13 лютого 2026 року м. Київ № 320/47487/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЗТ-УКРАЇНА" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 206080415.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що нарахування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, позаяк, в запереченні на акт перевірки позивачем було викладено та обґрунтовано обставини, які підтверджують наявність пом'якшуючих обставин та обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, а саме постановою Подільської окружної прокуратури м. Києва б/н від 13.04.2022 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження було накладено арешт на всі банківські рахунки (грошові кошти) ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА)», у зв'язку з чим, товариство було позбавлене можливості здійснювати будь-які операції за своїми банківськими рахунками. Також, ухвалою Голосіївського суду м. Києва від 11.08.2022 накладено ще один арешт на всі банківські рахунки (грошові кошти) ТОВ «БЗТ-Україна».
При цьому, судом було визначено порядок зберігання речових доказів (грошових коштів ТОВ «БЗТ-Україна») у вищевказаних кримінальних провадженнях, шляхом передачі їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тому товариство з 13.04.2022 не мало можливості розпоряджатися власними банківськими рахунками (грошовими коштами), і як наслідок, своєчасно сплатити податок на прибуток. Навіть за умови списання коштів з банківського рахунку товариства, кошти не могли дійти до казначейства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 даний позов було залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, позаяк, відповідно до п. 124.1 ст 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Щодо доводів позивача, відповідач вказує на те, що арешт майна підприємства в рамках кримінального провадження, не є підставою для звільнення підприємства від виконання своїх податкових обов'язків, а саме сплати самостійно нарахованих зобов'язань, шляхом подання декларації з
податку на прибуток підприємства. Підприємства зобов'язані своєчасно та в повному обсязі виконувати свої податкові зобов'язання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 41076013) було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9433966737 від 20.07.2022 за 2021 рік, згідно якої узгоджено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 1454349,00 грн.
За результатами проведеної камеральної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві було складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства від 13.02.2024 № 11239/Ж5/26-15-04-15-03, який було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу підприємства.
За висновками контролюючого органу, ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» порушено граничний термін сплати з податку на прибуток підприємства та погашено борг 14.03.2023.
За порушення термінів сплати, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 206080415, яке було надіслано на податкову адресу підприємства засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення з штрихкодовим ідентифікатором 0600900223711 та вручено підприємству 26.03.2024.
Так, податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 18.03.2024 № 206080415 до ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» застосовано штраф у сумі 18024,30 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток юридичних осіб.
ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» було подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.03.2024 № 206080415.
За результатом розгляду скарги ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА», рішенням ДПС України від 07.06.2024 № 17142/6/99-00-06-03-01-06, залишено без змін ППР ГУ ДПС у м. Києві від 18.03.2024 № 206080415, а скаргу без задоволення.
Позивач вважає, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, своїм рішенням про нарахування штрафних санкцій порушило права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим, звертається до суду із позовною заявою.
Наведене і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 ст. 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Згідно норм п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Здійснивши перевірку та встановивши несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, ГУ ДПС у м. Києві було встановлено 225 днів несплати зобов'язання.
Ураховуючи вимоги абз. 9 п. п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України підставою для виникнення податкового боргу в розумінні п.п. 14.1.175 ПК України, у платника податків, який мав можливість своєчасно, у визначені ПК України строки, сплачувати узгоджені грошові зобов'язання, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), є несплата таких грошових зобов'язань до 01.08.2022 (включно) (крім податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору). Тому розрахунок кількості днів затримки сплати сум грошових зобов'язань для визначення розміру штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ПК України, здійснюється з 02.08.2022.
Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені.
Згідно з приписами п. 112.8 ст. 112 ПК України передбачено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За доводами сторони відповідача у відзиві на позовну заяву, згідно інформаційних ресурсів ДПС України, ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» подано заяву щодо відсутності можливості виконання податкових обов'язків, визначених у п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу від 30.09.2022 № 3009 (вх. Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.10.2022 № 6672/6).
Водночас, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було винесено рішення від 21.10.2022 №15/31-00-04-02-04 щодо можливості ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» своєчасного виконання своїх податкових обов'язків.
Щодо доводів сторони позивача про арешт майна на підставі постанови Подільської окружної прокуратури м. Києва про арешт майна за матеріалами кримінального провадження та судового рішення, якими фактично було заблоковано діяльність підприємства, та, як наслідок, відсутність вини у платника податків та наявність підстав для незастосування штрафних санкцій, суд зазначає, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Актом перевірки було встановлено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств № 9433966737 з датою подання 20.07.2022, з граничним терміном сплати 02.08.2022, сума узгодженого зобов'язання фактично сплачена 14.03.2023 (затримка 225 днів, 10% штрафна санкція).
Відповідно до п. 137.1. ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 цього Кодексу.
Суд вважає, що арешт майна підприємства в рамках кримінального провадження, не є
підставою для звільнення підприємства від виконання своїх податкових обов'язків, а саме сплати самостійно нарахованого зобов'язання, шляхом подання декларації з податку на прибуток підприємства. Платник податків має забезпечити виконання податкових обов'язків та сплату нарахованих сум у податковій декларації, аби уникнути штрафних (фінансових) санкцій.
Також, слід врахувати, що здійснення кримінального провадження та арешт майна товариства, не є підставою для зупинення нарахування штрафів чи скасування податкових зобов'язань.
У частині доводів сторони позивача про те, що позивач вважає, що, як платник податку, товариство доклало всіх зусиль для виконання покладених на нього ПК України обов'язків та вважає, що з огляду на відсутність вини, порушень вимог Податкового кодексу України у діях товариства не вбачається, суд зазначає, що вказане не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тож, висновки акта камеральної перевірки є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження. За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.