8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3059/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, буд. 152Б)
про стягнення 728021,18 грн.
за участю представників:
позивача - Чубенко З.Ю.;
відповідача - Малахова Ю.А.
Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" про стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 728021,18 грн. за використання земельної ділянки по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 за період з 12.03.2021 по 28.02.2022 та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
08.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №20418) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що ціна позову у справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі частини 5 статті 252 ГПК України. Разом з тим, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи, а також звернуто увагу відповідача, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено способи належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет" (правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21).
Матеріали справи свідчать, що позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в ЄСІТС, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 було доставлено до зареєстрованого "Електронного кабінету" сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які долучено судом до матеріалів справи.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 11.09.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було вручено відповідачу, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 по справі №922/3059/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи.
06.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №23082), який надійшов на адресу суду засобами поштового зв'язку та в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2025 відзив на позовну заяву разом із доданими до нього документами (вх. №23082 від 06.10.2025) повернуто без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2025 здійснено перехід до розгляду справи №922/3059/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.12.2025 р. об 11:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, відкладено підготовче засідання на 16.12.2025 об 11:20 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
02.12.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №28038), в якому відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву до розгляду.
В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначено, що згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, літ "А-2" було реконструйовано, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ХК143142930364 від 23.10.2014 року, у житлові приміщення літ "А-3", про що зареєстровано відповідний запис №301068463101 від 24.02.2015 року, площа 1257,7 кв.м. Зазначає, що на дату формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036, розроблення технічної документації на ній було розміщено житлову будівлю відомості про яку містилися в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 сформована з порушенням, цільове призначення не відповідає об'єктам нерухомості, що на ній розміщені, як наслідок не вірно визначена площа земельної ділянки, ставка орендної плати, а отже розрахунки Харківської міської ради є недійсними.
Окрім того, зазначено, що згідно Витягу з ДЗК наданою Харківською міською радою, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, при цьому цільове призначення визначено: 03.13. для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування. Стверджує, що у витязі з ДЗК містяться не відповідності, категорія землі не відповідає цільовому призначенню згідно класифікації, затвердженої наказом №548 від 23.07.2010 року. Вказує, що відповідач сплачує за земельну ділянку із призначенням: 03.10. - площа 651,10 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, 02.01. - площа 1257,70 кв.м., для обслуговування та будівництва житлового будинку.
Окрім того, відповідач вказує, що позивач надав до матеріалів справи відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 27.06.2025 р. без обґрунтування правомірності її застосування до спірного періоду з 12.03.2021 по 28.02.2022, застосувавши Методику нормативно грошової оцінки 1995 року.
10.12.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №28909), в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату з метою забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2025 дослідивши матеріали справи, враховуючи поважність причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, з метою надання можливості учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено, процесуальний строк поновлено та долучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи. Разом з тим, продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 22.12.2025. Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на 13.01.2026 об 11:20 на підставі статті 119, 177, 183, 232, 233 ГПК України.
08.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву про вступ у справу як представника (вх. №556), в якій просить суд залучити у справу в якості представника відповідача. Надати доступ до електронної справи №922/3059/25 в підсистемі "Електронний суд", яку судом задоволено, залучено у справу в якості представника відповідача та надано доступ до електронної справи №922/3059/25 в підсистемі "Електронний суд".
09.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №593), в якій відповідач просить суд забезпечити можливість представнику ТОВ "Добро та порядок" - адвокату Малаховій Юлії Анатоліївні (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) брати участь у судовому засіданні, призначеному на 13.01.2026 р. об 11:20 годині в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 заяву ТОВ "Добро та порядок" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №593 від 09.01.2026) задоволено. Призначено проведення підготовчого засідання на 13.01.2026 об 11:20 у режимі відеоконференції.
12.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про долучення доказів (вх. №832), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
13.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано додаткові пояснення у справі (вх. №897), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
В поясненнях зазначено, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати. Звернуто увагу, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час. Тобто, нормативна грошова оцінка земельних ділянок була проведена ще у 2018 році, та вступила в силу 01.01.2020, і не змінювалась до цього часу.
