про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю
за виконанням рішення суду
12 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/8894/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у цій справі, яке набрало законної сили 21 липня 2025 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06 серпня 2024 року №032750001792; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 30 липня 2024 року згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 07 грудня 1990 року по 06 березня 2012 року та здійснивши обчислення пенсії для її виплати (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок Волинської митниці від 26 липня 2024 року №7.3-22/49-106 та №7.3-22/49/107; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року виправлено описку, допущену в рішенні від 25 листопада 2024 року в адміністративній справі №140/8894/24, а саме замість номера довідки Волинської митниці від 26 липня 2024 року «7.3-22/49-106» по тексту вважати правильним номер довідки «7.3-22/49/106».
30 січня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про встановлення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі з поданням відповідачами звіту (а.с.108-111), яка з врахуванням робочого часу зареєстрована 02 лютого 2026 року. Заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії та її розмір визначено у сумі 21163,84 грн, однак виплата пенсії проводиться у розмірі 11553,41 грн.
Відповідно до частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Пунктом 4-1 частини шостої статті 246 КАС України установлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п'ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Та обставина, що у рішенні суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У цій справі рішенням суду від 25 листопада 2024 року, яке набрало законної сили 21 липня 2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06 серпня 2024 року №032750001792 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 30 липня 2024 року згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 07 грудня 1990 року по 06 березня 2012 року та здійснивши обчислення пенсії для її виплати (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок Волинської митниці від 26 липня 2024 року №7.3-22/49/106 та №7.3-22/49/107.
З долучених до заяви про встановлення судового контролю доказів встановлено, що на виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняло рішення №032750001792 (а.с.115) про перерахунок пенсії позивача з 30 липня 2024 року відповідно до Закону України «Про державну службу», згідно з яким розмір пенсії становить 21925,18 грн (60% від заробітку, визначеного у довідках), з урахуванням підвищення (коефіцієнт 1,115); страховий стаж становить 44 роки 7 місяців 29 дні, з них державної служби 21 рік 3 місяці 1 день.
Отже, із змісту рішення №032750001792 слідує, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі №140/8894/24 відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виконано із урахуванням довідок для обчислення пенсії та стажу державної служби за період роботи з 07 грудня 1990 року по 06 березня 2012 року.
Відтак, правові та фактичні підстави для встановлення судового контролю за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення суду, яке у зобов'язальній частині виконане цим відповідачем, відсутні.
У заяві представник позивача стверджує про невиконання рішення суду, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 фактично виплачується пенсія у розмірі 11553,41 грн.
В рішенні №032750001792 вказано про особливості виплати перерахованого розміру пенсії з 21 липня 2025 року з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Тобто, позивач не погоджується із порядком виплати пенсії.
Необхідно зауважити, що як пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області й це управління здійснює виплату пенсії. Натомість рішенням суду у справі №140/8894/24 у задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовлено з огляду на те, що воно не приймало рішення за заявою позивача, а буде лише здійснювати виплату пенсії після переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця й відсутні підстави вважати, що після переведення на інший вид пенсії виплата пенсії не буде проводитися (порушення прав позивача цим відповідачем на момент звернення із позовом не встановлено).
У цьому випадку з урахуванням резолютивної частини рішення суду перевірка правомірності дій органу Пенсійного фонду, який проводить виплату пенсії із застосуванням положень Порядку №821, виходить за межі заходів у порядку статті 382 КАС України та свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні докази переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця шляхом прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення, яким відповідно до резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі №140/8894/24 зараховано до стажу державної служби позивача періоди роботи з 07 грудня 1990 року по 06 березня 2012 року та розмір пенсії для виплати обчислено з урахуванням довідок від 26 липня 2024 року №7.3-22/49/106 та №7.3-22/49/107, а дії щодо фактичної виплати пенсії перебувають поза межами судового контролю за зобов'язальною частиною судового рішення у цій справі, то заява позивача, подана в порядку статті 382 КАС України, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
В задоволенні заяви про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк