№ 207/5343/25
№ 2/207/194/26
06 лютого 2026 року Суддя Південного районного суду міста Кам'янського Бушанська О.В., розглянувши клопотання представника Акціонерного товариства «КБ "Приватбанк» про витребувані докази подані в цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальнстю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В провадженні Південного районного суду міста Кам'янського знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою Південного районного суду міста Кам'янського від 20.01.2026 було витребувано з Акціонерного товариства «КБ "Приватбанк» інформацію.
До суду надійшов лист від Акціонерного товариства «КБ "Приватбанк» про неможливість надати запитувану інформацію, оскільки за даними відомостями не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу. Просили надати серію, номер паспорту або ідентифікаційний номер.
Суд вважає за потрібне повторно витребувати докази.
Відповідно до ст.76, ч.4 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та складають предмет доказування.
В розумінні ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної діїв часі.
Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
У даному випадку, оскільки у сторони позивача є обґрунтовані перешкоди у самостійному отриманні зазначених доказів, а також з метою повного та об'єктивного встановлення обставин справи, підтвердження або спростування доводів сторін, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повторне витребування доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, 127, 260, 353 ЦПК України, суд
Повторно витребувати з АТ «КБ "Приватбанк» наступну інформацію:
- чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ?
- чи була успішною транзакція, здійснена 27.09.2019, на банківську картку№ НОМЕР_1 в сумі 7000 грн.?
Якщо так, то:
- чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?
- чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ?
Витребувані відомості направити на адресу суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання копії даної ухвали. У випадку неможливості подання суду витребуваних доказів у встановлений судом строк невідкладно повідомити про це суд із зазначенням причин протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення копії ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Копію даної ухвали направити до АТ КБ "Приватбанк", для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.В. Бушанська