Зазначено, що розрахунок сум безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки 6310136300:08:047:0036 по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові Харківською міською радою здійснювався на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.06.2025 №HB-9968833002025.
Додатково пояснено, що 06.07.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №753 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", затвердженої постановою КМУ від 03.11.2021 №1147, яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Форма витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.06.2025 №HB-9968833002025 в повній мірі відповідає додатку №17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147.
Звернуто увагу, що через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.06.2025 Харківською міською радою нормативна грошова оцінка у спірний період була визначена з врахуванням вимог саме статті 289 ПК України, шляхом здійснення елементарних арифметичних дій (ділення), що не потребують спеціальних знань.
Зауважено, що у пункті 51 постанови Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 зазначено, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.
Формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Тому, для розрахунку безпідставно збережених коштів Харківською міською радою було використано Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.06.2025 № HB-9968833002025.
Харківська міська рада зазначає, що сам розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди 2020-2025 років не змінювався (оскільки, у м. Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018). Лише відбувалась її індексація, що і було враховано Харківською міською радою.
Станом на 2022-2025 роки нормативна грошова оцінка земель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" не розроблялась та не затверджувалась, у зв'язку з чим посилання відповідача на відмінний алгоритм проведення нормативної грошової оцінки, є безпідставним з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду від 23.04.2025 р. у справі №464/6766/23, від 19.03.2024 у справі №912/140/23.
Відповідачем не доведено будь-яку зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2020-2025 роках. Також, ним не спростовано законність витягу від 27.06.2025 №HB-9968833002025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6310136300:08:047:0036. Харківською міською радою було надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2020-2022 роках.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2026 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України, статтями 183, 232, 233 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2026 об 11:30.
23.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №1974), в якій відповідач просить суд забезпечити можливість представнику ТОВ "Добро та порядок" - адвокату Малаховій Юлії Анатоліївні (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) брати участь у судовому засіданні, призначеному на 27.01.2026 р. об 11:30 годині в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2026 заяву ТОВ "Добро та порядок" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №1974 від 23.01.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 27.01.2026 об 11:30 у режимі відеоконференції.
26.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано додаткові пояснення (вх. №2018), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 розгляд справи відкладено на 03.02.2026 о 12:40 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Обставини справи свідчать, що Харківською міською радою згідно з частиною 2 статті 83 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.07.2025 №437139755 за ТОВ "Добро та порядок" зареєстроване право власності на нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 423,2 кв.м. з 10.03.2016 по теперішній час по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.03.2016 №279.
Позивачем в обґрунтування позову зазначено, що нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 423,2 кв.м. розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036, право користування якою відповідачем не оформлено.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2021 №НВ-6314991202021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 за адресою: м. Харків, Шевченківський р-н., вул. Дербентська, 152-Б складає 0,4651 га. Цільове призначення: 03.13. Для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-2", літ. "Б-1" та літ. "В-1" (будівлі побутового призначення). Форма власності - комунальна власність. Земельна ділянка сформована - 12.03.2021.
Окрім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.07.2025 №437139567 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 зареєстровано за Харківською міською радою з 20.05.2021.
З листа ГУ Державної податкової служби у Харківській області від 10.07.2025 №14977/5/20-40-04-07-12 слідує, що ТОВ "Добро та порядок" декларує земельний податок за земельні ділянки загальною площею 1908,8 кв.м. без кадастрового номеру, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Дербентська, буд. 152-Б. За даними податкових декларацій з плати за землю платником задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 1908,8 кв.м. за 2021 р. - 72186,74 грн. (за січень-листопад 6015,56 грн. щомісячно, за грудень (6015,58 грн.), за січень-лютий 2022 р. - 13234,24 грн. (6617,12 грн. щомісячно).
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що ТОВ "Добро та порядок" не сплачувало у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харков у період з 12.03.2021 по 28.02.2022, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 728021,18 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.07.2025 №437139755 за ТОВ "Добро та порядок" зареєстроване право власності на нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 423,2 кв.м. з 10.03.2016 по теперішній час по вул. Дербентська, 152-Б у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.03.2016 №279.
Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Суд звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності (правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 по справі №200/606/18).
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Частинами 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України унормовано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
Відповідно до статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).
Згідно з частиною 1, 2 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2021 №НВ-6314991202021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 за адресою: м. Харків, Шевченківський р-н., вул. Дербентська, 152-Б складає 0,4651 га. Цільове призначення: 03.13. Для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-2", літ. "Б-1" та літ. "В-1" (будівлі побутового призначення). Форма власності - комунальна власність. Земельна ділянка сформована - 12.03.2021. Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.07.2025 №437139567 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 площею 0,4651 га зареєстровано за Харківською міською радою з 20.05.2021.
Статтею 83 ЗК України унормовано, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України, що підтверджується висновками Великої Палати Верхового Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, яка прийнята щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки. Для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Отже, з урахуванням наведеного вище, земельна ділянка по вул. Дербентська, 152-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 площею 0,4651 га. сформована як об'єкт цивільних прав. Спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
При цьому витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2021 №НВ-6314991202021 є належним та допустимим доказом у справі у розумінні положень статті 76, 77 ГПК України. Крім того, суд приймає до уваги, що згідно з статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Будь-якого листування претензійного характеру з боку відповідача щодо вказаних відомостей на адресу Харківської міської ради або інших уповноважених органів, матеріали справи не містять.
Відтак, Харківська міська рада в обґрунтування позовних вимог правомірно покладалася на відомості витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2021 №НВ-6314991202021, які в силу статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" є офіційними, а тому твердження відповідача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 сформована з порушенням відхиляється судом як безпідставне.
Водночас з матеріалів справи убачається, що відповідач документально не оформив користування вищевказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 площею 0,4651 га. по вул. Дербентська, 152-Б у м. Харкові у заявлений позивачем для розрахунку період з 12.03.2021 по 28.02.2022. При цьому матеріали справи свідчать, що відповідач зберіг майно за рахунок позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Харкова в особі позивача.
Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем, що не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України. При цьому проведення нормативної грошової оцінки пов'язано з забезпеченням ефективного та раціонального використання земель комунальної власності, збільшення надходжень від сплати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету.
За умовами частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У відповідності до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Таким чином, положення статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Згідно статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. (висновки Верховного Суду у постанові від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Матеріали справи свідчать, що розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався на підставі витягу від 27.06.2025 №НВ-9968833002025 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 з якого слідує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 26207551,37 грн.
Суд враховує, що формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", у зв'язку із чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Чинним законодавством не вимагається складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, а тому можна використати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, чинний тільки на час його формування та звернення до суду з позовом.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, відповідно до якої чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Разом з тим, згідно з п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з п. 289.3 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2021 рік - 1,1, 2022 рік - 1,15, 2023 рік - 1,051, 2024 рік - 1,12. Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 у 2021 р. становила 17600101,87 грн., а у 2022 р. становила 19360112,06 грн.
Рішенням Харківської міської ради №1474/19 від 27.02.2019 затверджено Технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Вказане рішення Харківської міської ради оприлюднене в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради, який є відкритим та загальнодоступним.
Рішення Харківської міської ради №1474/19 від 27.02.2019 прийнято під час дії постанови Кабінету Міністрів України "Про методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" від 23.03.1995 №213.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" передбачено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Як зазначено позивачем у письмових поясненнях та у судових засіданнях, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати. Звернуто увагу, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час. Тобто, нормативна грошова оцінка земельних ділянок була проведена ще у 2018 році, та вступила в силу 01.01.2020, і не змінювалась до цього часу.
Нормативна грошова оцінка земель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" не розроблялась та не затверджувалась.
Згідно з статтею 2 ГПК України одним з основних принципів господарського судочинства визначає змагальність сторін. Згідно вимог частин першої, другої, четвертої статті 13 Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідачем не доведено будь-яку зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період стягнення.
Також, матеріали справи свідчать, що відповідачем не спростовано законність витягу від 27.06.2025 №HB-9968833002025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 та здійсненого на підставі означеного витягу розрахунку.
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти розрахунку позовних вимог на постанову суду апеляційної інстанції від 09.07.2025 по справі №922/2438/24 відхиляються з огляду на відмінність встановлених судами фактичних обставини, що формують зміст правовідносин. Також, з відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановою Верховного Суду від 28.01.2026 зазначену справу передано на новий розгляд.
