Справа № 703/697/26
1-кс/703/78/26
Іменем України
12 лютого 2026 року слідча суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржниці ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду клопотання,
встановила:
05.02.2026 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржниці ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора Смілянської окружної прокуратури, яка полягала у нездійсненні інших процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений КПК України строк, а саме, відповідно до ст. 220 КПК України протягом трьох діб розглянути подане клопотання у кримінальному провадженні №12025255350000273 від 05.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
У скарзі представник заявник просить: визнати протиправною бездіяльність прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_5 , старшої групи прокурорів у кримінальному провадженні №12025255350000273, що виразилось у безпідставному залишенні без розгляду його клопотання від 28.01.2026 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 220 КПК Україн; визнати протиправними дії керівника Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , які полягають у безпідставному прийнятті до розгляду подане ним клопотання від 28.01.2026 та проведення його розгляду в порушення ст. 36 КПК України в означеному кримінальному провадженні, що привело до порушення процесуальних прав потерпілої ОСОБА_4 , а також було штучно створено перешкоди у забезпеченні її прав з його боку як адвоката у кримінальному процесі, тобто перешкоджання адвокатській діяльності; зобов'язати прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 , яка є старшою групи прокурорів у кримінальному провадженні №12025255350000273, розглянути в порядку ст. 220 КПК України подане 28.01.2026 клопотання в інтересах потерпілої ОСОБА_4 та прийняти відповідне процесуальне рішення; зобов'язати керівника Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 відкликати лист за №52-707ВИХ2026 від 30.01.2026, направлений ініціатору клопотання, адресованого прокурору ОСОБА_5 та негайно передати цей процесуальний документ останній для розгляду по суті.
Представник заявниці ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в скарзі, та просив скаргу задовольнити.
Прокурор Смілянської окружної прокуратури в судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення від останньої, в якому просить у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що 28 січня 2025 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржниці ОСОБА_4 щодо недотримання розумних строків дізнавачем під час досудового розслідування. Так, відповідно до ст. 308 КПК України недотримання розумних строків дізнавачем під час досудового розслідування, на що нарікає заявник, оскаржується прокурору вищого рівня. Між тим, у кримінальному провадженні №12025255350000273 про підозру особам не повідомлено, а відтак підстави для завершення досудового розслідування відсутні. Так, керівником Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_8 за результатами розгляду звернення надана відповідь за №52-707вих 26 від 30.01.2026. Разом з тим, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що вказівки прокурора виконано не в повному обсязі, а дізнання здійснюється неефективно. У зв'язку з цим на адресу начальника сектору дізнання ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області скеровано лист щодо відсторонення дізнавача СД ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від проведення дізнання у зазначеному кримінальному провадженні та призначення іншого дізнавача. Отже, за своїм змістом мотивувальна та прохальна частини документа, поданого захисником 28.01.2025, фактично є скаргою, оскільки містять посилання на недотримання дізнавачем розумних строків, що, на думку захисника, свідчить про безпідставне затягування проведення дізнання та прийняття рішення щодо його завершення.
Дослідивши матеріали судової справи та кримінального провадження, залухавши позицію представника потерпілої, вивчивши письмові доводи прокурора, слідча суддя встановила, що ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025255350000273 від 15.12.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в якому заявниця ОСОБА_4 визнана потерпілою.
28.01.2026 представник потерпілої адвокат ОСОБА_3 звернувся до Смілянської окружної прокуратури з клопотанням в порядку статті 220 КПК України, в якому зазначає, що в даному кримінальному провадженні вже мало б бути завершено проведення дізнання шляхом подачі до суду обвинувального акту чи винесення постанови про закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що не виконані письмові вказівки прокурора, надані 26.12.2025 в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України. З цих підстав просить повідомити про те, якими процесуальними обставинами обумовлено зволікання із завершенням дізнання за умови його фактичного завершення щодо збирання необхідних доказів.
Положенням ч. 1 ст. 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
У цій нормі йдеться про клопотання, які направлені на проведення будь-яких процесуальних дій.
Клопотання - це звернення в усній або письмовій формі сторони кримінального провадження, потерпілого чи учасників процесу, які наділені таким правом (сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник), до слідчого, прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування.
Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що в порядку статті 220 КПК України може бути подане клопотання саме про виконання будь-яких процесуальних дій.
Перелік процесуальних дій чітко регламентований КПК України, зокрема статтями 223-245.
Подане представником потерпілої клопотання хоч має таку назву і посилання на положення статті 220 КПК України, однак за воїм змістом вказує на незгоду потерпілої сторони з надмірною та невиправданою тривалістю здійснення дізнання.
Щодо оскарження саме таких обставин КПК України встановлено дещо інший порядок, а саме - передбачений статтею 308 КПК УКраїни, який визначає оскарження недотримання розумних строків.
За приписами ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
За змістом ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Відповідно до абзацу третього частини 3 пункту 3 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що прокурором вищого рівня, уповноваженим на розгляд скарг в порядку статті 308 КПК України, є керівник окружної прокуратури, його перший заступник та заступник. Вказаний перелік є вичерпним і не підлягає широкому тлумаченню.
За вказаних обстави подане клопотання розцінено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_8 як скарга на недотримання розумних строків та вирішена листом №52-707 вих.-26 від 30.01.2026, в якому він зазначає, що вказівки прокурора виконані не в повному обсязі, а дізнання здійснюється неефективно, у зв'язку з чим за належністю скеровано лист про відсторонення дізнавача від проведення дізнання у зазначеному кримінальному провадженні з призначенням іншого.
Не погоджуючись із вказаним листом керівника Смілянської окружної прокуратури, захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду клопотання (в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України) до Смілянського міськрайонного суду.
У своїй скарзі адвокат зазначає, про відсутність повноважень у керівника Смілянської окружної прокуратури щодо розгляду його клопотання, яке подане в порядку ст. 220 КПК, та про обов'язок старшого групи прокурорів ОСОБА_10 розглянути це клопотання.
Незгода з належністю керівнику Смілянської окружної прокуратури повноважень щодо розгляду клопотання в порядку ст. 220 КПК Укураїни, оскільки він не входить до групи прокурорів, зумовлена різним підходом до трактування і сприйняття поданого клопотання від 28.01.2026. З цієї ж причини представник скаржника наголошує на необхідність його розгляду саме прокурором, який входить до групи прокурорів.
З цього приводу слідча суддя зазначає, що письмові звернення будь-якої особи до державних органів мають розцінюватися з врахуванням саме їх змісту і мотивів, не зважаючи на присвоєну назву та вказані нормативні правові підстави. Це забезпечує розуміння проблеми, з якою особа звертається, та допомога у пошуці законодовчо визначеного порядку їх вирішення. На відповідних посадових осіб покладено обов'язок віднесення до того чи іншого правового порядку процедуру та повноваження щодо вирішення звернення. І орієнтування лише на назву і вказані правові норми зводилося б до надмірно формального підходу, що створює перешкоди у доступі громадян до права, що може полягати у формі звернення, клопотання, скарги тощо.
З огляду на зміст поданого клопотання від 28.01.2026, яке не стосується виконання будь-яких процесуальних дій, а виражає незгоду з надмірною тривалістю досудового розслідування, слідча суддя вважає, що керівником Смілянської окружної прокуратури його розглянуто в порядку статті 308 КПК України, встановлено підстави для задоволення та повідомлено про це листом №52-707вих.-26 від 30.01.2029. Ця обставина сама по собі виключає необхідність розгляду процесуальним покурором цього клопотання в порядку ст. 220 КПК України.
Проте, виходячи зі змісту листа №52-707вих.-26 від 30.01.2029, слід зауважити, що належне його мотивування та посилання на відповідні норми КПК України, могло б запезпечити однозначне розуміння правових та процесуальних підстав розгляду поданого клопотання саме керівником Смілянської окружної прокуратури.
Отже, з урахуванням наведеного, керівник Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_8 на момент розгляду скарги ОСОБА_3 був прокурором вищого рівня у розумінні Закону України «Про прокуратуру» щодо прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у межах кримінального провадження № 12025255350000273 від 05.12.2025, до повноважень якого відповідно до приписів статті 308 КПК України віднесено розгляд скарг щодо недотримання розумних строків.
Частиною першою статті 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (частини 1,3 статті 110 КПК України).
В відповідності до ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
З огляду на зазначене, слідча суддя дійшла висновку, що покурором вищого рівня самостійно розглянуто клопотання від 28.01.2026 в порядку ст. 308 КПК України, а тому на підставі ч. 2 ст. 305 КПК України слід закрити провадження за скаргою.
Керуючись ст. 220, 303, 304, 305, 306, 307, 308 КПК України, слідча суддя
постановила:
Закрити провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржниці ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду клопотання від 28.01.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 14 год. 30 хв. 13.02.2026.
Слідча суддя ОСОБА_1