Справа № 148/2557/25
2/152/180/26
Іменем України
13 лютого 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»
до ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи не викликалися;
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 129144 грн та судові витрати.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копії договорів факторингу, копії реєстрів боржників, копії платіжних інструкцій, копію розрахунку заборгованості, копію виписки, копію договору кредиту та страхування, копію паспорту споживчого кредиту, копію ордеру-розпорядження.
3. Відповідачка своєї позиції щодо позову суду не повідомила.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. В прохальній частині позову представник позивача просив розгляд справи проводити без представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с.8).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.49).
6. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 29 січня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачці строк до 13 лютого 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.57).
7. Копія ухвали суду була надіслана відповідачці судом (а.с.58), а копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем за адресою, що вказана в позові (а.с.41-42). Згідно з інформацією із Шпиківської селищної ради від 17 листопада 2025 року, відповідачка зареєстрована за адресою, що вказана в позові (а.с.48). Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.61). Копія позовної заяви з додатками відповідачкою отримана також не була (а.с.63).
8. Суд вважає, що неотримання відповідачкою поштової кореспонденції, яка направлялася судом, свідчить про умисне неотримання документів.
9. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
10. Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.
11. Таким чином, відповідно до проставленої на поштовому конверті відмітки про відсутність відповідачки за місцем проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку (а.с.61), відповідачка 2 січня 2026 року була належним чином повідомлена про розгляд цієї справи в суді. Відтак судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідачки про розгляд справи та реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів.
12. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не встановлено.
13. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
14. 4 вересня 2019 року ПАТ «Ідея Банк», ТОВ «Нью Файненс Сервіс» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування №Z62.21841.005662456, що є змішаним договором відповідно до статті 628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування. За умовами договору, банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 50000 гривень, включаючи витрати на страховий платіж в сумі 6521,74 грн, а Позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього Договору. Сторони погодили, що строк кредитування становить 60 місяців з дня підписання Договору, тобто до 4 вересня 2024 року. Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 9,5 % річних. Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна Страхування життя» договір від 4 вересня 2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 6521,74 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк (а.с.9).
15. Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, 4 вересня 2019 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та порядком повернення кредиту, що підтверджується її особистим підписом (а.с.10).
16. Згідно із копією ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту, Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 43478,26 гривень, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна Страхування життя» страховий платіж від імені Позичальника в сумі 6521,74 гривень (а.с.9 на звороті).
17. Відповідно до копії виписки по рахунку відповідачки ОСОБА_1 , 4 вересня 2019 року на рахунок відповідачки було зараховано 50000 грн згідно з договором №Z62.21841.005662456 та станом на 25 липня 2023 року відповідачка свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами не виконала (а.с.12).
18. Згідно з копією довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №Z62.21841.005662456 від 4 вересня 2019 року, станом на 25 липня 2023 року у ОСОБА_1 сформувалась загальна заборгованість в розмірі 129144 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом 49814,21 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 21976,77 грн, а також заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 57353,02 (а.с.13).
19. Відповідно до копії договору факторингу №01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (Фактор), укладено договір про те, що Клієнт передає (відступає) Фактору свої Права Вимоги, а Фактор набуває Права Вимоги Клієнта за Первинними Договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (а.с.13 на звороті-20). Відповідно до платіжної інструкції №9217 від 26 липня 2023 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» виконало свої зобов'язання перед АТ «Ідея Банк» та сплатило грошові кошти у сумі 1981288,79 грн (а.с.20 на звороті).
20. Згідно з копією витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, під номером №3253 значиться ОСОБА_1 , в якої сума заборгованості за договором №Z62.21841.005662456 від 4 вересня 2019 року, становить 129144 грн (а.с.21-22).
21. Відповідно до копії договору факторингу №01.02-38/23 від 26 липня 2023 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (Фактор), укладено договір про те, що Клієнт передає (відступає) Фактору свої Права Вимоги, а Фактор набуває Права Вимоги Клієнта за Первинними Договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (а.с.22 на звороті-28). Відповідно до платіжної інструкції №128 від 26 липня 2023 року ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» виконало свої зобов'язання перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» та сплатило грошові кошти у сумі 1981288,79 грн (а.с.29).
22. Згідно з копією витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-38/23 від 26 липня 2023 року, під номером №1666 значиться ОСОБА_1 , в якої сума заборгованості за договором №Z62.21841.005662456 від 4 вересня 2019 року, становить 129144 грн (а.с.30).
23. Також представник позивача надав суду Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» протоколом №05/06-2019 від 5 червня 2019 року (а.с.32-35).
V. Оцінка Суду.
24. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
25. Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
26. Згідно з статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
27. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
28. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
29. Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
30. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
31. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
33. Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
34. Згідно зі статтею 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
35. Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
36. Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
37. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
38. Згідно із частиною першою статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
39. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
40. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
41. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
42. Судом встановлено, що відповідачка погодилася на умови кредитного договору, шляхом його підписання та в подальшому, порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості. Первісний кредитор відступив своє право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору.
43. Щодо стягнення заборгованість за плату за обслуговування кредиту в розмірі 57353,02 грн суд зазначає наступне.
44. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
45. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
46. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
47. На виконання вимог, у тому числі, статті 5 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
48. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
49. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
50. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
51. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
52. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
53. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
54. Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
55. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
56. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
57. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 4 Договору кредиту та страхування та пункту 5 Додатку до цього Договору в частині плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
58. При цьому в кредитному договорі від 4 вересня 2019 року, який був укладений між первісним кердитором та відповідачкою, не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
59. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості за плату за обслуговування кредиту в розмірі 57353,02 грн необхідно відмовити.
60. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
VI. Розподіл судових витрат.
61. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
62. На підставі викладеного, враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати у виді судового збору в сумі 1346,12 грн (а.с.1) слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
63. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
64. Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
65. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
66. Суд зазначає, що розгляд справи було постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.57).
67. Відповідно до частини восьмою статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
68. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
69. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
70. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 2 серпня 2024 року, копію акта приймання-передачі наданих послуг №56 по договору від 3 березня 2025 року на суму 100000 грн, копію витягу з реєстру №1 до акту від 3 березня 2025 року на суму 10000, копію платіжної інструкції №2066 від 3 березня 2025 року на суму 100000 грн.
71. Проаналізувавши надані представником позивача документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу у цій справі, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності, суд вважає, що розмір вказаних витрат слід стягнути у розмірі 5000 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
З цих підстав,
Керуючись статтями 137, 141, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 610, 625, 628, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №Z62.21841.005662456 від 4 вересня 2019 року, у розмірі 71790 (сімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто) грн 98 коп., з них: 49814,21 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 21976,77 грн прострочена заборгованість за процентами.
3. В задоволенні стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 57353,02 грн - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1346 (одна тисяча триста сорок шість) грн 61 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 13 лютого 2026 року.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», 04080, бульвар Вацвала Гавела, буд. 4, в м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА