79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.01.2026 Справа № 914/2950/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, місто Пустомити, Львівський район, Львівська область
до відповідача Фізичної особи підприємця Авдєєнка Віктора Петровича, місто Львів
про стягнення 371 129,21 грн.
За участю представників:
від позивача: Гунька Ольга Казимирівна-представник(повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Фізичної особи підприємця Авдєєнка Віктора Петровича про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 21.09.2006 в сумі 371 129,21 грн з яких 337 630,82 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 25 808,68 грн інфляційних втрат, 7 689,71 грн трьох процентів річних.
Ухвалою від 29.08.2025 суд залишив без руху позовну заяву Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням 02.09.2025 позивачем недоліків позовної заяви ухвалою від 14.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 11.11.2025 о 10:00 год.
Ухвала суду від 14.10.2025 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначення розгляду справи по суті на 11.11.2025 на 10:00 год надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Грінченка, будинок 11 Б, квартира 34;
09.10.2025 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 14.10.2025 про відкриття провадження у справі за адресою:79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Грінченка, будинок 11 Б, квартира 34, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення встановленого терміну зберігання.
Протокольною ухвалою від 11.11.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 02.12.2025 на 10:00 год, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Участь у судовому засіданні представників сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою.
Протокольна ухвала від 11.11.2025 надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме:79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Грінченка, будинок 11 Б, квартира 34.
03.12.2025 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу протокольної ухвали від 11.11.2025 у справі за адресою: АДРЕСА_1 з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення встановленого терміну зберігання.
Ухвалою від 02.12.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.01.2026.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 02.12.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.01.2026 об 11:30 год, була доставлена позивачу до його електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 08.12.2025.
Ухвала від 02.12.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 02.12.2025про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті за адресою: 81100, Львівська область, Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Грушевського, будинок 73, квартира 1, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є за закінченням терміну зберігання.
Протокольною ухвалою від 07.01.2026 суд відклав судове засідання на 27.01.2026 на 12:00 год, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Участь у судовому засіданні представників сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою.
Протокольна ухвала від 07.01.2026 про відкладення судового засідання на 27.01.2026на 12:00 год, була доставлена позивачу до його електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 13.01.2026.
Протокольна ухвала від 07.01.2026 надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
06.01.2026 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу протокольної ухвали від 07.01.2026 у справі за адресою: АДРЕСА_1 з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення встановленого терміну зберігання.
З метою належного повідомлення відповідача (Фізичної особи підприємця Авдєєнка Віктора Петровича) про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України 12.11.2025, 08.12.2025, 23.01.2026 розміщено оголошення.
Представник позивача в судове засідання 27.01.2026 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 27.01.2026 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на час проведення судового засідання від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 27.01.2026 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.09.2006 між сторонами було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,7925 га, яка розташована на території Пустомитівської сільської ради за межами населеного пункту.
26.09.2011 між Фізичною особою підприємцем Авдєєнком Віктором Петровичем та Пустомитівською районною державною адміністрацією укладено додаткову угоду про поновлення даного договору оренди землі терміном на п'ятнадцять років.
За умовами вказаного договору відповідач зобов'язувався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату на поточний рахунок Пустомитівської міської ради (п.4.1 та п.4.1.3. договору). Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з вересня 2022 по вересень 2025, яка станом на момент подання позовної заяви складає 337 630,82 грн основного боргу.
У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 25 808,68 грн та три проценти річних в сумі 7 689,71 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 371 129,21грн заборгованості, з яких 337 630,82основного боргу, 25 808,68 грн інфляційних витрат та 7 689,71 грн 3% річних.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
12 вересня 2006 року між Пустомитівською міською радою (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Авдєєнком Віктором Петровичем(надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,7925 га, яка розташована на території Пустомитівської сільської ради за межами населеного пункту.
Договір оренди землі зареєстровано у Пустомитівському районному відділі Центру державного земельного кадастру Львівської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.10.2006року за №04:06:458:00174.
Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 03.10.2006 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування вищезазначену земельну ділянку.
Згідно з пунктом 2.2 договору, на земельній ділянці знаходиться нежитлове приміщення.
Нежитлове приміщення згідно договору купівлі-продажу Р.№4856 від 23.09.2005 року та витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно (номер витягу 8664614 від 18.10.2005, реєстраційний номер 5221899) тип об'єкта: склад літ. «Г-1» площею 494,5 м.кв. за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Фабрична, будинок 19 належить Авдєєнко Віктору Петровичу.
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про продовжити його дію.
Відповідно до вимог розділу 4 договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату.
Пунктом 2 додаткової угоди до даного договору встановлено орендну плату в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 4.3 договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно на поточний рахунок Пустомитівської міської ради.
Розмір орендної плати переглядається один раз у 3 роки за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до пункту 5.1. договору цільове призначення земельної ділянки - обслуговування викупленої будівлі складу.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору (пункт 7.2. договору).
Згідно з пунктом 7.1. договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів з передачі земельної ділянки в оренду Авдєєнку Віктору Петровичу, для обслуговування складу за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Фабрична, 19.
Згідно з пунктом 13.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з предметом діяльності орендаря на орендованій території; дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил; своєчасного внесення орендної плати.
26.09.2011 між Фізичною особою підприємцем Авдєєнком Віктором Петровичем та Пустомитівською районною державною адміністрацією укладено додаткову угоду про поновлення даного договору оренди землі терміном на п'ятнадцять років.
Пунктом 2 додаткової угоди до даного договору встановлено орендну плату в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки.
28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Відповідно до пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім визначених винятків).
Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 за № 6-28-0.22-18/71-25) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2023 рік - 1,051 та за 2024 рік- 1,12.
Рішенням сесії Пустомитівської міської ради від 30.05.2023 №2173 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Пустомитівської міської ради (місто Пустомити, село Наварія та прилеглої території) Львівського району Львівської області», затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Пустомитівської міської ради (місто Пустомити, село Наварія та прилеглої території) Львівського району Львівської області, яку введено в дію з 01.01.2024 року.
Повідомлення про зміну нормативної грошової оцінки, а отже і зміну орендної плати скеровувалося відповідачу листом №02-12/2072 від 22.11.2024.
Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18.01.2024 №НВ-9903874602024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4623610100:01:003:0066 за 2024 рік становить 2 686 847,37 грн.
Тоді, нормативна грошова оцінка з врахуванням коефіцієнтів індексації становитиме: 2022 рік - 1,15%; 2023 рік - 1,051%; 2024 рік - 1,12 % що становить 2686 847,37 грн (витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 18.01.2024 №НВ-9903874602024).
Відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати, внаслідок чого за договором виникла заборгованість у сумі 337 630,82 грн.
Пустомитівською міською радою скеровувалися відповідачу претензії №02-12/549 від 26.03.2025 та №02-08/1274 від 08.08.2025з вимогами сплатити існуючу заборгованість, проте останнім такі вимоги залишені без задоволення.
У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу 25 808,68грн інфляційних втрат та 7 689,71 грн 3% річних.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість сумі 371 129,21 грн з яких 337 630,82 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 25 808,68 грн інфляційних втрат, 7 689,71 грн трьох процентів річних.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до частини1 статті 93 Земельного кодексу України, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Відповідно до пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім визначених винятків).
Земельна ділянка з кадастровим номером 4623610100:01:003:0066 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Пустомити в особі Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно із статтею 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
У статті 24 Закону України «Про оренду землі» визначені права та обов'язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначені права та обов'язки орендаря. Орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Визначення земельної ділянки наведено в частині 1статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Матеріалами справи встановлено що, спірна земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 4623610100:01:003:0066
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №б/н оренди землі від 21.09.2006, який було зареєстровано у Пустомитівському районному відділі Центру державного земельного кадастру Львівської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.10.2006 за №04:06:458:00174.
Відповідно до статті 792 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 409 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Факт передачі в оренду відповідачу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,7925 га, підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі в оренду по договору оренди землі №б/н від 21.09.2006, який міститься в матеріалах справи.
Пунктом 2 додаткової угоди до даного договору встановлено орендну плату в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки.
Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 за № 6-28-0.22-18/71-25) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2023 рік - 1,051 та за 2024 рік - 1,12.
Рішенням сесії Пустомитівської міської ради від 30.05.2023 №2173 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Пустомитівської міської ради (м.Пустомити, с.Наварія та прилеглої території) Львівського району Львівської області», затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Пустомитівської міської ради (м.Пустомити, с.Наварія та прилеглої території) Львівського району Львівської області, яку введено в дію з 01.01.2024.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель» ).
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» . Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.
Положеннями пункту 289.1,289.2 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема, договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (постанови Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20, від 10.01.2024 у справі № 712/7879/22).
Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зокрема Кні - добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).
У матеріалах справи наявний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельноїділянки від 18.01.2024 №НВ-9903874602024 нормативна грошова оцінка земельноїділянки з кадастровим номером 4623610100:01:003:0066 за 2024рік становить 2 686 847,37 грн.
Відтак, суд виходить з того, що даний витяг є належним та допустимим доказом в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України та правомірно покладений в основу розрахунку розміру орендної плати, яку відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, повинен заплатити за користування нею.
З огляду на категорію та функціональне використання спірної земельної ділянки суд визнав правомірним застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати коефіцієнт індексації від нормативної грошової оцінки землі, за 2023 рік -1,051 та за 2024 рік 1,12.
З урахуванням нормативної грошової оцінки та категорії землі, виходячи зі встановлених коефіцієнтів індексації загалом, за спірний період з вересня 2022 року по вересень 2025 року, відповідач мав сплатити позивачу 337 630,82 грн. орендної плати.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності, автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що розмір орендної плати, який підлягає сплаті за договором оренди землі від 21.09.2006 та додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 26.09.2011, розраховується, виходячи розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок Пустомитівської міської ради (місто Пустомити, село Наварія та прилеглої території) Львівського району Львівської області з урахуванням % ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.
Розрахунок розміру орендної плати, яку Фізична особа підприємець Авдєєнко Віктор Петрович повинен був сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею загальною площею 0,7925 га, яка розташована на території Пустомитівської сільської ради за межами населеного пункту з кадастровим номером 4623610100:01:003:0066 відповідно до договору, здійснено позивачем на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.01.2024№ НВ-9903874602024, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2024 році становить 2 686848,37грн.
Відповідач взятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати за період з вересня 2022 по вересень 2025, у встановлений договором строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 337 630,82 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 337 630,82 грн заборгованості за оренду земельною ділянкою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути три проценти річних на загальну суму 7 689,71 грн та інфляційні втрати на загальну суму 25 808,68 грн.
Судом перевірено розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановлено, що позивач три проценти річних в сумі 7 689,71грн та інфляційні втрати в сумі 25 808,68 грн нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів» на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4 453,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №575 (внутрішній номер 448573708) від 19.09.2025.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області у розмірі 4 453,55 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Авдєєнка Віктора Петровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (81100, Львівська область, Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Грушевського, будинок 46, ідентифікаційний код юридичної особи 04372187) 337 630,82 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 25 808,68 грн інфляційних втрат, 7 689,71 грн 3% річнихта 4 453,55 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення
складено 02.02.2026
Суддя Сухович Ю.О.