06 лютого 2026 року
м. Харків
справа № 632/684/25
провадження № 22-ц/818/1483/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року у складі судді Библіва С.В. по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» до ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик» про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок,-
Ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року вирішено питання в частині витрат на професійну правничу допомогу.
На вказане судове рішення, 14 листопада 2025 року, через систему «Електронний суд» СТОВ Агрофірма «Україна Нова» подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого апелянт зазначив, що представника позивача - адвоката Кувакіну Н.В., яка брала участь при розгляді справи в суді першої інстанції, не було залучено до розгляду заяви про розподіл судових витрат, не повідомлено про дату та час судового засідання. Хоча заява про залишення позову без розгляду заявлялася саме представником СТОВ АГРОФІРМА «УКРАЇНА НОВА». Крім того, процесуальний строк на подання апеляційної скарги у даній справі спливав 09 вересня 2025 року. Водночас 05 серпня 2025 року було змінено керівника СТОВ АГРОФІРМА «УКРАЇНА НОВА», що спричинило кадрові та внутрішньо-адміністративні труднощі в діяльності підприємства. Унаслідок зміни директора розпочалася складна процедура передачі справ, документів та повноважень, в тому числі виникла необхідність в отриманні нових кваліфікованих електронних підписів (електронних ключів) для доступу до електронних сервісів, зокрема системи «Електронний Суд». Додатково на діяльність підприємства вплинула недостатність кадрового складу, зумовлена відтоком працівників з Харківської області у зв'язку із загостренням воєнної ситуації в регіоні, що ускладнило процес організації роботи та контролю за судовими справами. Окрім цього, просимо суд врахувати, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур, і саме у період серпня-вересня 2025 року припадав пік сільськогосподарських робіт - збирання врожаю, виконання договірних зобов'язань щодо поставок, забезпечення збереження якості продукції. У зв'язку з цим значна частина управлінських ресурсів була зосереджена на своєчасному виконанні господарських завдань, що додатково ускладнило оперативне реагування на судові повідомлення. Унаслідок наведених обставин інформація про ухвалене судом першої інстанції рішення не була вчасно доведена до відома нового керівництва, а доступ до електронного кабінету було відновлено лише після завершення процедури передачі повноважень і вже після спливу процесуального строку на апеляційне оскарження. Про існування оскаржуваної ухвали підприємство дізналося лише після накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, здійсненого органами державної виконавчої служби.
19 листопада 2025 до Харківського апеляційного суду Ганга Д.Г., який діє в інтересах СТОВ «Ржавчик» та ОСОБА_1 подав заяву в якій просив відмовити апелянту у поновленні строку на апеляційне оскарження та зазначив, що апелянт зареєстрований у підсистемі Електронний Суд та 27.08.2025 отримав у електронному кабінеті копію оскаржуваної ухвали.
Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року доводи наведені скаржником, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними тавідмовлено СТОВ «Україна Нова» у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткової ухвали Златопільського районного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку.
Також, було роз'яснено, що у разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
02 січня 2026 року на виконання вимог ухвали від 23.12.2025 СТОВ «Україна Нова» надала повторне клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування більш поважних доводів посилається на те, що протягом усього розгляду справи судові рішення направлялися представнику позивача, більш того, в деяких випадках направлялися виключно представникам, а не сторонам. Також зазначає, що про існування оскаржуваної ухвали представник дізнався лише після накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, здійсненого органами державної виконавчої служби 10 листопада 2025 року, та вже 14 листопада подав апеляційну скаргу. Вважає, що, причини пропуску строку на апеляційне оскарження не залежали від самого позивача, а виникли виключно внаслідок істотних порушень законодавства судом першої інстанції, що на думку представника позивача є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
07 січня 2026 Ганга Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 та СТОВ «Ржавчик» подав до апеляційного суду заперечення на клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та не можливості відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою СТОВ «Україна Нова» адвоката Кувакіної Н.В. та зазначив, що скаржник подав нове клопотання про поновлення строку, яке мотивоване тими самими підставами, які вже були озвучені ним у поданій апеляційній скарзі і які судом апеляційної інстанції були визнані неповажними. Звертає увагу на те, що позивач був належним чином обізнаний про подану заяву про розподіл витрат та мав відповідні докази цих витрат. Більш того, скаржник протягом усього розгляду справи в суді першої інстанції мав цікавитись рухом справи та проявляти розумну обачність.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року цивільна справа поверталась до Златопільського районного суду м. Харківської області для належного оформлення, а саме долучення довідки про направлення додаткової ухвали від 25.08.2025 СТОВ «Україна Нова», оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно перевірити факт направлення на адресу СТОВ «Україна Нова» двох постановлених судом додаткових ухвал та встановити яку саме додаткову ухвалу від 25.08.2025 отримало СТОВ «Україна Нова».
30 січня 2026 року цивільна справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
З доданих довідок по справі вбачається, що додаткову ухвалу від 25.08.2025 року (провадження № 2-др/632/6/25) отримано СТОВ «Україна Нова» до електронного кабінету 27.08.2025 0:29:05 (а.с. 128 т.3).
Таким чином, наведені доводи скаржника є необґрунтованими та не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду була постановлена 25 серпня 2025 року, копію додаткової ухвали від 25.08.2025 доставлено до електронного кабінету - 27.08.2025 0:29:05, а апеляційну скаргу було подано 14 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).
Судова колегія зазначає, що вказані представником СТОВ «Україна Нова» причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними, оскільки судом дотримано вимоги ЦПК щодо направлення на адресу СТОВ копії оскаржуваної ухвали, яку апелянт отримав 27.08.2025. З апеляційною скаргою звернувся лише 14.11.2025. Не направлення судом копії ухвали представнику СТОВ не свідчить про неможливість СТОВ самостійно або з залученням представника звернутись з відповідною скаргою у встановлений законом строк. Одночасно доводи скаржника про зміну керівництва СТОВ, що унеможливило доступ останнього до електронного суду у період з 27.08.2025 належним чином не доведені.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
На підставі викладеного, суд відмовляє СТОВ «Україна Нова» у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Златопільського районного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» на додаткову ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року у складі судді Библіва С.В. по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» до ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик» про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді Ю.М.Мальований
Н.П.Пилипчук