ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про заміну сторони її правонаступником
м. Київ
11.02.2026Справа № 910/7654/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Самошиній І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви Державного підприємства Міністерства оборони України
«Агенція оборонних закупівель»
про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/7654/25
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України
"ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ"
(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24;
ідентифікаційний код: 44830311)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП"
(04202, м. Київ, пр. Литовський, буд. 10;
ідентифікаційний код: 41514045)
про стягнення 346 922,11 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу
Державне підприємство Міністерства оборони України "ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" (далі-відповідач) про стягнення штрафних санкцій, що виникли у зв'язку із неналежним виконанням умов Державного контракту (Договору) про закупівлю №53/04-24-ХП від 23.04.2024 у розмірі 346 922,11 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7654/25 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ" 346 922,11 грн. - штрафних санкцій та 4 163,06 грн. - судового збору.
02.02.2026 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшла заява про заміну сторони правонаступником по справі №910/7654/25, в якій заявник просить суд замінити сторону виконавчого провадження № 79686782, а саме стягувача - Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) його правонаступником - Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44725823).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/7654/25 та призначено розгляд заяви на 11.02.2026.
Представник заявника з'явився у судове засідання доводи заяви підтримав, просив суд її задовольнити.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.
Суд вважає можливим розглянути заяву відповідно до вимог ч. 3 ст. 334 ГПК України у відсутності представників сторін за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Відповідно до змісту ст. 334 ГПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи визначений процесуальний строк розгляду заяви, належне повідомлення сторін про її розгляд у судовому засіданні, приписи ст. 334 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданої заяви за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали, суд вважає, що заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про заміну позивача її правонаступником підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.
Суд констатує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах.
За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Як вже зазначалося, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Адже процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України,- це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17 (провадження №14-37цс20). Так, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі" мають різний зміст.
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
Натомість правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини другої вказаної статті). Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя цієї статті). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України), наприклад, смерті фізичної особи.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва [зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)]. Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608, 609, 1219 ЦК України). Зобов'язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк.
Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 ЦК України). Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Тобто правонаступництво прав чи обов'язків юридичної особи (кредитора або боржника) можливе і без правонаступництва юридичної особи у випадках заміни сторони у зобов'язанні.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Згідно з частиною першою статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17) та від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно із ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
За змістом ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов'язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі розподільчого балансу. При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2019 № 916/376/15-г, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 № 910/22630/17 та від 14.07.2020 № 917/1734/17).
Таким чином, умовою задоволення у даній справі заяви про заміну сторони його правонаступником є встановлення обставин переходу майнових прав та обов'язків Позивача - Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", які мають підтверджуватися передавальним актом.
Судом встановлено, що наказом Міністерства оборони України №281 від 02.05.20255 року вирішено реорганізувати юридичну особу - Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", визнано Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу".
Згідно з передавальним актом приймання - передачі справ, документів та майна Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" правонаступнику - Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" від 31.12.2025 року, передано, зокрема, справу №910/13136/25.
Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 року затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) його правонаступнику - державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44725823).
Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №910/1879/17, у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків.
За змістом статті 512 Цивільного кодексу України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Отже, з 06.01.2026 року правонаступником Позивача у справі - Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" є Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".
За таких обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав здійснення процесуального правонаступництва у справі, а саме: заміни Позивача Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" на його правонаступника - Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".
Будь яких заперечень проти задоволення заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про заміну сторони (стягувача) на стадії виконання судового рішення у справі №910/7654/25 іншими учасниками судового процесу до суд не подано.
Таким чином, з огляду на положення норм цивільного законодавства та враховуючи приписи ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про заміну сторони (стягувача) на стадії виконання судового рішення у справі №910/7654/25 обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про заміну сторони її правонаступником задовольнити.
2. Здійснити на стадії виконання судового рішення у справі №910/7654/25 заміну сторони (стягувача) Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) його правонаступником - Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44725823).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2026
Суддя М.О. Лиськов