Справа № 135/177/26
Провадження № 3/135/83/26
Іменем України
13.02.2026 м.Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , працюючого на Ладижинській ТЕС електромонтером,
за ч.2 ст. 173-8 КУпАП,
30.01.2026 інспектором СРПП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було складено протокол серії ВАД №674593 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.173-8 КУпАП, в якому зазначено, що 27.01.2026 о 9 год. 45 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 , порушив вимоги ТЗП АА №518743 від 18.01.2026, а саме прийшов до колишньої дружини ОСОБА_2 та намагався з нею поспілкуватись, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Вказав, що приходив до колишньої дружини, щоб побачити чи доглянуті діти, бо йому повідомили, що мати їх залишила самих, а дітям два з половиною та п'ять років. В цей час дія заборонного припису завершилась. В нього були підстави так думати, бо раніше мати дітей вже залишала їх самих на тривалий час.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі слід закрити виходячи з такого.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст.254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №674593 від 30.01.2026 зазначено, що 27.01.2026 о 9 год. 45 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 , порушив вимоги ТЗП АА №518743 від 18.01.2026, а саме прийшов до колишньої дружини ОСОБА_2 та намагався з нею поспілкуватись, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч.2 ст.173-8 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Разом з протоколом про адміністративне правопорушення суду були надані рапорт про отримання повідомлення зі служби 102, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та постанову суду від 12.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У той же час, термінового заборонного припису, якого повинен був дотримуватися ОСОБА_1 суду надано не було.
Оскільки в матеріалах справи немає термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 , то в даному випадку суд не може констатувати наявність такого припису, перевірити його реквізити, дату винесення, встановлені ним обмеження, а також строк, на який вони встановлювались.
Протокол про адміністративне правопорушення, рапорт про отримання повідомлення зі служби 102, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та постанова суду від 12.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за відсутності самого термінового заборонного припису, не можуть вважатися достатніми доказами щодо невиконання ОСОБА_1 термінового заборонного припису.
Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Iгeland v. theUnitedKingdoш), п. 161, Seгies А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
При цьому підлягає врахуванню й те, що суд розглядає справу лише в межах пред?явленого звинувачення відповідно до фактичних обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, за відсутністю інших доказів, які суд не вправі сам збирати, наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП у діях ОСОБА_1 наявними матеріалами справи в повній мірі не доведено.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Із вказаних положень Конституції України слідує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabaгdo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд вважає, що дана справа підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п.1, 266, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.173-8 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя