65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про призначення експертизи
"11" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4082/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши клопотання (вх. № 38313/25 від 02.12.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕРУМ» про призначення експертизи, з урахуванням уточнення до клопотання (вх. № 2811/26 від 26.01.2026),
у справі № 916/4082/25
за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6)
в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕРУМ» (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 11, кв. 6),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕПТУН - БІЛА СФЕРА» (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 11, кв. 6),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 10-А)
про стягнення 11 991 069,76 грн;
представники учасників справи:
від прокуратури - Коломійчук І. О.,
від позивача - Асташенкова О. І.,
від відповідача-1 - Нікішев О. В.,
від відповідача-2 - Бойко І. О.,
від третьої особи - не з'явився,
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Позивач, Рада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРУМ" (далі - Відповідач-1, ТОВ "НЕРУМ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН - БІЛА СФЕРА" (далі - Відповідач-2, ТОВ "НЕПТУН - БІЛА СФЕРА") на користь Ради 11 991 069,76 грн заборгованості, з яких: 8 648 316,84 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у розвитку населеного пункту; 752 048,15 грн - 3% річних; 2 590 704,77 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позову Прокурор покликається на порушення відповідачами, як замовниками будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон», пляж “Ланжерон», 25 та пляж “Ланжерон», 1 (коригування)", їхнього обов'язку щодо взяття участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури.
Вказує, що згідно даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2018 № ІУ1131813 80459, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (зі змінами), Відповідач-1 та Відповідач-2 здійснювали будівництво об'єкта: "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно - оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді», який розташований за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу «Ланжерон» - пляж «Ланжерон», 25, та пляж «Ланжерон», 1 (коригування)" (далі - Об'єкт).
Посилаючись на дані з ЄДЕССБ, Прокурор вказує, що 05.10.2022 за реєстраційним номером АС01:8271-4716-2406-2223 було створено Акт готовності об'єкта до експлуатації за кодом Об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000: 1212.9 - інші будівлі для тимчасового проживання, не класифіковані раніше.
Пунктом 5 Акта готовності об'єкта до експлуатації було визначено строк виконання робіт, а саме: початок робіт - травень 2018 року; закінчення робіт - жовтень 2022 року.
Згідно п. 11 Акта готовності об'єкта до експлуатації кошторисна вартість будівництвам основних фондів, які приймаються в експлуатацію, склала 216 207 921,00 грн.
У подальшому, на підставі Акта готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2022, Державна інспекція архітектури та містобудування України видала Сертифікат № ІУ123221005542 від 18.10.2022, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом Об'єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Посилаючись на приписи ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), частину 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132-IX), Прокурор зазначає, що оскільки будівництво об'єкта розпочато 18.05.2018, а до набрання чинності Законом № 132-IX в частині виключення статті 40 Закону № 3038-VI договір про пайову участь між відповідачами та Радою не укладено, у відповідачів виник обов'язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутись до Ради із заявою про визначення розміру пайової участі та після отримання відповідного розрахунку сплатити визначену суму до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
У зв'язку з невиконанням вказаного обов'язку відповідачами до введення Об'єкта в експлуатацію, тобто до 05.10.2022, а також враховуючи бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, Прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.
При цьому Прокурор звертає увагу, що розрахунок пайової участі Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради проведено у відповідності до Закону України № 132-ІХ, а саме: 216 207 921, 00 грн х 4% = 8 648 316, 84 грн, де:
216 207 921,00 грн - кошторисна вартість будівництва
4% - розмір залучення коштів для об'єктів нежитлового призначення (згідно із нормами Закону № 132-IX).
У зв'язку з тим, що відповідачі допустили прострочення виконання зобов'язання зі сплати коштів пайової участі у розвитку населеного пункту в розмірі 8 648 316,84 грн, Прокурор також нарахував та заявив до стягнення з відповідачів 752 048,15 грн 3% річних та 2 590 704,77 грн інфляційних втрат, які нараховано за період з 05.10.2022 по 27.08.2025.
Ухвалою від 08.10.2025 відкрито провадження у справі № 916/4082/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
06.11.2025 від Відповідача-1 до суду надійшли письмові пояснення по справі (т. 2 а.с. 82-85), де він звертає увагу на положення пп. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, згідно якого пайова участь не сплачується у разі будівництва, зокрема, будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення. При цьому вказує на цільове призначення земельних ділянок, на яких розміщений Об'єкт - "землі рекреаційного призначення" та "для будівництва та обслуговування об'єкта рекреаційного призначення", а також на найменування Об'єкта - "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку…", що, на його думку, свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати пайової участі.
Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву (вх. № 35697/25 від 10.11.2025; т. 2 а.с. 104-107) вказує про те, що в Акті готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2022 міститься інформація про звільнення замовників будівництва від сплати коштів пайової участі на підставі п. 13 розд. І Закону № 132-ІХ. Вказана інформація, як стверджує Відповідач-2, була отримана з листа Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 08.02.2022 № 02-04/21, а тому спірні відносини, на його переконання, виникли не з вини відповідачів. Також Відповідач-2 покликається на положення пп. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, який врегульовує випадки, коли при будівництві певних об'єктів пайова участь не сплачується. При цьому зазначає, що Об'єкт відноситься до будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, у зв'язку з чим кошти пайової участі сплачуватися не мають.
Позиція Відповідача-1, викладена у його відзиві (вх. № 35729/25 від 11.11.2025; т. 2 а.с. 117-120) є аналогічною.
Разом з тим Відповідач-1 подав до суду клопотання (вх. № 38313/25 від 02.12.2025; т. 2 а.с. 174-175) про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи із вирішенням наступних питань:
- чи заплановано відповідно до проєктних документів на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон» - пляж “Ланжерон» 25, загальною площею 0,5 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:005; м. Одеса, Приморський район, пляж “Ланжерон» 1, загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:006 спорудження об'єктів соціальної інфраструктури, навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення?
- чи споруджено на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон» - пляж “Ланжерон» 25, загальною площею 0,5 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:005; м. Одеса, Приморський район, пляж “Ланжерон» 1, загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:006 об'єкти соціальної інфраструктури, навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення?
Клопотання про призначення експертизи мотивовано необхідністю перевірки можливості застосування у спірних правовідносинах пп. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX. Як вважає Відповідач-1, законодавець не обмежує можливість віднесення об'єктів будівництва до “навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення» лише з урахуванням положень ДК 018-2000, ставлячи можливість вирішення цього питання в залежність від дозвільно-правової та іншої документації на такий об'єкт будівництва, а також інших обставин.
На думку Відповідача-1, у зв'язку із протилежними позиціями Прокурора та відповідачів відносно можливості застосування положень пп. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX у вирішенні питання щодо звільнення від сплати пайової участі за будівництво саме спірного Об'єкта, існує необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких достовірно встановити такі обставини неможливо.
15.12.2025 від Прокурора надійшли заперечення проти клопотання Відповідача-1 про призначення експертизи (т. 2 а.с. 196-199, 203-206, 211-214). З посиланням на положення Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України 23.07.2010 № 736/902/758, Закону України «Про освіту», Закону України «Про культуру», Закону України "Про фізичну культуру і спорт", Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 року № 172, Прокурор стверджує, що збудований відповідачам Об'єкт не відноситься до об'єктів, на які поширюються пільги щодо звільнення від сплати коштів пайової участі на підставі положень пп. 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX. Водночас Прокурор вказує на те, що основним видом діяльності відповідачів, як юридичних осіб, є організування інших видів відпочинку та розваг, а не здійснення діяльності, пов'язаної із наданням освітніх чи медичних послуг. На його переконання, відповідачами фактично здійснено будівництво комерційної нерухомості з метою ведення підприємницької діяльності та отримання прибутку. Поряд з цим Прокурор у складі Об'єкта не вбачає жодних будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.
26.01.2026 від Відповідача-1 до суду надійшло уточнене клопотання про призначення експертизи, згідно якого він просить викласти запропоновані ним питання в наступній редакції:
- чи заплановано відповідно до проєктних документів на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон» - пляж “Ланжерон» 25, загальною площею 0,5 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:005; м. Одеса, Приморський район, пляж “Ланжерон» 1, загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:006; спорудження об'єктів соціальної інфраструктури, навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)?;
- чи споруджено на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон» - пляж “Ланжерон» 25, загальною площею 0,5 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:005; м. Одеса, Приморський район, пляж “Ланжерон» 1, загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:006; об'єкти соціальної інфраструктури, навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)?
