про залишення позову без розгляду
12 лютого 2026 року Київ № 320/1768/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 09.08.2023 звернувся засобами поштового зв'язку до суду з указаним позовом (зареєстрований 15.01.2024) у порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом якого є бездіяльність Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у відмові провести виконавчі дії по зняттю арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції серії АА № 866178 від 28.01.2010.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Донцю В.А., який ухвалою суду від 09.05.2024 відкрив спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл указаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.
Справу прийнято до провадження, та у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 26.05.2025 позов залишено без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення його недоліків.
Недоліки позовної заяви мали бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних належних та допустимих доказів, а також копії конверту у придатному для читання вигляді, в якому надійшла спірна постанова.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин пропуску десятиденного строку, з огляду на таке.
Так, на обґрунтування доводів щодо строку звернення до суду, позивач зазначив, що 27.02.2023 при нотаріальному оформленні припинення договору іпотеки за реєстровим № 6152 виявив, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить інформацію про арешт належного йому нерухомого майна, зокрема будинку та земельної ділянки з відповідним кадастровим номером. Після неодноразових уступок, право вимоги за вказаним боргом перейшло до ОСОБА_2 , який позивач, як він стверджує, повністю погасив, про що 27.02.2023 ОСОБА_2 написала відповідну заяву. Після цього, 03.03.2023 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з належного йому майна у зв'язку з погашенням боргу, проте листом від 27.03.2023 йому було відмовлено.
Із метою позасудового вирішення питання щодо зняття арешту з майна, для отримання повної інформації про відсутність заборгованості, звернувся до АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з проханням надати інформацію про наявність або відсутність заборгованості за кредитним договором від 28.11.2007.
У відповідь на звернення, АТ «ОТП Банк» повідомило, що право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010.
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомило, що оскільки 17.04.2019 кредитний договір було відступлено на підставі договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», заборгованість за цим договором відсутня.
Уважає, що звернення до суду до отримання підтверджувальної інформації від стягувача про відсутність боргу та без її належного розгляду відповідачем, було б передчасним та необґрунтованим. Тож, після отримання таких відповідей, представник позивача знову звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з належного позивачу майна, доповнивши заяву новими доказами відсутності боргу. Втім, листом від 28.07.2023 відповідач відмовив у знятті арешту.
Названий лист отримано представником позивача 03.08.2023, з якого і дізнався про порушення своїх прав.
Проте, із такими доводами позивача суд не погоджується, з огляду на таке.
Із позовної заяви встановлено, що про порушення прав позивача спірним арештом йому стало відомо 27.02.2023 при нотаріальному оформленні припинення договору іпотеки за реєстровим номером 6152, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Ю.В. 28.11.2007.
ОСОБА_1 виявив, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить інформацію про арешт належного йому нерухомого майна. Відомості про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження внесено на підставі постанови РВДВС Білоцерківського МРУЮ серії АА № 866178 від 28.01.2010. Стверджував, що на день звернення з позовом до суду позивач повністю погасив борг перед ОСОБА_2 , про що вона написала заяву 27.02.2023.
Тож, 03.03.2023, адвокат Капустін В.В., діючи в інтересах позивача розпочав вчиняти дії щодо захисту порушених прав позивача спірним арештом, і, звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_1 .
Проте листом № 10208 від 27.03.2023 відповідач відмовив у знятті спірного арешту із зазначених у названому листі мотивів.
Таким чином, суд уважає, що про обізнаність щодо порушення прав спірним арештом, ОСОБА_1 щонайменше було відомо 27.02.2023, а його представнику - 03.03.2023 та 27.03.2023 відповідно.
Із цим позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку лише 09.08.2023, тобто поза межами десятиденного строку на оскарження бездіяльності органів ДВС.
При цьому, неодноразові звернення адвоката для з'ясування відповідних питань з АТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг України», та у подальшому повторне звернення до відповідача із заявою про зняття спірного арешту і отримання чергової відмови оформленої листом від 28.07.2023 № 68272, не свідчить про поважність пропуску десятиденного строку звернення до суду, оскільки позивач не був позбавлений можливості звернення до суду в межах десятиденного строку після того, як його представнику 27.03.2023 стало відомо про порушення прав щодо відмови у знятті арешту з нерухомого майна.
При цьому, тривале (понад чотири місяці) з'ясування представником певних обставин з АТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг України» до чергового звернення до відповідача, можливо було й одночасно зі зверненням з позовом до суду протягом десяти днів, починаючи з 27.03.2023, з інформуванням суду про вказані дії, і, у подальшому долучення здобутих доказів та інформації до матеріалів справи, або ж подання клопотання про їх витребування.
За нормами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Разом із тим, до суду позивач звернувся 09.08.2023 поза межами десятиденного строку на оскарження спірної бездіяльності ДВС, про обізнаність якої достеменно було відомо вже станом на 27.03.2023.
Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду заява не містить, а наведені в ній доводи суд не визнає поважними.
Отже станом на день постановлення цієї ухвали позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі не виконав та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.
Згідно з резолютивною частиною ухвали від 26.05.2025, позивача було попереджено судом, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 з урахуванням частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до пунктів 7 та 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом, а також з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У силу вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Оскільки зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не визнані судом поважними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пунктів 7 та 8 частини першої статті 240 у взаємозв'язку із частиною п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 246, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що в силу вимог частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.