про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2026 року м.Київ № 320/4092/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.03.2025 № 264/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві, поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 31 березня 2025 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску
Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в якому зазначив, що позивач, самостійно вперше звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою щодо обставин, викладених у даній позовній заяви в межах строків позовної давності 14.09.2025. Однак, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі №320/47806/25 позовну заяву було повернуто. Крім того, позивач зазначає, що воєнний стан є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Стосовно посилання на воєнний стан в Україні, суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для поновлення цих строків.
У постанові від 08.12.2022 по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі №320/47806/25 позовну заяву було повернуто у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки.
Суд зазначає, що не усунення недоліків в іншій справі не є поважною причиною для поновлення строку на подання нового позову. Більше того, судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що позивачем оскаржено ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №320/47806/25. Шостим апеляційним адміністративним судом 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження. У разі скасування ухвали, справу (первісний позов, який подано в межах строку звернення) буде направлено до суду першої інстанції, для продовження розгляду.
Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Спірні правовідносини, за вирішенням яких позивач звернувся до суду, виникли з 31.03.2025, водночас позов до суду подано 21.01.2026, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.