Свої уточнення Відповідач-1 мотивував тим, що, дослідивши наявну у підприємства проєктно-правову документацію на Об'єкт, було з'ясовано, що у його складі також вбачаються об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), підтвердження чи спростування чого потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
30.01.2026 Прокурор подав до суду письмові заперечення проти уточненого клопотання Відповідача-1 про призначення експертизи. Як і в попередній запереченнях, Прокурор стверджує, що у складі Об'єкта відсутні будівлі та споруди із наведеним Відповідачем-1 функціональним призначенням. Також Прокурор вважає, що оцінка функціонального призначення Об'єкта є питанням права.
У судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2026, представники Відповідача-1 та Відповідача-2 підтримали клопотання про призначення експертизи та просили його задовольнити.
Прокурор та представник Позивача заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, явку представника у судове засідання не забезпечила, в той час як про дату, час та місце його проведення повідомлялась належним чином.
11.02.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання Відповідача-1 про призначення експертизи (з урахуванням уточнень до клопотання), суд дійшов наступних висновків.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, статтею 40 якого був встановлений обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації який полягав у укладенні відповідного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).
Разом з тим 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.
Згідно з абз. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Водночас, абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:
об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;
об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;
об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI, які полягали у виключенні ст. 40 вказаного закону, чітко визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об'єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме те, що:
1) договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 залишались дійсними та підлягали повному виконанню і після виключення вказаної статті (абз. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX);
2) якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 встановлений ст. 40 Закону № 3038-VI обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов'язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX;
Отже, положеннями Закону № 132-IX встановлено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва, серед іншого, об'єктів соціальної інфраструктури, навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Саме на вказані положення законодавства відповідачі, серед іншого, посилаються в обґрунтування відсутності у них обов'язку щодо сплати пайової участі, зазначаючи, що на земельних ділянках з кадастровим номером 5110137500:23:002:005, загальною площею 0,5 га, цільове призначення: секція Е Землі рекреаційного призначення, та з кадастровим номером 5110137500:23:002:006, загальною площею 0,2499 га, цільове призначення: секція Е.07.01 Для будівництва та обслуговування об'єкта рекреаційного призначення, споруджено нерухомість, яка відноситься до об'єктів соціальної інфраструктури, навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), що надає право ТОВ "НЕРУМ" та ТОВ "НЕПТУН - БІЛА СФЕРА" не сплачувати пайову участь.
Надання оцінки наведеним вище доводам відповідачів є обов'язком суду, який корелюється з принципами змагальності та рівності учасників судового процесу, як складовими права на справедливий суд, що декларується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому встановлення приналежності майна до тих чи інших видів об'єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи, а жодною зі сторін спору не надано висновок експерта з зазначених вище питань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
Суд враховує, що предметом позову у справі є вимоги Прокурора про солідарне стягнення з відповідачів 8 648 316,84 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку населеного пункту, 752 048,15 грн 3% річних та 2 590 704,77 грн інфляційних втрат, які відповідачі мають сплатити у зв'язку з будівництвом Об'єкта "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон», пляж “Ланжерон», 25 та пляж “Ланжерон», 1 (коригування)".
Відповідачі, у свою чергу, вважають, що вони звільнені від сплати вказаних коштів пайової участі, оскільки здійснили, серед іншого, будівництво об'єктів соціальної інфраструктури, навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Так, у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 910/19020/17, від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19 вказано, що щодо звільнення від сплати коштів пайової участі замовників об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури, то зазначена норма застосовується у випадку, коли замовник будівництва об'єкта основного призначення на виділеній йому під таке будівництво земельній ділянці одночасно з будівництвом об'єкта споруджує на цій земельній ділянці об'єкт соціальної інфраструктури, який призначений для обслуговування мешканців відповідного мікрорайону чи району - дошкільний чи навчальний заклад, заклади медичного чи оздоровчого призначення, центри соціальної реабілітації чи соціальної допомоги, інтернати, будинки пристарілих, соціальні аптеки, будівлі побутового обслуговування, громадського харчування тощо, які замовник будівництва погоджується збудувати добровільно за погодженням із органом місцевого самоврядування в рамках планового забезпечення відповідної території (мікрорайону, району) необхідним елементом соціальної інфраструктури згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території).
Отже, між сторонами у справі виник спір стосовно наявності чи відсутності підстав для сплати відповідачами коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, що суттєво впливає на обсяг прав сторін та має значення для вирішення спору у справі, а встановлення вказаних обставин потребує спеціальних знань та підлягає дослідженню шляхом проведення відповідної судової будівельно-технічної експертизи.
