Справа № 640/9494/21
13 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, які полягають у не застосуванні при обчисленні та виплаті позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, починаючи з 01.03.2018 по 05.10.2020 включно, п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в частині застосування при обчисленні 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного календарного року Законами України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок встановлених позивачу починаючи з 01.03.2018 по 05.10.2020 включно, розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: Законами України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019, від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на тарифні коефіцієнти, що відповідали займаним посадам та присвоєному військовому (спеціальному) званню, та виплатити різницю між перерахованими та вже виплаченими посадовими окладами та окладами за військове (спеціальне) звання з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок сум виплаченого позивачу грошового забезпечення (в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпустки тощо) за період з 01.03.2018 по 05.10.2020 включно та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням проведеного відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» перерахунку посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, і виплатити різницю між вже виплаченим грошовим забезпеченням за вказаний період та одноразовою грошової допомогою при звільненні з військової служби та перерахованими з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.10.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, які охоплюють період з 29.01.2020 по 05.10.2020 та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2020 по 05.10.2020 включно, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2020 по 05.10.2020 включно з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В іншій частині у задоволені позову відмовлено.
Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі №640/9494/21 про зобов'язання Міністерства оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між нарахованим ОСОБА_1 грошовим забезпеченням за період з 29.01.2020 по 05.10.2020 включно та грошовим забезпеченням ОСОБА_1 за цей же період, розрахованим з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 не було вирішено позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу різниці між нарахованим грошовим забезпеченням за період з 29.01.2020 по 05.10.2020 включно та грошовим забезпеченням за цей же період, розрахованим з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 колегія суддів зазначила, що починаючи з 29 січня 2020 року грошове забезпечення позивача мало бути розраховано відповідачем з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про протиправність дій відповідача щодо непроведення виплати розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 05.10.2020.
Разом із тим, як вбачається з резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, рішення щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між вже виплаченим грошовим забезпеченням за вказаний період та перерахованим з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошових винагород та інших виплат, одержаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 прийнято не було.
Натомість, колегія суддів наголошує, що зобов'язання відповідача здійснити виплату належних позивачу грошових сум після їх перерахунку та нарахування є логічним та сприяє повному поновленню порушеного права позивача.
Також слід звернути увагу, що на звернення позивача до Міністерства оборони України від 18.11.2022 щодо здійснення перерахунку та виплати відповідної суми грошового забезпечення у відповідності до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №640/9494/21, позивач отримав лист Департаменту соціальної політики Міністерства оборони України від 21.12.2022 №423/4-982/876, в якому зазначено, що Міністерством оборони України відповідний перерахунок грошового забезпечення проведений, у зв'язку з чим постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 640/9494/21 виконана в повному обсязі.
Таким чином, без прийняття додаткової постанови по цій справі повне поновлення порушеного права позивача не відбудеться.
Враховуючи зазначене, неприйняття судом рішення щодо здійснення позивачу виплати донарахованої суми грошового забезпечення призведе до порушення відповідачем його Конституційних прав та суперечитиме вимогам законодавства України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу різниці між нарахованим грошовим забезпеченням за період з 29.01.2020 по 05.10.2020 включно та грошовим забезпеченням за цей же період, розрахованим з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 229, 248, 252, 256, 329 КАС України, колегія суддів,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між нарахованим грошовим забезпеченням за період з 29.01.2020 по 05.10.2020 включно та грошовим забезпеченням ОСОБА_1 за цей же період, розрахованим з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 13.02.2026.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Н.В. Безименна