Дата документу 16.02.2026
Справа № 336/4262/19
Провадження № 6/334/47/26
про направлення справи за підсудністю
16 лютого 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Баруліна Т.Є. розглянувши матеріали подання державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельяненка Андрія Петровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 ,-
10 лютого 2026 року, використовуючи систему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя звернувся державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельяненко Андрій Петрович з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №74879199.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що справу необхідно передати на розгляд іншому суду, виходячи з наступного.
Згідно ч.4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів доданих до вказаного подання, боржник ОСОБА_1 наразі мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого виконавцем долучено копію Договору оренди житлового приміщення від 12.08.2024 року та пояснення боржника ОСОБА_1 від 19.09.2025 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Отже, наразі встановлено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За таких обставин, враховуючи те, що доказів того, що виконавче провадження відбувається на території Дніпровського районного суду м. Запоріжжя не надано, суд приходить до висновку, що заяву подано з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевкладене, вказане подання згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України слід передати на розгляд до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 31,441 ЦПК України, суддя, -
Матеріали подання державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельяненка Андрія Петровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 , передати за підсудністю до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя: Баруліна Т. Є.