Частинами 4, 5 ст. 99 ГПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Суд зазначає, що за правилами ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, саме суд вирішує, які докази входять у предмет доказування у справі; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тому, правом встановити доцільність призначення судової експертизи і визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасниками справи), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, доводів та заперечень учасників справи, зміст питань, поставлених на вирішення судової експертизи Відповідачем-1, суд зазначає, що поставлене останнім питання
"чи заплановано відповідно до проєктних документів на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон» - пляж “Ланжерон» 25, загальною площею 0,5 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:005; м. Одеса, Приморський район, пляж “Ланжерон» 1, загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:006; спорудження об'єктів соціальної інфраструктури, навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)?"
не має відношення до предмета спору, оскільки предметом судового розгляду є стягнення коштів пайової участі за будівництво саме Об'єкта "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон», пляж “Ланжерон», 25 та пляж “Ланжерон», 1 (коригування)", який, як свідчать матеріали справи, вже введено в експлуатацію.
Водночас питання, пов'язані із подальшим плануванням забудови вказаних земельних ділянок відповідно до проєктних документів, не пов'язані з предметом спору у справі, що розглядається, оскільки Прокурором заявлено до стягнення з відповідачів кошти пайової участі за будівництво конкретного, закінченого будівництвом Об'єкта.
Разом з тим, інше запропоноване Відповідачем-1 питання
"чи споруджено на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон» - пляж “Ланжерон» 25, загальною площею 0,5 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:005; м. Одеса, Приморський район, пляж “Ланжерон» 1, загальною площею 0,2499 га, кадастровий номер: 5110137500:23:002:006; об'єкти соціальної інфраструктури, навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)?"
на думку суду, має значення для справи і потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тому для його вирішення існує необхідність у призначенні судової експертизи.
При цьому суд вважає за доцільне конкретизувати вказане питання наступним чином:
"чи споруджено в рамках будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон», пляж “Ланжерон», 25 та пляж “Ланжерон», 1 (коригування)" об'єкти соціальної інфраструктури, навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)?".
Вказана конкретизація необхідна у зв'язку з тим, що предметом спору є стягнення коштів пайової участі за зведення конкретного, закінченого будівництвом Об'єкта, в той час як формулювання "чи споруджено" (тобто взагалі), на думку суду, надто розширює вказане питання та потенційно виводить його за межі предмета спору.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Відповідача-1 про призначення експертизи підлягає частковому задоволенню шляхом призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої слід поставити питання у визначеній судом редакції.
При призначенні саме будівельно-технічної експертизи суд враховує, що відповідно до глави 5 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, до орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення будівельно-технічної експертизи, входить питання щодо визначення функціонального призначення приміщень.
Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Проведення експертизи Відповідач-1 просив доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, враховуючи відсутність мотивованих заперечень інших учасників справи, а також те, що вказана експертна установа відноситься до переліку обслуговування науково-дослідними установами Одеського регіону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі № 916/4082/25 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання (вх. № 38313/25 від 02.12.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕРУМ» про призначення експертизи, з урахуванням уточнення до клопотання (вх. № 2811/26 від 26.01.2026) - задовольнити частково.
2. Призначити у справі № 916/4082/25 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
- чи споруджено в рамках будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі Одеського міського дельфінарію з акваріумом та реабілітаційно-оздоровчим центром дельфінотерапії, з розширенням та пристосуванням під нежитлову будівлю з інфраструктурою для відпочинку, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу “Ланжерон», пляж “Ланжерон», 25 та пляж “Ланжерон», 1 (коригування)" об'єкти соціальної інфраструктури, навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а також об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)?
3. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська 8).
4. Запропонувати експерту визначити коло необхідних документів та матеріалів для проведення експертизи, а також здійснити огляд об'єкта дослідження за участю представників учасників справи.
5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
6. Роз'яснити учасникам справи, що згідно з ч. 2 ст. 38 ГПК України вони вправі з підстав, зазначених у ст.ст. 35, 36, 37 цього кодексу, заявити експерту відвід.
7. Оплату вартості експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,НЕРУМ».
8. Направити до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 916/4082/25 для проведення експертизи.
9. Провадження у справі № 916/4082/25 зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 11 лютого 2026 р. Повну ухвалу складено та підписано 13 лютого 2026 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков