вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2026 р. Справа № 911/3764/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали заяви Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі
за позовом Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос»
до Фізичної особи-підприємця Десятнюка Володимира Вікторовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства «Укрсервісбудматеріали»
прo зобов'язання вчинити дії
установив:
Приватне підприємство “Інвестиційна компанія “Плутос» (надалі також - позивач) до Фізичної особи-підприємця Десятнюка Володимира Вікторовича (надалі також - відповідач) прo зобов'язання останнього звільнити та повернути Приватному підприємству “Інвестиційна компанія “Плутос» приміщення загальною площею 80 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., смт.Коцюбинське, вул. Доківська, 2, шляхом його фактичної передачі та підписання акту здачі-приймання.
Господарський суд Київської області рішенням від 18.08.2022 у справі №911/3764/21 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» до Фізичної особи-підприємця Десятнюка Володимира Вікторовича прo зобов'язання вчинити дії відмовив повністю.
02.02.2026 до канцелярії Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» (сформовано в системі 01.02.2026) від Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, означену заяву передано на розгляд судді Черногузу А.Ф.
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. ухвалою від 04.02.2026 задовольнив заяву про самовідвід від розгляду заяви про перегляд рішення у справі №911/3764/21 у зв'язку з нововиявленими обставинами, означену заяву передав для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку передбаченому статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 04.02.2025, означену заяву передано до розгляду судді Яремі В.А.
Так, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі позивачем обґрунтовано тим, що суд при первісному розгляді справи не встановив істотних для справи обставин, які впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення, помилково зазначаючи що заявлена позивачем вимога про повернення майна є безпідставною, оскільки у позивача відсутнє право розпорядження майном за договором оренди №04/2018 від 01.01.2018.
У розрізі вказаного позивач, зокрема, зазначив, що суд при первісному розгляді справи:
- залишив без дослідження договір оренди нерухомого майна №04/2018 від 01.01.2018, у зв'язку з чим не правильно встановив істотні для справи обставин, які впливають на висновок суду та є обов'язковими для вирішення питання у даній справі;
- не встановив істотних для справи обставин про строки дії договору оренди №01/2017 від 01.01.2017.
За доводами позивача приміщення залишаються у його користуванні, а тому строки дії договору оренди №01/2017 від 01.01.2017 пролонговані автоматично, за згодою сторін на наступний термін, що також встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.10.2020 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №906/510/20, а також рішенням Господарського суду Київської області від 21.03.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі №911/1475/20.
За таких обставин, на переконання позивача, оскаржуване даною заявою рішення Господарського суду Київської області у справі №911/3764/21 від 18.08.2022 є спростованим та існують істотні для справи обставини для його перегляду згідно зі статтею 320 ГПК України.
Зокрема у тексті заяви позивачем здійснено посилання на пункти 1, 3 частини 2 статті 320 ГПК України, а також на статтю 423 ЦПК України та статтю 361 КАС України.
З огляду на вказане позивач просить суд рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3764/21 переглянути та змінити його шляхом ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України), зокрема, рішення господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктами 1 та 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, відповідно:
- істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема:
- з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
- з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною 2 статті статті 321 ГПК України унормовано, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Отже, вказаними процесуальними нормами встановлено строки для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, з підстав п. 1 ч. 2 ст. 230 ГПК України - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування істотних для справи обставин, але у будь-якому разі не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 та ч. 1 ст. 256 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Так, повний текст ухваленого 18.08.2022 Господарським судом Київської області рішення у справі №911/3764/21 складено та підписано 17.11.2022, а тому останній день строку на апеляційне оскарження такого рішення сплив 07.12.2022.
В апеляційному порядку означене судове рішення не оскаржено.
З огляду на вказане суд висновує, що рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3764/21 набрало законної сили 08.12.2022, а тому останнім днем 3-річного строку для подання заяви про його перегляд за нововиявленими обставинами з підстав п. 1 ч. 2 ст. 230 ГПК України є 18.12.2025.
Однак заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3764/21 позивач подав 01.02.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 321 ГПК України 3-річного строку.
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Попри те, що вказаною нормою законодавець передбачив можливість суду поновити пропущений строк не автоматично, а лише за наявності відповідного клопотання заявника, питання про поновлення передбаченого ч. 2 ст. 321 ГПК України 3-річного строку дослідженню не підлягає у будь-якому разі, незалежно від того подав позивач заяву про поновлення цього строку чи ні.
Висновуючи вказане судом враховано, що:
- за своєю правовою природою встановлений ч. 2 ст. 321 ГПК України строк у три роки є преклюзивним (присічним), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та не може бути поновлений (відновлений), незалежно від причин його пропуску;
- можливість поновлення означеного строку процесуальним законом виключається;
- наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.
Схожі висновки зробленого Верховним Судом в ухвалах від 23.10.2025 у справі №911/2035/20 та від 13.11.2025 у справі №910/17133/18.
З урахуванням вказаного судом також не застосовується пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також суд звертає увагу на те, що приписи статей 116-119 ГПК України, якими вичерпно регулюються правовідносини щодо початку, закінчення, зупинення, поновлення та наслідків пропуску процесуальних строків не передбачають та не допускають можливості зупинення/переривання та/або поновлення присічного (преклюзивного) строку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 321 ГПК України.
Стосовно ж дотримання позивачем строку на подання заяви в частині наведеного ним п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України суд зазначає, що жодних обставин у розрізі цієї норми у відповідно поданій заяві не викладено, зокрема не наведено жодних скасованих судових рішень, покладених в основу рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у цій справі.
Тобто позивачем фактично не покладено в основу поданої ним заяви передбачених п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України обставин, як підстав для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, що виключає можливість дослідження поданої позивачем заяви на перемет дотримання строків у відповідній частині.
Обставин ж прийняття рішення Господарського суду Житомирської області від 06.10.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №906/510/20, а також рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі №911/1475/20, змістовно покладено позивачем в основу обґрунтувань передбачених п. 1 ч. 2 ст. 230 ГПК України підстав для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами.
Крім того судом враховано, що заява позивача не містить жодних змістовно обґрунтованих доводів про те, що рішення судів в означених вище справах було покладено в основу рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у цій справі.
Решта ж наведених позивачем обставин та суб'єктивних міркувань про наявність підстав для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами судом відхиляється з огляду на те, що відповідна заява по суті викладених у ній вимог розгляду не підлягає у зв'язку з пропуском присічного трирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Попри вказане суд звертає увагу на те, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, оскільки заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Плутос» подало з пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 321 ГПК України присічного трирічного строку, що не підлягає поновленню, суд висновує про залишення такої заяви без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
У розрізі зроблених висновків та прийнятого рішення стосовно поданої позивачем заяви суд звертає увагу на те, що ним не застосовано статтю 423 ЦПК України та статтю 361 КАС України, на яку здійснено посилання позивачем, позаяк процесуальні підстави та порядок звернення осіб до господарського суду вказані норми не врегульовують.
Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Європейський Суд з прав людини, відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду, так у випадках перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами, вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.
Звідси суд наголошує, що:
- імперативними приписами статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
- норми статей 321, 322 ГПК України, які визначають строк на подання відповідної заяви та документи, які додаються до неї, є чіткими та не передбачають двозначного тлумачення, у зв'язку з чим наслідки недотримання встановленої процесуальним кодексом процедури щодо присічного строку подання заяви зумовлені виключно діями самого заявника.
Керуючись ст. ст. 118, 119, 320, 321, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Заяву Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Плутос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 у справі №911/3764/21 залишити без розгляду.
Ухвала складена та підписана 13.02.2026, набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема