"10" лютого 2026 р.
м. Черкаси
Справа № 925/1440/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКУПІВЛІ.ПРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЧНЕНЬКО"
про стягнення 66750,84 грн,
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач: не з'явися.
Секретар судового засідання Лисенко О.С.
Суддя Гладун А.І.
1. 20.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКУПІВЛІ.ПРО" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЧНЕНЬКО".
2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 66750,84 грн боргу.
3. 15.12.2025 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову, у якій змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача 93093,99 грн, зокрема 63530,67 грн пені, 6200,76 грн 3% річних та 23362,56 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.02.2025 до 19.11.2025.
4. 28.01.2026 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення суду, яким позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 6200,76 грн 3% річних, 23362,56 грн інфляційних втрат, 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору, 8905,60 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті позову в частині вимоги про стягнення 63530,67 грн пені відмовив.
5. 03.02.2025 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу та стягнути з позивача на користь відповідача 32000,00 грн. (а.с. 168-169 том 2)
6. На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн відповідач подав до суду докази: договір на надання правової допомоги від 01.10.2025 №SM0110, додатки до договору №3 від 01.12.2025, №5 від 18.12.2025, акти приймання-передачі наданих послуг до договору від 11.12.2025, від 14.01.2026, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Кузьмінським О.О. (а.с. 171-174 том 2)
7. 03.02.2026 суд ухвалив призначити клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу до розгляду в судовому засіданні о 12:30 10.02.2026.
8. Ухвалу суду від 03.02.2026 про призначення клопотання до розгляду в судовому засіданні суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 03.02.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. (а. с. 180-181 том 2)
9. 09.02.2026 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат, у яких просив відмовити відповідачу в стягненні витрат на професійну правничу допомогу. (а. с. 182-186 том 2)
10. В обґрунтування заперечень позивач вказав, що позов пред'явив через 7 місяців після виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем та через місяць після пред'явлення досудової претензії і до моменту здійснення оплати відповідачем. Отже, дії позивача із захисту свого права шляхом пред'явлення позову були правомірними.
Позивач ствердив, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову. Водночас, позивач вказав, що відповідач в двох відзивах зазначив, що документальне підтвердження понесених втрат на професійну правничу допомогу буде надано пізніше. Проте, виходячи із дат, вказаних у договорі та додатку №3, на момент подання відзиву від 10.12.2025 ці документи були підписані відповідачем та адвокатом. А на момент подання відзиву від 02.01.2026 між відповідачем були підписані також додаток №5 та акт від 11.12.2025. Тобто, вказані документи на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу були у відповідача, проте не подані разом з відзивами.
Позивач звертає увагу суду, що документи щодо правової допомоги між відповідачем і адвокатом укладалися у паперовій формі, яка не дає змоги встановити, коли саме вони були складені та підписані. Також із поданих документів неможливо встановити у який спосіб і коли підготовлені відзиви передавалися адвокатом відповідачеві. Оскільки обидва відзиви подавалися не адвокатом, який їх готував, а самі документи ідентичні документам позивача.
У позивача виник сумнів щодо реальності заявлених відповідачем витрат. Позивач звертає увагу, що у відзиві на позов від 10.12.2025 відповідач ствердив, що витрати позивача у розмірі 12000,00 грн за підготовку позову у цій справі є завищеними та не відповідають критеріям розумності; що справа не є складною, що спір стосується стягнення заборгованості, а позовна заява і відповідь на відзив не є обширною та не містить аналізу судової практики. Проте відповідач заявив до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн, тобто фактично виставив суму, що значно перевищує витрати позивача на аналогічні послуги у цій же справі. Стягнення такої суми суперечить принципам справедливості та розумності і є виявом недобросовісної процесуальної поведінки відповідача, спрямованої не на компенсацію реальних витрат, а на намагання зменшити розмір необхідної до сплати позивачеві суми позовних вимог, задоволених судом, за рахунок стягнення із позивача витрат на правову допомогу.
11. 10.02.2026 у судове засідання представники сторін не з'явилися.
12. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 13. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
14. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
15. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
16. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 202 ГПК України).
17. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
18. Суд ухвалив розглянути заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл судових витрат без представників сторін.
19. Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку у заяві відповідачу відмовити.
20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
21. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
22. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
23. Умовою розподілу судових витрат та ухвалення судового рішення (додаткового рішення) про розподіл судових витрат є подання сторонами до закінчення судових дебатів, а в разі розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження - до закінчення судового розгляду справи заяви про розподіл судових витрат.
24. Сторони мають процесуальну можливість подати таку заяву упродовж всього строку розгляду справи на будь-якій стадії судового процесу.
25. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічна позиція викладена пункті 1.20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі 910/16803/19.
26. Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Аналогічна позиція викладена у пункті 3.6 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та у пункті 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21.
27. Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
28. Відповідач у відзиві на позов від 05.01.2026 вказав попередній (орієнтовний) розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи у розмірі 30000,00 грн, а у запереченні від 13.01.2026 - 32000,00 грн. (а.с. 13-16, 59-62 том 2)
29. Доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач разом з відзивом та запереченнями не подав.
30. Докази на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав 03.02.2025 разом із клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. (а.с. 171-174 том 2)
31. Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
32. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Аналогічну позицію Касаційний господарський су у складі Верховного Суду виклав у постанові від 20.04.2023 у справі № 917/527/18.
33. Одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, зміст якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
34. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
35. Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
36. Обов'язку суду вирішити питання про судові витрати кореспондує право учасника звернутися до суду із такою заявою. Вирішення судом питання про судові витрати без заяви учасника справи суперечитиме принципу диспозитивності господарського судочинства.
37. Іншою умовою розподілу судових витрат та ухвалення судового рішення (додаткового рішення) про розподіл судових витрат є подання сторонами доказів понесення таких витрат. Такі докази сторони повинні подати під час розгляду справи або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
38. Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
39. Із поданих відповідачем доказів суд установив, що такі докази, зокрема договір на надання правової допомоги від 01.10.2025 №SM0110, додатки до договору №3 від 01.12.2025, №5 від 18.12.2025, акти приймання-передачі наданих послуг до договору від 11.12.2025, від 14.01.2026, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Кузьмінським О.О. були у відповідача упродовж всього розгляду справи. Поважності причин неможливості подання до суду доказів понесених витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів відповідач не навів.
40. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також своєчасне подання доказів на підтвердження розміру судових витрат слугує стимулом до досудового вирішення спору.
41. Неподання відповідачем доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі та не обґрунтування поважності причин неможливості їх подання у встановлений законом строк зумовлює підстави для відмови у заяві відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
42. Окрім того, у рішенні суду від 28.01.2026 суд дійшов висновку про необґрунтованість та суперечність твердження відповідача про те, що розмір витрат позивача у розмірі 20000,00 грн на професійну правничу допомогу завищений, враховуючи очікуваний відповідачем розмір таких витрат в розмірі 32000,00 грн.
43. Суд врахував, що спір між сторонами виник з вини відповідача у зв'язку порушенням строку виконання грошового зобов'язання зі сплати за надані послуги. У результаті чого позивач змушений звертатися до суду з даним позовом.
44. Також суд врахував, що відповідач сплатив позивачу вказану заборгованість після звернення позивача до суду з позовом до відповідача.
45. Витрати позивача на правову (правничу) допомогу у розмірі 14000,00 грн (12000,00 грн за подання та підготовку позовної заяви та 2000,00 - відповіді на відзив) суд розподілив між сторонами у рівних частинах та поклав по 7000,00 грн на відповідача та позивача.
46. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити відповідачу у прийнятті додаткового рішення суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 14, 126, 129, 130, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У заяві відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЧНЕНЬКО" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Ухвала суду протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун