Номер провадження 2-а/243/27/2026
Номер справи 243/885/26
16 лютого 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат МІНЯЙЛО Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення № R299675 від 16 січня 2026 року, -
26 січня 2026 року ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Міняйло Я.В, звернулися до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення № R299675 від 16 січня 2026 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 16 січня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 було винесено Постанову №R299675 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до змісту оскаржуваної Постанови, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Згідно з фабулою правопорушення, викладеною в Постанові, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_2 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення Законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
14 січня 2026 року позивачем через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (мобільний застосунок «Резерв+») було подано заяву, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Однак суб'єкт владних повноважень при розгляді справи та винесенні Постанови проігнорував обставину, що з моменту фактичного виявлення правопорушення минуло значно більше часу, ніж це дозволено Законом для накладення стягнення, що робить оскаржуване Рішення протиправним.
Як вбачається з відомостей, що містяться у військово-обліковому документі позивача в електронній формі (сформованому засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів), відповідач був достеменно обізнаний про факт неприбуття позивача за повісткою ще 14 березня 2025 року. Про це свідчить запис у графі «Причина звернення до Нацполіції», де зазначено: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та вказано дату звернення - 14 березня 2025 року. Сам факт звернення відповідача до органів Національної поліції 14 березня 2025 року є беззаперечним документальним доказом того, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 виявили подію правопорушення саме в цю дату. Отже, днем виявлення правопорушення у розумінні статті 38 КУпАП є 14 березня 2025 року, зазначає представник позивача.
Відповідач, не перевіривши дотримання строків давності, не виконав покладений на нього законом обов'язок щодо всебічного з'ясування обставин, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
Оскільки факт правопорушення був виявлений та зафіксований відповідачем шляхом подання повідомлення до Національної поліції 14 березня 2025 року, то тримісячний строк накладення адміністративного стягнення розпочався 14 березня 2025 року і сплив 14 червня 2025 року.
Подання Позивачем заяви про згоду на притягнення до відповідальності в порядку статті 279-9 КУпАП не скасовує дії статей 38 та 247 КУпАП і не наділяє суб'єкта владних повноважень правом накладати стягнення поза межами визначених законом строків.
Підсумовуючи вищевикладене, просить скасувати Постанову № R299675 від 16 січня 2026 року, винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати по сплаті судового збору на суму 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань до суду не надавав.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача - адвокат Міняйло Я.В. повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В судове засідання не з'явилися.
Ухвалою суду від 27 січня 2026 року було відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, із особливостями, встановленими ст.ст. 268, 272, 286 КАС України.
У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 16 січня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 було винесено Постанову №R299675 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно Постанови №R299675 від 16 січня 2026 року, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_2 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення Законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210- 1 КУпАП, було постановлено накласти на громадянина штраф розмірі 17 000 грн.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1,8 ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження Рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить Постанову по справі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із змісту Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до Витягу з додатку Резерв +, в графі «звернення до Національної поліції» вказано - «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення 14 березня 2025 року. Тобто, правопорушення було офіційно зафіксованим 14 березня 2025 року.
Отже, строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП складав 3 місяці з моменту вчинення правопорушення і сплив 14 червня 2025 року, а Постанову відносно ОСОБА_2 винесено 16 січня 2026 року. Таким чином, оскаржувана Постанова, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , поза межами передбачених ст. 38 КУпАП строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Доказів того, що адміністративне правопорушення було виявлено пізніше зазначеної дати, або що строк притягнення має обчислюватися з іншого моменту, відповідачем до суду не надано. При цьому саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення та дотримання вимог законодавства, у тому числі щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Приписи ст.210-1 КУпАП передбачають адміністративне правопорушення у формі порушення Законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - накладення на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1,8 ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження Рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної Постанови та закриття провадження у справі відносно позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент винесення Постанови, строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для скасування Постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн.. на користь Держави, то у відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, вказані судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 72. 77, 268, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. ст. 210, 235, 245, 251, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат МІНЯЙЛО Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення № R299675 від 16 січня 2026 року - задовольнити.
Скасувати Постанову № R299675 від 16 січня 2026 року, винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору на суму 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга на Рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового Рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги Рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття Постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 лютого 2026 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Т.А. Хаустова