Окрім того, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин слід приймати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).
Також, Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №910/24257/16 звертав увагу, що зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Матеріали справи свідчать, що розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати здійснювався на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затверджене рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами) (далі - Положення № 41/08), яке розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.
Статтею 284.1. ПК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до пункту 4.1. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), річна орендна плата за використання земельної ділянки для побутових послуг встановлена на рівні 5% від нормативної грошової оцінки. При цьому відповідно до пункту 4.1. Положення №41/08 (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата за використання земельної ділянки для побутових послуг встановлена на рівні 3% від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт із значенням 1. При цьому Додатком до Положення №41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки (в редакції з 01.01.2022) також встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 0,1000 га до 0,9999 га відповідає значення 0,95.
Окрім того, згідно з пунктом 2.4. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони тощо).
Матеріали справи свідчать, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено детальний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території міста Харкова з порушенням вимог законодавства за період з 12.03.2021 по 28.02.2022 з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 площею 4651 м2 по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові.
З розрахунку слідує, що ставка річної орендної плати - 5,00%; коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов - 1; коефіцієнт розміру земельної ділянки - 1; розмір безпідставно збережених коштів за місяць - 73333,76 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за рік - 880005,09 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за 9 місяці, 20 днів - 707315,94 грн. Коефіцієнт індексації за 2021 - 2024 роки - 1,4890568. При цьому згідно вище вказаного листа ГУ ДПС у Харківській області від 10.07.2025 №14977/5/20-40-04-07-12 щодо здійснення плати за використання земельної ділянки землекористувачем ТОВ "Добро та порядок" у 2021 році сплачено 72186,74 грн. Розмір безпідставно збережених коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою становить: 707315,94 грн. - 58021,06 грн. = 649294,88 грн.
Департаментом земельних відносин Харківської міської ради також здійснено детальний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території міста Харкова з порушенням вимог законодавства за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 площею 4651 м2 по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові.
З розрахунку слідує, що ставка річної орендної плати - 3,00%; коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов - 1; коефіцієнт розміру земельної ділянки - 0,95; розмір безпідставно збережених коштів за місяць - 45980,27 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за рік - 551763,19 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за 2 місяці - 91960,54 грн. Коефіцієнт індексації за 2022 - 2024 роки - 1,353688. При цьому згідно вище вказаного листа ГУ ДПС у Харківській області від 10.07.2025 №14977/5/20-40-04-07-12 щодо здійснення плати за використання земельної ділянки землекористувачем ТОВ "Добро та порядок" у 2022 р. сплачено 13234,24 грн. Розмір безпідставно збережених коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою становить: 91960,54 грн. - 13234,24 грн. = 78726,30 грн.
Перевіривши вище вказані розрахунки з урахуванням наданих представником позивача на поставлені судом питання додаткових пояснень та обґрунтувань, суд зазначає, що здійснені розрахунки є правомірними, виконані з урахуванням положень законодавства, фактичних обставин справи, узгоджуються з Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 (із змінами), що входить до предмета доказування у справі при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказані періоди.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги Харківської міської ради жодним чином не стосуються спору щодо площі фактичного використання відповідачем земельної ділянки, оскільки розрахунок заборгованості проведено виключно щодо сформованої земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, на якій наявне нерухоме майно відповідача, що підтверджується належними та допустимими доказами та відповідає положенням законодавства. При цьому вказана земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування цього нерухомого майна відповідачем. Доказів на підтвердження наявності на вказаній земельній ділянці інших власників об'єктів нерухомості, матеріали справи не містять.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з статтею 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. При цьому відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов. Така несплата призводить до того, що місцева громада недоотримує грошові кошти, на які вона має право та наповнення місцевого бюджету задля виконання міських програм.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому судом було надано вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, буд. 152Б, код ЄДРПОУ 40269260) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 728021,18 грн. за використання земельної ділянки по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 за період з 12.03.2021 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10920,32 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "13" лютого 2026 р.
СуддяГ.І. Сальнікова