12 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6499/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника заявника - Вітченко А.С.,
представника прокуратури - Харенка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №440/6499/24 за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №440/6499/24 вищезазначений позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічну споруду - (гребля), яка призначена для створення ставка та створення напору (підпору) води, довжиною 94 метри, шириною - 7 метрів, висотою 6,89 метрів, що розташована на території Шишацької територіальної громади Миргородського району Полтавської області за межами с. Сагайдак Сагайдацького старостинського округу Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області. Зобов'язав Шишацьку селищну раду Миргородського району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: гідротехнічну споруду (гребля), яка призначена для створення ставка та створення напору (підпору) води, довжиною 94 метри, шириною - 7 метрів, висотою 6,89 метрів, що розташована на території Шишацької територіальної громади Миргородського району Полтавської області за межами с. Сагайдак Сагайдацького старостинського округу Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області.
Судове рішення набрало законної сили 19.12.2024.
Виконавчий лист у справі №440/6499/24 видано 08.01.2025.
22.12.2025 до суду надійшла заява Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області, в якій селищний голова Олександр Тутка просить суд скасувати рішення №440/6499 від 08.01.2025 про зобов'язання Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: гідротехнічну споруду (гребля), яка призначена для створення ставка та створення напору (підпору) води, довжиною 94 метри, шириною - 7 метрів, висотою 6,89 метрів, що розташована на території Шишацької територіальної громади Миргородського району Полтавської області за межами с. Сагайдак Сагайдацького старостинського округу Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що Виконавчим комітетом Шишацької селищної ради з метою повного виконання рішення суду було вжито усіх заходів, спрямованих на набуття права власності на гідротехнічну споруду (греблю). Зокрема, були прийняті відповідні рішення селищної ради та виконавчого комітету, проведено обстеження гідротехнічної споруди зі складенням акту, подано заяву про взяття на облік безхазяйного майна до органу надання адміністративних послуг, замовлено проведення технічної інвентаризації.
Однак Управлінням житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Шишацької селищної ради на етапі присвоєння адреси відповідному об'єкту 24.10.2025 було надано відмову за №73 у зв'язку з тим, що об'єкт не має характеристик нерухомого майна.
Ця обставина, як на думку заявника, є нововиявленою.
Виконавчим комітетом Шишацької селищної ради було направлено звернення до Міністерства юстиції з проханням роз'яснити порядок державної реєстрації права власності, інших речових прав та взяття на облік гідротехнічної споруди.
Згідно з роз'ясненням Міністерства юстиції України №166734/198829-9-25/8.4.1 від 19.11.2025 неможливим є проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду як об'єкта нерухомого майна, який не є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду, оскільки згідно зі статтею 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Відповідно до висновків Верховного Суду гідроспоруда забезпечує функціонування водного об'єкта та не може існувати окремо від нього (постанова від 17.08.2023 у справі № 911/30/22 (пункт 42)).
Отже, як на переконання заявника, гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (ч. 1 ст. 186 ЦК України). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 186 ЦК України). При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
За таких обставин право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об'єкт права власності насправді не існує.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 цю заяву було залишено без руху та запропоновано усунути виявлений недолік шляхом надання до суду уточненої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, в якій коректно означити рішення, перегляд якого має намір ініціювати заявник.
12.01.2026 до суду надійшла уточнена заява Шишацької селищної ради, в якій селищний голова у заявлений раніше спосіб просив суд скасувати рішення №440/6499/24 від 08.01.2025.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 було відкрито провадження за нововиявленими обставинами, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 12.02.2026 з повідомленням учасників справи.
27.01.2026 до суду від Миргородської окружної прокуратури надійшла заява, в якій заступника керівника Політун Г.Г. просить суд залишити без задоволення заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Зазначає, що обставини неможливості присвоєння адреси гідротехнічній споруді не можуть вважатися нововиявленими, оскільки відповідачем не доведено факт неможливості надання суду вказаних доказів до закінчення судового розгляду за умови, що такі докази мають вирішальне значення для справи. Переоцінка ж доказів, які вже були оцінені судом у процесі розгляду справи, не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Це спеціальний вид перегляду, спрямований на дослідження нових, раніше невідомих суттєвих фактів, а не на повторну оцінку вже вивчених матеріалів.
Представник Шишацької селищної ради у судовому засіданні підтримала заяву, вказавши, що юридичною підставою звернення є саме п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.
Представник прокуратури у судовому засіданні висловив свої заперечення з приводу поданої до суду заяви.
Вирішуючи по суті заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
У зв'язку з цим суд зазначає, що з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, судове рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами лише в тих виключних випадках, коли у справі, вирішеній судом, з'ясовуються такі нові обставини, які існували в об'єктивній дійсності на момент вирішення судом спору, але не були і не могли бути відомі особі та суду. При цьому, слід зазначити, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти і обставини, які були покладені в основу судового рішення.
У постанові від 09.06.2022 Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №9901/230/20 сформулювала висновок, відповідно якого істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Тож судове рішення може бути переглянуте з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, лише за сукупності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття судового рішення в адміністративній справі.
Предмет спору у справі №440/6499/24 складали правовідносини з приводу з'ясування обставин наявності або відсутності у відповідача обов'язку, встановленого приписами статті 335 Цивільного кодексу України та частини 14 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у спосіб, визначений пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно у вигляді гідротехнічної споруди (греблі), яка призначена для створення ставка та створення напору (підпору) води, що розташована на території Шишацької територіальної громади Миргородського району Полтавської області за межами с. Сагайдак Сагайдацького старостинського округу Шишацької селищної ради.
В ході розгляду справи по суті суд виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Водночас доказів звернення до державного реєстратора із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - греблі, відповідач до суду не подав.
Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічних споруд, суд, постановляючи рішення по суті спору у цій справі, застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 21.06.2024 у справі №420/19870/21, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що саме Шишацька селищна рада зобов'язана вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу греблі. Якщо ж її власник невідомий, то селищна рада має обов'язок взяти гідротехнічну споруду на облік як безхазяйне майно шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
За таких обставин твердження заявника про те, що гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю, тоді як приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, вже оцінених судом у процесі розгляду справи по суті.
Відповідно ж до ч. 4 ст. 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Тож відповідні мотиви представника, які зводяться до лише переоцінки доказів, не можуть бути взятими до уваги судом для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Повідомлені представником відповідача обставини потребують доведення доказами, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Все це свідчить на користь висновку про те, що ці обставини були достеменно відомі особі, яка звертається із заявою, тобто відповідачу у справі, але не були повідомлені суду під час розгляду справи по суті.
Тож викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами мотиви фактично є намаганням заявника підняти питання про переоцінку доказів, надану судом у процесі розгляду справи по суті, що, в силу п. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України, не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Жоден із приведених заявником мотивів не містить у собі посилань на істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За таких обставин відповідач може лише ставити питання про перегляд рішення окружного суду судом вищестоящої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Оскільки заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 не містить доводів, які б могли слугувати підставою для скасування судового рішення з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, суд визнає таку необґрунтованою.
З огляду на це суд залишає вказану заяву без задоволення.
На підставі викладеного керуючись статтями 243, 248, 368, 369 КАС України, суд
Заяву Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №440/6499/24 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту.
Повний текст ухвали складений 13.02.2026.
Суддя Є.Б. Супрун