12 лютого 2026 року Київ № 320/1687/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач).
Просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача до 70% та відмови в її перерахунку у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 01.12.2024 пенсії позивачу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, із урахуванням 90% сум грошового забезпечення, проте відповідач безпідставно обмежив в реалізації названого права та зменшив відсоткове значення розміру пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою від 14.01.2025 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зі змісту позовної заяви слідує, що підтверджено протоколом за пенсійною справою № К-9579 (МВС), що пенсія позивачу була призначена, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.01.2017, пенсія розраховувалась із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- процентна надбавка за вислугу років 40%;
Основний розмір пенсії розраховувався з 90% грошового забезпечення (вислуга років 35).
Згідно з даними виписки з веб-порталу Пенсійного фонду України, основний розмір пенсії позивача станом на 28.12.2024 розраховано з 70% грошового забезпечення.
Судом установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 в адміністративній справі № 320/1938/22 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 11.01.2022 № 31, про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 11.01.2022 № 31 про розмір грошового забезпечення, що виготовлена Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області», відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням фактично проведених виплат.
Вирішено питання про судові витрати.
Водночас, при черговому перерахунку пенсії, що підтверджено, зокрема випискою з веб-порталу Пенсійного фонду України станом на 28.12.2024, основний розмір пенсії позивача визначено з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї письмових доказів, позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.11.2024, у якій просив перерахувати пенсію з 01.12.2024 з розрахунку 90% грошового забезпечення.
Листом від 13.12.2024 № 14516-35561/Н-02/8-1000/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило, що розмір пенсії позивача станом на 31.12.2015 обчислювався із розрахунку 90% грошового забезпечення за 35 років вислуги, а з 01.01.2016 - 70% грошового забезпечення. Зазначили, що перерахунок пенсії з 01.01.2016 було проведено відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 103, а отже підстави для перерахунку у розмірі 90% відсутні.
Уважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, виходячи з 90% сум грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію (далі - Закон № 2262-ХІІ).
За змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За нормами частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Щодо позовної вимоги про перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру 90% грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону № 2262-ХІІ було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Суд констатує, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Листом від 13.12.2024 № 14516-35561/Н-02/8-1000/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області визнає факт того, що відсоткове значення розміру пенсії позивача було змінено в бік зменшення та складає 70% сум грошового забезпечення, у той час як станом на 31.12.2015 пенсія обчислювалася із розрахунку 90% грошового забезпечення.
Крім того, із наявних у матеріалах справи письмових доказів убачається, що при черговому перерахунку пенсії позивача, що підтверджено випискою з веб-порталу Пенсійного фонду України, основний розмір пенсії позивача визначено з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Згідно з протоколом за пенсійною справою К-9579, позивачу призначено пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Тож зменшення розміру відсоткового значення пенсії позивача з 90% до 70% є протиправним.
При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з розрахунку 90% сум грошового забезпечення та зменшення пенсійних платежів до 70%, із приводу чого суд зазначає таке.
За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 13.12.2024 № 14516-35561/Н-02/8-1000/24 щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії позивача, виходячи з 90% сум грошового забезпечення.
При цьому, суд зазначає, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку, а саме прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з розрахунку 90% сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
За нормами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що рішення (дії, бездіяльність) відповідача у цій справі не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Із метою ефективного захисту прав позивача, суд уважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Із урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тож керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, суд присуджує позивачу 1211,20 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 13.12.2024 № 14516-35561/Н-02/8-1000/24 щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.