Справа № 243/11945/25
Провадження № 2/243/108/2026
12 лютого 2026
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участю секретаря Яковенко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У грудні 2025 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла вказана позовна заява. В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено, що 16.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71957673, умовами якого встановлено, що кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн., строком на 30 днів (з 16.07.2025 по 14.08.2025), із процентною ставкою у розмірі 0.3 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 1 050,00 грн. У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.
16.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Деал фінанс груп» укладено договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором кредиту №71957673 від 16.07.2025. Відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару, не сплатив жодного платежу.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал фінанси груп» заборгованість у розмірі 22 680,00 грн, якиа складається з: 7 000,00 грн; сума заборгованості за основною сумою боргу; 630,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 050,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду справи шляхом надіслання судової повістки, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про перенесення судового розгляду не надала.
В зв'язку зазначеним, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 16.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71957673, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 7 000 грн, строком на 30 днів (з 16.07.2025 по 14.08.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.3 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 050,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 , персональні данні останнього, в тому числі, електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '20058 - 16.07.2025 18:58:37, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Приналежність банківської карти ОСОБА_1 підтверджується листом АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260119/79971-БТ від 19.01.2026.
Перерахування коштів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок ОСОБА_1 підтверджується відповідною довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» та випискою по рахунку наданою АТ КБ «ПриватБанк».
16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором кредиту № 71957673 від 16.07.2025.
Згідно з наявними в матеріалах справами доказами, а саме розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість, яка дорівнює 22 680 грн, та складається з 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 630 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 050 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
При цьому суд враховує, що сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач за користування кредитними коштами. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник належним чином виконував кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора так і стосовно нового кредитора.
У розрахунку заборгованості чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання коштів у кредит №71957673 від 16.07.2025 у розмірі 8680 грн, яка складається з: 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 630 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 050 грн. - сума заборгованості за комісією.
Щодо стягнення з відповідача згідно п. 10.5 договору нарахованої неустойки у вигляді пені в розмірі 14000 грн суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 10.5 Договору за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні Кредиту після підписання Договору з підстав, визначених п.п. 9.2.7 п. 9.2. Договору.
У визначений договором строк відповідач не повернув суму позики, а відтак, прострочив грошове зобов'язання. Отже, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу 14000 грн штрафних санкцій (неустойки) нарахованої відповідно до умов договору.
24 лютого 2022 року Указом Президента України№ 64/2022«Про введення воєнного станув Україні'у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався і діє по цей час.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України(Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи те, що прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем зі сплати заборгованості виникло у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що з відповідача не підлягає стягненню пеня/неустойка. А тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 8680 грн. (22680 грн. - 14000 грн.)
Відповідно до частини 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 927,01 грн.
Окрім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у сумі 4500 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 22-08/25-ДІЛ від 22.08.2025 року, укладеного між ТОВ «Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витягом з акту № 2-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги, актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжною інструкцією.
Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами пропорційності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1722,22 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог, які слід стягнути з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанси груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму заборгованості за договором кредиту №71957673 у розмірі 8680 (вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн та понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в сумі 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн 01 коп., витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 1722,22 грн, а разом 11329 (одинадцять тисяч триста двадцять дев'ять) гривень 23 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков