12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 175/6553/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 в адміністративній справі №175/6553/23 за позовом ОСОБА_1 до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови,-
03.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 813359 від 29 вересня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення, у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення серія БАА № 813359 від 29 вересня 2023 року, винесеною капітаном поліції ПОГ СВГ Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Цупик Денисом Володимировичем, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 гривень, за адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Зокрема за те, що він 29 вересня 2023 року о 14:40 годині, по вул. Надії Курченко в с. Очеретино Краматорського району Донецької області, керував автомобілем ВАЗ 2107, ДНЗ НОМЕР_1 , та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України. З вищезазначеною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною, і такою, що винесена з рядом суттєвих порушень, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 813359 від 29 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП було закрито.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Головне управління Національної поліції в Донецькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що спірна постанова була прийнята з дотриманням приписів чинного законодавства, оскільки позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121КУпАП.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 29 вересня 2023 року відносно позивача було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 813359.
Відповідно до наведеної постанови, 29 вересня 2023 року о 14:40 годині, по вул. Надії Курченко в с. Очеретино Краматорського району Донецької області, керував автомобілем ВАЗ 2107, ДНЗ НОМЕР_1 , та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України.
Вказаною постановою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 813359 від 29 вересня 2023 року, винесена з порушенням норм адміністративного законодавства, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи про встановлення факту вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Приписами ст. 14 Закону України “Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.2.3 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі - ПДР України) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 5 ст. 121 КУпАП встановлено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що інспектор з паркування уповноважений притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил користування ременями.
При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як видно з матеріалів адміністративної справи, відповідачем, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не було надано доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Також, спірна постанова в розділі «До постанови додаються» не містить жодних доказів, які б підветрджували факт вчиненян позивачем адмінстративного правопорушення.
Інших доказів, передбачених ст. 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду надано не було.
Натомість, відповідно до пояснень позивача, відображених як в адміністративному позові, так і відзиві на апеляційну скаргу, останній був пристебнутий паском безпеки, відстібнув після повної зупинку транспортного засобу на блокпосту.
Отже, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відображеного в оскаржуваній постанові, а тому, в силу приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, спірна постанова підлягає скасуванню з закриттям провадженням у справі про адміністративне правопорушення.
Що стосується правомірності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача правничої допомоги у розмірі 7500.00 грн., то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 7500.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивачем до суду апеляційної інстанції подано довідку про реквізити для зарахування сум витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 . Позивач просить суд привнесенні рішення по суті апеляційної скарги, стягнути з Головного управління Національної поліціх в Донецькій області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, і в цій частині рішення суду допустити до негайного виконання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що в разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін, суд апеляційної інстанції не змінює змісту рішення, в тому числі в частині розподілу судових витрат.
Як видно суд першої інстанції ухвалив рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління НПУ в Донецькій області суми витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн, рішення в цій частині залишено судом без змін, відтак підстав для додаткового стягнення судом апеляційної інстанції вказаної суми витрат немає.
Щодо вимог позивача звернути рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу до негайного виконання, колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 371 КАС України лише суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного. Перелік рішень, якій підлягають негайному виконанню також наведений в ст. 371 КАС України.
Оскільки суд апеляційної інстанції не ухвалював нового рішення в цій справі, а лише залишив рішення суду першої інстанції без змін, судом, який ухвалив рішення є суд першої інстанції, відтак саме суд першої інстанції уповноважений на розгляд заяви позивача, поданої у встановленому Законом порядку, про звернення рішення до негайного виконання.
Таким чином, підстави для звернення саме судом апеляційної інстанції рішення в цій справі до негайного виконання - відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 в адміністративній справі №175/6553/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш