12 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 912/2412/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги військової частини НОМЕР_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025
у складі колегії суддів: Мороз В.Ф. - головуючий, Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.
та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2025
суддя: Глушков М.С.
у справі № 912/2412/24
за позовом військової частини НОМЕР_1
до приватного підприємства "Будкомплект"
про стягнення 1 865 928,61 грн,
Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2026 у зв'язку з недотриманням військовою частиною НОМЕР_1 вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ній недоліків, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та зазначити підставу касаційного оскарження визначену відповідним пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України, чітко вказати пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України; чітко обґрунтувати, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій; виконати вимоги частини третьої статті 290 ГПК України та надати суду докази, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва (закон, статут, положення, трудовий договір (контракт)) ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 станом на час звернення з цією касаційної скаргою або документи на підтвердження повноважень у ОСОБА_1 на підписання та подання касаційної скарги як адвокатом (ордер, договір про надання правової допомоги); надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 44782,29 грн.
На виконання вимог ухвали від 16.01.2026 скаржник надіслав до суду заяву про усунення недоліків з посиланням на підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, надав докази, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
У поданій заяві, скаржник зазначає, що Суд апеляційної інстанції, з посиланням на постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17 та від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16 зазначив, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на виконання сторонами своїх зобов'язань за договором і не можуть їх змінювати, оскільки за своїм правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевіряється. Однак, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що в даному випадку актом ревізії встановлено не порушення фінансової дисципліни, а невиконання обов'язку за договором, адже пунктом 5.2.4 договору встановлений обов'язок підрядника (Відповідача) надавати разом із актами приймання виконаних будівельних робіт підтверджуючі бухгалтерські документи на інші витрати (відрядження, перевезення працівників, тощо). Саме невиконання підрядником (Відповідачем) цього договірного зобов'язання і стало підставою пред'явлення позову. Позивач (Скаржник) не спирається на акт ревізії, як на підставу зміни зобов'язань за договором, а використовує його як доказ неналежного виконання зобов'язань відповідачем. Таким чином, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції мав відступити від висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17 та від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, оскільки в даному випадку акт ревізії є доказом неналежного виконання договірних зобов'язань. Викладене, на думку військової частини НОМЕР_1 , є підставою для касаційного оскарження судового рішення на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що згідно з положеннями ст. 290 ГПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Натомість з викладених у касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків обґрунтувань, не вбачається щодо висновку про застосування яких саме норм права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.
Лише посилання скаржника на необхідність відступлення від висновку викладеного у постанові Верховного Суду не є належним виконанням приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Таким чином обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених частиною другої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі та поданій заяві не наведено.
Оскільки касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 була оформлена з порушенням вимог, зокрема, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, які у заяві про усунення недоліків скаржник не усунув, тому належне обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга у справі №912/2412/24 відсутнє.
Частиною четвертою статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що недоліки касаційної скарги не усунуто у встановлений судом строк, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025 та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2025 у справі № 912/2412/24.
Вказане не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже скаржник має право повторно звернутися з касаційною скаргою до Суду у відповідності до вимог ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025 та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2025 у справі №912/2412/24 повернути без розгляду.
2. Копії цієї ухвали надіслати скаржнику та іншим учасникам справи, додані до скарги матеріали та копію касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець