ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025Справа № 910/8926/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж»
про стягнення 342254,90 грн,
Представники:
від позивача Миц І.В.
від відповідача Фадєєв Є.Е, Копейка Г.І.
До суду звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фірма Рубіж» про стягнення 342254,90 грн.
Суд своєю ухвалою від 21.07.2025 відкрив провадження у справі № 910/8926/25, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані пошкодженням працівниками відповідача транспортних засобів, які були застраховані позивачем. Пошкодження мало місце 25.08.2022 в приміщенні паркінгу офісної будівлі літ. 20Д, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, у результаті спрацювання автоматичної системи пожежогасіння, що призвело до нашарування темно-сірого аерозольного осаду на поверхнях автомобілів. Спрацювання автоматичної системи пожежогасіння мало місце внаслідок випадкового натискання персоналом (працівниками) товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рубіж» тестової кнопки реле, що здійснило несанкціонований запуск генераторів аерозольного пожежогасіння. Вартість ремонту пошкоджених автомобілів склала 342254,90 грн, яку позивач, як страховик, виплатив страхувальнику. Виплата страхового відшкодування надає право вимагати виплати збитків у відповідача, діями якого вони заподіяні.
Відповідач відхилив позов повністю. Відповідач не заперечив, що несанкціонований запуск генераторів аерозольного пожежогасіння мав місце внаслідок дій його працівника, однак вважає, що відсутні докази пошкодження автомобілів у зв'язку з запуском такої системи.
Водночас, заперечуючи наявність доказів, що б підтверджували причини заподіяння шкоди, відповідач визнає, що пошкодження автомобілів мало місце речовиною (чорна, в'язка), яка після спрацювання автоматичної системи пожежогасіння витекла з генераторів вогнегасного аерозолю. Відповідач вважає, що проектування на спірному об'єкті системи пожежогасіння здійснено без складання висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на генератори вогнегасного аерозолю, що є порушенням п. 5.1. ДСТУ 4490:2005. Відсутність висновку призвело до того, що генератори були спроектовані і розміщенні без спеціального дифузору, щоб супутня речовина не потрапляла та не пошкоджувала майно. А тому, як вважає відповідач, відповідальність за заподіяну шкоду повинен нести виконавець проектних робіт.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
25.08.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рубіж» на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, виконувало технічне обслуговування системи автоматичного аерозольного пожежогасіння. Ця обставина визнається сторонами, у суду відсутні підстави вважати її недостовірною або визнаною з примусу, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, вона не підлягає доказуванню.
25.08.2022 в приміщенні паркінгу офісної будівлі літ. 20Д, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, спрацювала системи протипожежного захисту та відбувся несанкціонований запуск 23-х генераторів вогнегасного аерозолю АГС-8/2-05 системи аерозольного пожежогасіння.
Для визначення причин вказаного інциденту (несанкціонованого запуску 23-х генераторів) товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сервіс юніт сіті» та ТОВ «Фірма «Рубіж» створено комісію, яка 26.08.2022 склала акт технічного розслідування. Цей акт 26.08.2022 погоджено керівниками обох товариств.
Комісія дійшла висновку, що несанкціонований запуск генераторів аерозольного пожежогасіння відбувся внаслідок випадкового натискання персоналом (працівниками) товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рубіж» тестової кнопки реле, при цьому електроживлення обладнання, на якому здійснювались роботи, не було відключене.
У результаті спрацювання автоматичної системи пожежогасіння на поверхнях припаркованих в приміщенні паркінгу офісної будівлі літ. 20Д, за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, транспортних засобів (Hyundai Н-1, д.н. НОМЕР_1 ; Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_2 ; Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_3 ; Audi А6, д.н. НОМЕР_4 ; Тоуоtа Land Сгuiser 200, д.н. НОМЕР_5 ) утворилося нашарування темно-сірого аерозольного осаду, яке призвело до пошкодження цих автомобілів (лакового покриття та елементів кузову). Транспортні засоби належали товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК сервіс»
Ці обставини визнаються сторонами.
Станом на 25.08.2022 майнові інтереси, пов'язані за володінням, користуванням та розпорядженням наземними транспортними засобами, у тому числі і наведеними вище, були предметом договору добровільного страхування наземного транспорту № РА-00188905, укладеного між приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК сервіс» (страхувальник) зі строком дії з 01.03.2022 до 28.02.2023 (далі - Договір страхування).
25.08.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК сервіс» звернулось до приватного акціонерного товариство «Страхова група «ТАС» з заявами про настання страхової події.
Подія, що мала місце 25.08.2022, визнана приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» страховим випадком. За результатами розгляду відповідних заяв про настання події позивач сплатив страхувальнику 342254,90 грн. Зокрема:
Hyundai Н-1, д.н. НОМЕР_1 Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_2 Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_3 Audi А6, д.н. НОМЕР_4 Тоуоtа Land Сгuiser 200, д.н. НОМЕР_5
рахунок-фактура№ 553 від 30.08.2022 на суму 22878,75 грн№552 від 30.08.2022 на суму 69215,50 грн№ 561 від 01.09.2022 на суму 47645,15 грн№ 557 від 31.08.2022 на суму 42770,50 грн№ 554 від 30.08.2022 на суму 159745,00 грн
страховий акт№16796/40/922 від 13.09.2022 на суму 22878,75 грн№16758/40/922 від 13.09.2022 на суму 69215,50 грн№16710/40/922 від 12.09.2022 на суму 47645,15 грн№16797/40/922 від 13.09.2022 на суму 42770,50 грн№16880/40/922 від 14.09.2022 на суму 159745,00 грн
платіжна інструкція№ 288711 від 14.09.2022 № 288684 від 14.09.2022 № 288696 від 14.09.2022 № 288697 від 14.09.2022 № 289109 від 15.09.2022
Обсяг прав, які набуває страховик, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, передбачено ст. 993 ЦК України, якою встановлено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зміст цієї статті дублює положення ст. 108 Закону України від 18.11.2021, № 1909-IX «Про страхування», за якою страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Суброгація - це перехід до страховика, який здійснив страхове відшкодування, прав вимагати компенсацію з особи, відповідальну за шкоду, заподіяну страхувальнику або вигодонабувачу в межах відшкодованого. Такий перехід наділений характерними ознаками, зокрема: страховик виступає в зобов'язання, що існувало між страхувальником та особою, відповідальною за заподіяних збиток; право вимоги, яке переходить до страховика, обмежене розміром сплаченого ним страхувальникові страхового відшкодування; вказаний перехід права вимоги здійснюється виключно в силу прямої вказівки закону (ст. 993 ЦК України); положення ст. 993 ЦК України застосовуються до майнового страхування та неприйнятні для особистого страхування.
Отже, суброгація є однією з підстав позадоговірної заміни кредитора за збереження предмета і змісту зобов'язання. Тобто має місце заміна кредитора у наявному зобов'язанні між страхувальником і особою, відповідальною за збитки - з іншого, яке виникло із заподіяння шкоди.
Шкодою є сукупність несприятливих для особи, якій вона завдана, особистих немайнових, а також майнових наслідків, що виникли у разі порушення суб'єктивних цивільних прав фізичної або юридичної особи. Шкода є однією з умов виникнення обов'язку з її відшкодування, зобов'язання з відшкодування якої є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілими і завдавачами шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.
Оскільки між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК сервіс» (страхувальником) відсутні договірні чи інші правомірні зобов'язальні відносини, зобов'язання, що виникли між ними, є предметом регулювання приписами глави 82 Цивільного кодексу України. Зобов'язальні відносини між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК сервіс» виникли внаслідок заподіяння шкоди, грошовим виміром якої є збитки.
Факт завдання шкоди є деліктом, загальна суть якого наведена у ст.1166 ЦК України. Згідно з цією нормою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, до загальних умов виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди належать: шкода; протиправність поведінки завдавача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та шкодою; вина завдавача шкоди.
Як зазначено судом вище, шкодою є сукупність несприятливих для особи, якій вона завдана, особистих немайнових, а також майнових наслідків, що виникли у разі порушення суб'єктивних цивільних прав фізичної або юридичної особи. Майнова шкода оцінюється у грошову еквіваленті і при її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування.
Відшкодуванням збитків є одним із способів відшкодування шкоди (ст. 1192 ЦК України). Збитки є грошовим виміром втраченого.
У контексті спірних обставин внаслідок спрацювання автоматичної системи пожежогасіння на поверхнях припаркованих в приміщенні паркінгу офісної будівлі літ. 20Д, за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, транспортних засобів (Hyundai Н-1, д.н. НОМЕР_1 ; Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_2 ; Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_3 ; Audi А6, д.н. НОМЕР_4 ; Тоуоtа Land Сгuiser 200, д.н. НОМЕР_5 ) утворилося нашарування темно-сірого аерозольного осаду, які призвели до пошкодження цих автомобілів (лакового покриття та елементів кузову). Грошовим виміром заподіяних пошкоджень є 342254,90 грн, які є розміром заподіяної шкоди.
Покладення обов'язку відшкодувати завдану майнову шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Протиправною завжди стає поведінка, якщо суб'єкт права порушує встановлену нормою права заборону.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Дії є зовнішнім проявом протиправної поведінки, яким відповідає юридичний обов'язок утриматись від здійснення посягань на встановлені нормами права заборони та на охоронювані законом суб'єктивні права інших осіб. При зазначеній формі протиправної поведінки особа здійснює саме ту дію, яку вона не повинна була здійснювати, і цією дією порушуються обов'язок, встановлений правовою забороною.
Несанкціонований запуск генераторів аерозольного пожежогасіння відбувся внаслідок випадкового натискання персоналом (працівниками) відповідача тестової кнопки реле при не відключеному електроживленні обладнання, на якому здійснювались роботи. Віднесення цих дій працівників відповідача до неправомірних здійснено судом на підставі застосування до них таких кваліфікуючих ознак як «несанкціоновані» та «випадкові», які свідчать про те, що працівники вчинили саме ту дію, яку вони не повинні були здійснювати. Натискання персоналом (працівниками) відповідача тестової кнопки реле мало місце під час здійснення ним за завданням відповідача технічного обслуговування системи пожежогасіння, а тому ці дії, відповідно до ст. 1172 ЦК України, є правовою підставою для виникнення зобов'язань юридичної особи - відповідача.
Вказане свідчить про протиправність дій товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рубіж» щодо запуску генераторів аерозольного пожежогасіння.
Вина, як одна з умов виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди, є намірене чи ненамірене, але завжди залежне від волі та свідомості суб'єкта права його власне ставлення до вжиття чи невжиття заходів запобігання зовнішньому прояву своєї поведінки, яким є протиправною і шкідливою для особистих немайнових чи майнових благ, належних оточенню.
Цивільне законодавство виходить із принципу презумпції вини особи, яка завдала шкоду. Особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України). Невинуватою визнається особа, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 614 ЦК України). Тобто, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рубіж» не надало доказів вжиття всіх залежних від неї заходів для уникнення запуску генераторів аерозольного пожежогасіння, а тому вина останнього презюмується.
Причинний зв'язок - це існуючі у природі і суспільстві явища, серед яких одні виступають причиною, а інші - наслідком цих причин. Юридична суть причинного зв'язку полягає у тому, що неправомірно завдана майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою має бути юридично значущим. Причинний зв'язок між шкодою і неправомірною поведінкою відповідальної за цю шкоду особи є об'єктивною умовою, за наявності якої у сукупності з іншими можливе стягнення з відповідача відшкодування втрат.
Пошкодження лакового покриття та елементів кузову автомобілів відбулось у зв'язку з потраплянням на них аерозолю з генераторів, які спрацювали внаслідок натискання персоналом (працівниками) відповідача тестової кнопки реле. Отже, саме натискання, як дія, тестової кнопки реле є причиною пошкодження транспортних засобів та, відповідно, ця дія перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з фактом заподіяння шкоди.
Можливе порушення п. 5.1. ДСТУ 4490:2005 (здійснення проектування на спірному об'єкті системи пожежогасіння без складання висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на генератори вогнегасного аерозолю) не призвело до несанкціонованого запуску генераторів аерозольного пожежогасіння, а тому є помилковими твердження відповідача про те, що відповідальність за заподіяну шкоду повинен нести виконавець проектних робіт.
Підсумовуючи наведене, суд вважає доведеним позивачем факт заподіяння 25.08.2022 товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рубіж» шкоди транспортним засобам (Hyundai Н-1, д.н. НОМЕР_1 ; Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_2 ; Hyundai Ioniq, д.н. НОМЕР_3 ; Audi А6, д.н. НОМЕР_4 ; Тоуоtа Land Сгuiser 200, д.н. НОМЕР_5 ) у розмірі 342254,90 грн та виникнення обов'язку у нього з її відшкодування на користь позивача як особи, до якої перейшло право вимоги компенсації з відповідача, відповідального за шкоду, заподіяну страхувальнику (товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК сервіс») в межах відшкодованого.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» (вул. Максима Берлінського, 27, м. Київ, 04060, код 24744432) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (проспект Берестейський, 65, м. Київ, 03117, код 30115243) 342254,90 грн боргу, 5133,82 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складений 13.02.2026.
Суддя С. А. Ковтун