Справа № 308/1214/26
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до 41 депутата Закарпатської обласної ради про стягнення моральної шкоди , -
27.01.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 подано позовну заяву до 41 депутата Закарпатської обласної ради про стягнення моральної шкоди у розмірі по 500 000,00 грн з кожного відповідача.
У позові зазначено, що 19.05.2022 під час проведення 6 сесії Закарпатської обласної ради було прийнято рішення № 577 «Про звільнення директора Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», яким позивача звільнено з посади директора підприємства.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.05.2023 у справі № 308/7234/22 вказане рішення обласної ради та наказ про звільнення визнано протиправними та скасовано, позивача поновлено на посаді, а також стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.02.2024 змінено резолютивну частину рішення суду першої інстанції, визначено датою поновлення 09.06.2022 та стягнуто середній заробіток за період з 09.06.2022 по 17.05.2023 у сумі 772 855,36 грн. Постановою Верховного Суду від 17.09.2025 зазначені судові рішення залишено без змін.
Позивач вказує, що попри набрання судовими рішеннями законної сили та відкриття виконавчого провадження, рішення в частині його поновлення на посаді не виконано. На його думку, відповідачі - депутати обласної ради - шляхом активних дій та бездіяльності перешкоджають виконанню рішення суду, у зв'язку з чим розпочато кримінальні провадження за фактами незаконного звільнення та невиконання судового рішення.
Також позивач посилається на рішення Закарпатського апеляційного суду у справі № 308/5140/24, яким підтверджено факт невиконання рішення про його поновлення та стягнуто з обласної ради середній заробіток за період подальшого невиконання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на статті 43, 129-1 Конституції України, статтю 18 ЦПК України, статтю 5-1 КЗпП України, а також на статті 23, 1167 ЦК України, зазначаючи, що незаконне звільнення та тривале невиконання судових рішень спричинили йому моральні страждання, шкоду діловій репутації, приниження честі та гідності, втрату нормальних життєвих зв'язків, необхідність витрачати додатковий час і кошти для захисту своїх прав.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд прийняти позов до розгляду та стягнути з кожного із 41 депутата Закарпатської обласної ради на його користь моральну шкоду у розмірі по 500 000 грн з кожного відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.01.2026 вказану справу передано на розгляд судді цього суду Чепки В.В.
30.01.2026 суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепкою В.В. заявлено самовідвід від розгляду вказаної справи.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2026 заяву про самовідвід головуючого судді Чепки В.В. задоволено. Матеріали справи передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2026 вказану справу передано на розгляд судді Фазикошу О.В.
04.02.2026 суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикошем О.В. заявлено самовідвід від розгляду вказаної справи.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2026 заяву про самовідвід головуючого судді Фазикоша О.В. задоволено. Матеріали справи передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2026 вказану справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.
12.02.2026 суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. заявлено самовідвід від розгляду вказаної справи.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.02.2026 заяву про самовідвід головуючого судді Бедьо В.І. задоволено. Матеріали справи передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.02.2026 вказану справу передано на розгляд судді Голяни О.В.
Згідно з ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме:
- не містить відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету; місце проживання чи перебування кожного з відповідачів, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, наявність або відсутність адрес електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність у відповідачів електронних кабінетів /п.1 ч.3 ст.175 ЦПК України/.
- не зазначено ціну позову /п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України/.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач ОСОБА_1 позовну заяву подав до суду не в електронній формі через електронний кабінет, а наручно через канцелярію суду, однак копії додатків для до позовної заяви для кожного з відповідачів не надав.
Зазначений недолік слід усунути, надавши до суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Позивач, обґрунтовуючи відсутність обов'язку сплати судового збору, посилається саме на вказану норму, вважаючи, що заявлені ним вимоги підпадають під передбачену законом пільгу.
Однак із змісту позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду є незаконне звільнення позивача з посади та подальше невиконання судового рішення про поновлення на роботі. Заявлена вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від трудового спору та безпосередньо пов'язана з порушенням трудових прав позивача.
Правові засади справляння судового збору, коло осіб, звільнених від його сплати, та підстави такого звільнення визначені Законом України «Про судовий збір» і підлягають буквальному тлумаченню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 05 березня 2024 року у справі № 712/11930/23 (провадження № 61-2357ск24) дійшов висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені у зв'язку з незаконним звільненням, є вимогами, пов'язаними з порушенням трудових прав працівника, а тому не підпадають під дію пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (аналогічної за змістом норми щодо звільнення від сплати збору).
У зазначеній ухвалі Верховний Суд наголосив, що предметом спору у такій категорії справ є порушення трудових прав працівника, а не відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органу влади у розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 725/5849/20 (провадження № 61-4525св21), у якій зазначено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає пільг щодо сплати судового збору за вимоги про відшкодування моральної шкоди у трудових спорах.
Таким чином, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, суд доходить висновку, що заявлені вимоги є такими, що випливають із трудових правовідносин, а тому доводи позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з 41 відповідача моральну шкоду у розмірі по 500 000 грн з кожного, що у сукупності становить 20 500 000 грн. Отже, ціна позову визначається як загальна сума заявлених до стягнення вимог та становить 20 500 000 грн; 1 % від ціни позову становить 205 000 грн.
Разом з тим, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. Відтак: 0,4 розміру прожиткового мінімуму становить 1 331,20 грн;
5 розмірів прожиткового мінімуму становлять 16 640 грн.
Оскільки 1 % від ціни позову (205 000 грн) перевищує максимальний розмір ставки судового збору, встановлений законом (5 прожиткових мінімумів), судовий збір підлягає сплаті у граничному розмірі - 16 640 грн.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 259-263 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ГОЛЯНА