12 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/280/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2024р. №6674007-2410-2406-UА73060290000034305, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує що відповідачем протиправно винесено щодо нього податкове повідомлення-рішення про нарахування фізичній особі, яка має статус фізичної особи-підприємця податку на землю, що використовується нею у підприємницькій діяльності, оскільки позивач дійсно займається підприємницькою діяльністю на земельній ділянці приватної власності та обслуговування будівель торгівлі площею 0.6790 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Відтак, вважає, що він підлягає звільненню від сплати земельного податку згідно п.п. 4 п. 297.1 статті 297 Податкового кодексу України.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказав, що у ФОП ОСОБА_1 ще з 2014 року перебувала у користуванні земельна ділянка площею 0,679 га за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, в реєстраційних даних та поданій звітності відсутня інформація про реєстрацію книги КОРО, чи РРО, які б підтверджували факт отримання доходів від здійснення підприємницької діяльності. Також у ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація про використання праці найманих осіб у 2024 році.
За таких обставин вважає, що податковий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення від 08.06.2024р. №6674007-2410-2406-UА73060290000034305 діяв обґрунтовано, у межах повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення відсутні.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5%. Основним з видів діяльності за яким здійснюється підприємницька діяльність є "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів".
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,6790 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
08.06.2024 Головним управлінням Державної податкової служби України в Чернівецькій області відносно позивача винесено податкове повідомлення-рішення №6674007-2410-2406-UА73060290000034305 на суму 38410,51 грн по земельному податку за податковий період 2024 року.
Земельний податок згідно податкового повідомлення-рішення №6674007-2410-2406-UА73060290000034305 на суму 3841,51грн нарахований по земельній ділянці площею 0,6790га, кадастровий номер 7322585000:05:001:0042, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області із заявою щодо скасування податкового повідомлення-рішення №6674007-2410-2406-UА73060290000034305 на суму 38410,51грн, оскільки на вказаній земельній ділянці він здійснює підприємницьку діяльність та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
За результатом розгляду вказаної заяви позивача ГУ ДПС у Чернівецькій області надало повідомлення, що по ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 38410,51 грн. У зв'язку з наявністю податкового боргу, сформовано податкову вимогу від 13.11.2024 №0008897-1310-2413, відповідно до вимог ст.59 ПКУ (а.с.15).
Не погоджуючись із винесеним ГУ ДПС у Чернівецькій області податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, платником земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які зобов'язані сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або користуванні. Обов'язок сплачувати земельний податок виникає у власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У власника будівлі, споруди (їх частини) обов'язок зі сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Водночас у разі набуття права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення (нежитлові будівлі), що розміщені на землі, та не оформлення права власності або права користування на таку земельну ділянку обов'язок зі сплати податку за землю виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що розміщено на цій землі, адже якщо фізична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Користувач має сплачувати земельний податок за фактичне використання землі.
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями ст.270 ПК України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до приписів п.286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Також пунктом 269.2 статті 269 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).
Згідно підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Основною умовою за якої земельний податок не нараховується, є використання земельних ділянок платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 14.05.2020 року у справі №826/13115/16, згідно з якою умовою несплати земельного податку за спрощеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для ведення господарської діяльності.
Таким чином, спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 статті 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість повернення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою. Умовою несплати земельного податку за отримання системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для ведення господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 листопада 2023 року у справі №813/4324/16.
Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, платники єдиного податку третьої групи звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності. Головним фактором, який свідчить, що земельна ділянка використовується у господарській діяльності, - це використання її для отримання доходу чи іншої економічної вигоди.
Судом встановлено, що підставою для нарахування відповідачем спірного грошового зобов'язання по податку на землю за 2024 рік стала інформація наявна в базі даних контролюючого органу, на підставі якої було зроблено висновок про те, що позивач не використовує належну земельну ділянку у своїй господарській діяльності, що в свою чергу є підставою для нарахування відповідного податку.
Як встановлено матеріалами справи основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів".
Згідно повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність поданої позивачем до ГУ ДПС у Чернівецькій області за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, с.Лашківка, вул.Головна, 47 знаходяться земельна ділянка та автомайстерня (а.с.12).
Однак, суд звертає увагу, що вказане повідомлення було подано до податкового органу лише у вересні 2024, в той час як оскаржуване податкове повідомлення-рішення №6674007-2410-2406- НОМЕР_1 прийнято у червні 2024 року.
Окрім цього, на підтвердження доводів позову, позивач надав довідку Виконавчого комітету Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, якою підтверджується факт того, що ОСОБА_1 дійсно займається підприємницькою діяльністю на земельній ділянці приватної власності та обслуговування будівель торгівлі площею 0,6790 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322585000:05:001:0042 (а.с.13).
Однак, суд зауважує, що дана довідка не є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності на вказаній земельній ділянці. До матеріалів позову позивачем не долучено податкових відомостей за звітній період, в яких було б відображено дохід від вказаних об'єктів оподаткування.
Відтак, оскільки основною умовою для звільнення від сплати земельного податку згідно з п.п.4 п.297.1 ст.297 ПК України є використання земельної ділянки в господарській діяльності, а саме отримання доходу чи іншої вигоди від її використання, суд вважає, що поданими позивачем доказами не підтверджено використання земельної ділянки з кадастровим номером 7322585000:05:001:0042 у своїй господарській діяльності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахованого земельного податку на земельну ділянку розміром 0,6790 га є правомірним.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А, м.Чернівці, 58013 ЄДРПОУ 44057187).
Суддя В.О. Кушнір