12 лютого 2026 року м. Київ №320/32264/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області №104250015822 від 04.07.2023;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області призначити з 27.06.2023 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За результатами розгляду якої відповідач своїм рішенням відмовив у призначення пенсії через не встановлення факту приналежності заявнику наданої виписки з акту огляду МСЕК. Також, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди проходження військової служби та навчання через різне написання прізвища та по батькові позивача. Позивач стверджує, що відповідач протиправно не зарахував до його страхового стажу вказані періоди з формальних підстав. Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що рішення відповідача є правомірним, оскільки під час розгляду документів позивача не було встановлено факту належності позивачу виписки з акту огляду МСЕК. Також, позивачеві не зараховано до страхового стажу періоди проходження позивачем військової служби та навчання через різне написання прізвища та по батькові позивача.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорту.
Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , що підтверджується копією посвідчення, виданого Київоблдержадміністрацією 22.04.2004.
05.06.2023 позивач подав заяву №3109 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
До своєї заяви позивач додав копії: паспорту громадянина України, РНОКПП, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовий квиток серії НОМЕР_2 , атестату з відзнакою №9434 від 19.07.1979, диплому серії НОМЕР_3 від 28.06.1988, акту огляду та експертного висновку МСЕК, посвідчення про відрядження №235 від 11.08.1986, довідки про виплачену заробітну плату за період з 11.08.1986 по 13.09.1986, документу підтверджуючого відмітки про від'їзд та повернення на місце служби, маршрутного листа №20/Г- 0186 від 21.09.1999, довідок про періоди перебування на військовій службі №114 від 01.11.2021, архівної довідки НБУ №61-0018/32143 від 09.05.2023, експертного висновку № 056 733-п від 31.05.2023.
За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи були передані ГУ ПФУ в Закарпатській області для вирішення питання про призначення пенсії.
Однак, рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області № 104250015822 від 12.06.2023 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з невідповідністю ПІБ в наданих документах із паспортними даними.
21.06.2023 позивач отримав експертний висновок № 056/852-п, яким підтверджено ідентичність прізвищ « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 », а також обґрунтовано наявність таких помилок при перекладі українських прізвищ з російської мови на українську мову.
27.06.2023 позивач вдруге звернувся до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, надавши експертні висновки.
04.07.2023 було винесено рішення ГУ ПФУ у Київській області № 104250015822 про відмову в призначенні пенсії. Причиною відмови стали невідповідність ПІБ, а саме прізвищ (« ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ») та по батькові (« ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ») в наданих документах. Також, відповідач не врахував посвідчення позивача особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та виписку з акту МСЕК через неповне написання дати народження позивача.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004.
Частиною першою статті 9 Закону №1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Статтею 15 Закону №1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 26 Порядку №637 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Зміст наведеного правового положення вказує на те, що встановлення у судовому порядку факту приналежності документа певній особі має відбуватися лише у випадку, коли відповідні відомості не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи, зазначеним в документі, що підтверджує трудовий стаж.
У той же час, суд вважає, що за обставин даної справи відсутній факт незбігання ім'я, по батькові та прізвища позивача у наданих ним документах.
Так, судом встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , картки платника податків прізвище, ім'я та по батькові позивача - ОСОБА_1 .
У військовому квітку серії НОМЕР_2 від 17.10.1979 та дипломі серії НОМЕР_3 від 25.06.1988, копії яких знаходяться у матеріалах справи, зазначено прізвище, ім'я та по батькові позивача - ОСОБА_6 .
В посвідченні особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи (категорії 1) та атестаті зазначено ім'я та по батькові позивача - ОСОБА_1 .
Відповідно до експертного висновку № 056/733-п 31 травня 2023 р. Українського бюро лінгвістичних експертиз Особове ім'я ГЕННАДІЙ походить від грецького gennadas - «шляхетний». В українській ономастичній традиції усталилося написання офіційного варіанта цього особового імені зі збереженням подвоєння приголосних: ГЕННАДІЙ, рос. ГЕННАДИЙ. У багатьох розмовних варіантах зазначеного імені: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ін., подвоєння втрачається (див. ОСОБА_11 . Словник українських імен. - К.: Довіра, 2005, с. 86; ОСОБА_12 Словарь народных форм русских имен. М., 2009. - С. 87; ОСОБА_13 . Словарь русских личных имен. - М.: Русские словари, 2005, с. 97). Орфографічне розподібнення документальних записів імені по батькові ОСОБА_14 відображає регулярні дивергентні тенденції в межах онімної парадигми і типові девіації в практиці документування власних назв, зумовлені наведеними вище причинами.
