м. Вінниця
13 лютого 2026 р. Справа № 120/9503/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 ( далі - позивач ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з виключенням з військового обліку, що оформлені листом за вих. № 8379 від 13.06.2025 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з виключенням з військового обліку.
Ухвалою від 15.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), надано строк для подання заяв по суті. Цією ж ухвалою витребувано у позивача докази щодо внесення ІНФОРМАЦІЯ_4 до військового квитка позивача серії НОМЕР_1 відмітки ( відомостей ) про виключення його із військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби, а саме, позивачу слід надати копії всіх сторінок військового квитка, зокрема сторінки, які містять відмітки про військовий облік (розділ VI) та службові відмітки ( розділ VIІ).
24.07.2025 представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 03.07.2015.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи відзиву відповідач зазначає, що 11.11.2021 військовозобов'язаний ОСОБА_2 пройшов медичний огляд та рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В період з 11.11.2021 року та по теперішній час позивач особисто не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оформлення виключення з військового обліку військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з вимогами Порядку №921 (з 05.01.2023 року - Порядку №1487).
27.05.2025 року за вхідним №16399 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла заява щодо невнесення відомостей про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_2 .
Листом від 13.06.2025 року відповідач надав відповідь на вищезазначений запит, якою позивачу пропонувалось особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для вирішення питання внесення відомостей про виключення його з військового обліку.
Відповідач вважає, що оскільки позивач проігнорував необхідність особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оформлення виключення з військового обліку військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з вимогами та в порядку визначеному чинним законодавством, тому у відповідача відсутні правові підстави для проведення процедури виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та проставлення відповідних відміток у його військово-обліковому документі.
У своїх доводах відповідач покликається на наказ МО України № 490 від 18.08.2023 року “Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що набрав чинності 25.08.2023, яким визначено необхідність затвердження постанов ВЛК ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби ВЛК регіону не пізніше 5-денного строку після закінчення медичного огляду.
11.08.2025 представником позивача подано заяву про зміну предмету позову у справі №120/9503/25 шляхом доповнення позову новою вимогою.
Водночас, представником позивача подано відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача, зазначені у відзиві, та, зокрема, зазначає, що посилання відповідача на необхідність особистої присутності позивача для вирішення питання про виключення з військового обліку суперечить положенням п. 81 Порядку №1487, за змістом якого особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Ухвалою від 03.09.2025 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення новою позовною вимогою, а саме:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей у військовий квиток серії НОМЕР_1 про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з непридатністю до військової служби та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості (відмітку) у військовий квиток серії НОМЕР_1 про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з непридатністю до військової служби відповідно до законодавства.
Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для подання відзиву щодо змінених позовних вимог.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву щодо змінених позовних вимог, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог.
25.09.2025 представником позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів.
В подальшому представником позивача подано відповідь на відзив, у якій представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
13.11.2025 представником позивача подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 13.11.2025 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково.
Забезпечено адміністративний позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його службових (посадових ) осіб вчиняти дії щодо направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією та призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в цій адміністративній справі.
Суд, з'ясувавши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам, встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією військово-облікового документа Резерв + від 22.05.2025 (а.с. 42).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.11.2021 № 89/536, на підставі статті 61а, графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 № 402 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 34).
Відповідно до відомостей, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 03.07.2015, ОСОБА_1 11.11.2021 року визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 61-а Розкладу хвороб (наказ МО України № 402) і знятий з військового обліку (а.с. 55 зворот).
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 808453 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.07.2027 (а.с. 28).
Водночас відповідно до інформації, яка наявна у військово-обліковому документі Резерв+ , сформованому 22.05.2025, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, а відомості про виключення його з військового обліку відсутні.
Позивач 22.05.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів відомостей щодо виключення його з військового обліку відповідно до довідки ВЛК №89/536 від 11.11.2021 (а.с. 32-33).
Відповідач листом від 13.06.2025 повідомив позивача, що у зв'язку із внесенням змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України щодо необхідності затвердження постанов ВЛК ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби ВЛК регіону не пізніше 5-денного строку після закінчення медичного огляду, йому необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження медичного огляду з метою поновлення висновку ВЛК для подальшого затвердження ВЛК регіону в порядку, визначеному Положенням № 402 (зі змінами) (а.с. 40-41).
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами в цій справі, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (частина 9 статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 11 статті 38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 ( далі - Порядок №1487 ), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
В свою чергу, Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон №1951) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951).
Згідно з статтею 2 Закону №1951 основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Положеннями частин пунктів 1 та 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951 визначено, що основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру ( ч. 2 ст. 3 Закону № 1951).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951 держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру.
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстр ( частина 3 ст. 5 Закону № 1951).
Розпорядник Реєстру відповідно до закону: 1) організовує функціонування Реєстру; 2) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; 3) організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; 4) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей ( частина 4 ст. 5 Закону № 1951).
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону № 1951 органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951 органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною першою статті 6 Закону № 1951 визначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність ( частина 4 статті 6 Закону №1951).
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951 визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Частиною 1 ст. 8 Закону № 1951 встановлено, що до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1951 призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
В свою чергу частиною 2 статті 9 Закону № 1951 встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 12 Закону № 1951 Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Положеннями статті 13 Закону № 1951 визначено, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років (частина 1).
Відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру ( частина 2 статті 13 ).
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону ( частина 3 статті 13).
Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951 встановлено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від:
1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;
2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону.
3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону;
4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону;
5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону;
6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону;
7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону;
8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону;
9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону;
10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;
11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону;
12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону;
13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону;
14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону;
15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;
16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону;
17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;
18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна, дійсна та актуальна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема, з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (пункт 2 Порядку № 559).
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції ( пункт 5 Порядку №559 ).
Як визначено пунктом 8 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними органами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
В ході судового розгляду встановлено, що за результатами медичного обстеження позивача військово-лікарською комісією його визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 61а, графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 № 402. Вказане підтверджується довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.11.2021 № 89/536.
Відповідно до відомостей, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 03.07.2015, 11.11.2021 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 61-а Розкладу хвороб (наказ МО України № 402) і знятий з військового обліку (а.с. 55 зворот).
Однак, у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 від 03.07.2015 відсутня відмітка про його виключення з військового обліку.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
На час визнання позивача непридатним до військової служби був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі Порядок № 921).
Відповідно до п. 55, 56 Порядку № 921, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій, для здійснення якого Порядком №921 передбачена, зокрема, обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Законодавством встановлено, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 та подав військово-обліковий документ, довідку ВЛК для проставлення відмітки про виключення його з військового обліку, однак посадовою особою ТЦК було проставлено відмітку, що ОСОБА_1 11.11.2021 року визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 61-а Розкладу хвороб (наказ МО України № 402) і знятий з військового обліку (а.с. 55 зворот), а не виключений з військового обліку, як того вимагає закон.
В контексті наведених обставин, суд погоджується з доводами представника позивача, що обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на який останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача.
Додатково варто зазначити, що не проставлення відмітки про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Так, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме на проставлення в його військово-обліковому документі відмітки про виключення його з військового обліку, тобто на належне документальне оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
З огляду на встановлені фактичні обставини суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не проставленні у військово-обліковому документі ОСОБА_1 відмітки про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як похідна, також належить задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 проставити у військово-обліковому документі ОСОБА_1 відмітку про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Також, суд зазначає, що відповідний запис про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних не внесений і до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі висновку ВЛК від 11.11.2021, а навпаки міститься інформація про перебування його на обліку як військовозобов'язаного.
На звернення позивача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів відомостей щодо виключення його з військового обліку відповідно до довідки ВЛК № 89/536 від 11.11.2021, відповідач надав лист, у якому вказав, що у зв'язку із внесенням змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України щодо необхідності затвердження постанов ВЛК ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби ВЛК регіону не пізніше 5-денного строку після закінчення медичного огляду, позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження медичного огляду з метою поновлення висновку ВЛК для подальшого затвердження ВЛК регіону в порядку, визначеному Положенням № 402 (зі змінами)
Суд зауважує, що постанова ВЛК від 11.11.2021, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною та була прийнята відповідно до діючого на той час Положення № 402, яке не передбачало затвердження регіональною ВЛК. Таким чином, процедура виключення з військового обліку завершена у повній відповідності до вимог чинного на той момент законодавства.
Посилання відповідача на необхідність нового огляду є безпідставним і юридично необґрунтованим, оскільки така вимога суперечить нормам Положення № 402.
Суд також наголошує на неприпустимості зворотної дії нормативно-правових актів. Так, зміни до Положення № 402, внесені Наказом МО № 490 від 18.08.2023, зокрема, щодо обов'язкового затвердження постанов ВЛК регіональними комісіями, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності. Це прямо заборонено ст. 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення N 1-зп/1997, N 5-р/2018) наголосив, що нові обов'язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.
У зв'язку з тим, що позивача вже було правомірно 11.11.2021 року визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 11.11.2021, запис у Реєстрі має бути приведений у відповідність на підставі цієї постанови ВЛК, без потреби у додаткових діях або повторному огляді.
Відмова у внесенні таких змін на підставі того, що постанова не була затверджена згідно з новими вимогами, є неприпустимою ретроактивною вимогою, що суперечить Конституції, та створює недопустиме обмеження прав позивача, яке не передбачено чинним законодавством на момент виникнення первинних правовідносин.
Крім того, посилання відповідача на необхідність особистої присутності позивача для вирішення питання про виключення з військового обліку суперечить положенням п. 81 Порядку № 1487, за змістом якого особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Відтак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, чого зроблено не було.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто на належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення, не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Не внесення до Реєстру актуальних відомостей про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення порушує право позивача та суперечить принципу правової визначеності, отже дії відповідача не відповідають правомірним з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача, що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальних відомостей про нього, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З приводу вимоги про зобов'язання відповідача внести відомості про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає таке.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Відповідно до Рекомендації Комітету Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.80,під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.
З урахуванням того, що бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм дій щодо виключення з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Реєстру чітко обумовлений законодавством, тому задоволення позову в спосіб, про який просить позивач, у частині вимог зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Обираючи спосіб захисту, суд ураховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
Тож, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.11.2021 № 89/536.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, суд доходить висновку, що встановлені у справі фактичні обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак адміністративний позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати понесені позивачем в цій справі у вигляді судового збору в сумі 1937,92 грн підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 13.11.2025, зберігаються до набрання законної сили цим рішенням.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проставлення у військово-обліковому документі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмітки про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 проставити у військово-обліковому документі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмітки про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальних відомостей про статус придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби та про виключення з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії від 11.11.2021 № 89/536.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме інформацію про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.11.2021 № 89/536.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 1937,92 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна