12 лютого 2026 року м.Київ № 320/7345/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву, подану у порядку ст.383 КАС України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судова адміністрації України, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо невинесення наказу (наказів) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (у редакції, чинній до 30.06.2022 року включно);
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області винести наказ (накази) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (у редакції, чинній до 30.06.2022 року включно);
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо не реалізацію функцій головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення Служби судової охорони зокрема незабезпечення фінансування виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (у редакції, чинній до 30.06.2022 включно);
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України реалізувати функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області зокрема забезпечення фінансування виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (у редакції, чинній до 30.06.2022 року включно).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168; зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168; відмовити у задоволенні решти позовних вимог; стягнуто на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код 43162533, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вул. Жилянська, буд.58-Б).
Вказане рішення набрало законної сили 19.02.2024.
23.02.2024 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист.
07.04.2025 від позивача надійшла заява про визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 та зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області подати звіт про виконання судового рішення від 18 січня 2024 року Київського окружного адміністративного суду у справі №320/7345/22 в частині нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Вказана заява разом з матеріалами справи були передані судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду 09.02.2026.
Заява позивача обґрунтована тим, що Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, попри набрання рішенням суду від 18.01.2024 у справі №320/7345/22 законної сили та відкриття виконавчого провадження ВП №74341815, не нарахувало та не виплатило додаткову винагороду за визначений судом період, що підтверджується відсутністю відомостей про виконання в Автоматизованій системі виконавчого провадження та повторним накладенням штрафів державним виконавцем, у зв'язку з чим має місце протиправна бездіяльність відповідача при виконанні судового рішення..
Розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Слід зауважити, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Як видно зі змісту статті 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що за результатом розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України, суд приймає рішення про залишення її без задоволення або постановляє окрему ухвалу на підставі статті 249 КАС України.
При цьому, суд встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Проте, позивач не довів, що рішення суду не виконується саме внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідача, а не з об'єктивних причин, пов'язаних із загальною процедурою виконання рішень та черговістю їх погашення. Надані позивачем доводи ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого умисного невиконання рішення, проте не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт протиправної поведінки посадових осіб відповідача або перешкоджання виконанню рішення суду. За таких обставин підстав для висновку про протиправність дій ТУ ССО у м. Києві та Київській області суд не вбачає.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про порушенні відповідачем законів під час виконання рішення у цій справі.
Керуючись ст.ст. 249, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку ст. 383 КАС України, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.