З урахуванням зазначеного українські записи імені по батькові ОСОБА_4 (посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, запис ОСОБА_1 ; атестат про закінчення технічного училища № 4 м. Біла Церква Київської області, запис ОСОБА_1 ) і ОСОБА_5 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ) та російський запис ОСОБА_15 (військовий квиток, запис російською мовою ОСОБА_6 ; диплом про закінчення Воронезького ордена Леніна державного університету імені Ленінського комсомолу, запис російською мовою ОСОБА_6 ) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Також, відповідно до експертного висновку № 056/852-п від 21.06.2023 Українського бюро лінгвістичних експертиз морфологічна форма аналізованого прізвища вказує на його російське походження. Його українська орфографія регулюється чинними стандартами міжмовного перетворення прізвищ. Згідно з чинними стандартами міжмовного перетворення прізвищ російському запису зазначеного прізвища ГУРЬІЛЕВ відповідає український запис ОСОБА_3 ; російському запису ГУРЬІЛЕВ відповідає український запис ГУРИЛЬОВ (див. Український правопис, 2019, § 144; ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Власні імена людей. Словник-довідник. - К.: Наукова думка, 1996, с. 318-321; Наказ Міністерства освіти й науки Російської Федерації від 03 травня 2007 № АФ-159/03). Субнормативннй російський запис цього прізвища ГУРИЛЕВ зумовлений впливом української форми запису цього прізвища. Орфографічне розподібнення записів прізвища укр. ГУРИЛЬОВ,рос. ГУРЬІЛЕВ, рос. ГУРЬІЛЕВ тарос. ГУРИЛбВ в документах однієї особи, наданих для експертизи, виникло як наслідок міжмовних перетворень і варіативним використанням графем Е / В в його російських записах, що є типовою девіацією в практиці документування в умовах українсько- російської міжмовної взаємодії.
З урахуванням зазначеного український запис прізвища ОСОБА_3 (довідка про проходження військової служби, запис ОСОБА_1 ; атестат з відзнакою про закінчення технічного училища № 4 м. Білої Церкви Київської області, запис ОСОБА_1 ) та російські записи ГУРЫЛЁВ (диплом про закінчення Запорізького ордена Леніна державного університету імені Ленінського комсомола, запис російською мовою ОСОБА_6 ), ГУРЫЛЕВ (експертний висновок Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії, запис російською мовою ОСОБА_6 ; маршрутний лист, запис російською мовою ОСОБА_6 ; довідка про виплату, запис російською мовою ОСОБА_6 ; посвідчення про відрядження, запис російською мовою ОСОБА_6 ; військовий квиток, запис російською мовою ОСОБА_6 ) і ОСОБА_3 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_6 ) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Враховуючи вищезазначені експертні висновки Українського бюро лінгвістичних експертиз, у суду немає підстав вважати, що прізвище ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , по батькові ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 є такими, що не збігаються, та потребують встановлення у судовому порядку приналежності саме йому наданих позивачем документів для призначення пенсії.
Суд вважає, що надані позивачем документи, є такими, що беззаперечно підтверджують страховий стаж позивача (військовий квиток та диплом про освіту).
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Суд прийшов до висновку, що не зараховуючи позивачеві до страхового стажу періоди проходження військової служби згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 та уточнюючої довідки про проходження військової служби №114 від 01.11.2021 з 17.10.1978 до 18.10.1981; періоди навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_3 з 01.09.1982 по 25.06.1988, та згідно з атестатом №9434 з 01.09.1978 по 19.07.1979, відповідач діяв протиправно.
При цьому, судом враховуються також приписи ч. 3 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, за змістом яких справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Зміст цієї правової норми виключає для позивача будь-яку можливість зарахування періоду проходження військової служби до страхового стажу, оскільки не передбачає процесуальної можливості встановити приналежність військового квитка саме йому.
Щодо твердження відповідача про відхилення експертного висновку МСЕК у зв'язку із зазначенням у ньому неповної дати народження позивача, суд зазначає таке.
Сам по собі факт зазначення у документі неповної дати народження не свідчить про його недійсність або неналежність позивачу, якщо з інших ідентифікаційних даних (прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання, даних паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків) можливо беззаперечно встановити особу, щодо якої видано відповідний документ.
Суд враховує, що експертний висновок МСЕК є офіційним документом, виданим уповноваженим органом у межах його компетенції, та містить достатні відомості для ідентифікації позивача. Відповідачем не надано жодних доказів того, що вказаний висновок стосується іншої особи або що в ньому допущено істотні розбіжності, які унеможливлюють встановлення його належності позивачу.
Формальні неточності у заповненні окремих реквізитів документа не можуть бути підставою для обмеження реалізації конституційного права особи на пенсійне забезпечення та не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку всебічно, повно та об'єктивно оцінити подані документи.
Таким чином, посилання відповідача на зазначення неповної дати народження у висновку МСЕК є формальним та не може бути підставою для неврахування цього документа при вирішенні питання щодо зарахування відповідних періодів до страхового стажу та призначення (перерахунку) пенсії позивача.
У той же час, визначення та зарахування позивачеві до страхового стажу усього спірного періоду належить до дискреційних повноважень відповідача. Здійснення такого обрахунку має бути здійснено відповідачем з врахуванням вищевикладеного висновку про те, що подані позивачем документи підтверджують саме його страховий стаж.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.
Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти призначити позивачу пенсію за віком задоволенню не підлягають, оскільки є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду, який ще взагалі не здійснював визначення страхового стажу позивача, вказаного у поданих ним документах.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №104250015822 від 04.07.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, буд.10, м.Фастів, Київська область, 08500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) від 27.06.2023 про призначення пенсії з урахуванням включення до його страхового стажу періоду проходження військової служби згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 та уточнюючої довідки про проходження військової служби №114 від 01.11.2021 з 17.10.1978 до 18.10.1981; періодів навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_3 з 01.09.1982 по 25.06.1988, згідно з атестатом №9434 з 01.09.1978 по 19.07.1979, та з урахуванням виписки з акту огляду МСЕК, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.