номер провадження справи 24/205/25
29.01.2026 Справа № 908/3949/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3949/25
за позовом: Приватного підприємства “ШИПШИНА» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 357; код ЄДРПОУ 35145549)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд 11-А; код ЄДРПОУ 37879327)
про стягнення 24 563,07 грн
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Шипшина» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» про стягнення 24 563,07 грн, які складаються з: 15 080,00 грн основного боргу за поставлений товар, 2 356,61 грн пені, 1 590,22 грн 3% річних та 5 536,24 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами у 2021 році Договору про поставку товарів, де ПП “ШИПШИНА» виступає Постачальником, а ТОВ “АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» Покупцем, та Договору про надання послуг, де ПП “ШИПШИНА» виступає Виконавцем, а ТОВ “АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» Замовником. Позивач вказує, що станом на 29.12.2025 вищевказані договори втрачено, проте існують наявні операції та документи, які засвідчують виникнення зобов'язальних відносин між ПП ШИПШИНА» та ТОВ “АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» (акти наданих послуг, рахунки, видаткові накладні, платіжні доручення, виписки банку). За твердженням позивача, станом на 29.12.2025 відповідачем не виконано свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару (автомобільні шини) на суму 15080,00 грн. Направлена на адресу відповідача претензія залишилась без відповіді та задоволення. Допущене відповідачем порушення є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді штрафних та компенсаційних санкцій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3949/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/205/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 15.01.2026.
Ухвалою суду від 15.01.2025 відкладено розгляд справи на 29.01.2025.
27.01.2026 позивачем подана суду заява про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 29.01.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Правова позиція викладена у позовній заяві.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Ухвали суду про відкриття провадження у цій справі та про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в системі “Електронний суд», була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд 11-А). Поштове відправлення з ухвалою суду до суду не поверталось.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 16.07.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
В позовній заяві позивач зазначає, що між Приватним підприємством “ШИПШИНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» у 2021 році були укладені Договір про поставку товарів, де ПП “ШИПШИНА» виступає Постачальником, а ТОВ «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» - Покупцем та Договір про надання послуг, де ПП “ШИПШИНА» виступає Виконавцем, а ТОВ «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» - Замовником.
Станом на 29.12.2025 вищевказані договори втрачено, проте існують наявні операції та документи, які засвідчують виникнення зобов'язальних відносин між ПП ШИПШИНА» (надалі - позивач) та ТОВ «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» (надалі - відповідач).
Так, позивачем були надані відповідачу наступні послуги шиномонтажу:
04.02.2021 демонтаж/монтаж R17, реєстраційний номер авто АА0952ZA, бортування диск литий R17, реєстраційний номер авто НОМЕР_1 , балансування диск литий R17, реєстраційний номер авто АА0952ZA на загальну суму 600,00 грн. (згідно акту наданих послуг № 410008798 від 04.02.2021 р. та рахунку № 410008798 від 04.02.2021), що було оплачено 04.02.2021 у повному обсязі (акт звірки, платіжне доручення № 118 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 04.02.2021);
25.06.2021 демонтаж/монтаж R17, реєстраційний номер авто АА0952ZA, бортування диск литий R17, реєстраційний номер авто НОМЕР_1 , балансування диск литий R17, реєстраційний номер авто АА0952ZA на загальну суму 600,00 грн (згідно акту наданих послуг № 410010220 від 25.06.2021 та рахунку № 410010220 від 25.06.2021, що було оплачено 25.06.2021 у повному обсязі (акт звірки, платіжне доручення № 1055 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 25-26.06.2021);
02.11.2021 демонтаж/монтаж R14, реєстраційний номер авто НОМЕР_2 , бортування диск стальний R14, реєстраційний номер авто НОМЕР_2 , балансування диск стальний R14, реєстраційний номер авто НОМЕР_2 на загальну суму 380,00 грн (згідно акту наданих послуг № 410011222 від 02.11.2021 та рахунку № 410011222 від 02.11.2021, що було попередньо оплачено 01.11.2021 у повному обсязі (акт звірки, платіжне доручення № 1697 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 01.11.2021).
Також позивачем були поставлені відповідачу наступні товари:
04.02.2021 автомобільні шини марки MICHELIN, моделі X-ice Xi3, розміру 215/50R17 M+S 95H, у кількості 4 шт. на загальну суму 10 860,00 грн. (згідно рахунку № 6518 від 04.02.2021, які були оплачені у повному обсязі 04.02.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 117 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 04.02.2021, видаткова накладна № 7657 від 04.02.2021;
08.02.2021 автомобільні шини марки GOODYEAR, моделі ULTRA GRIP PERFORMANCE, SUV G1 XL, розміру 235/55R19 M+S 105V, у кількості 4 шт. на загальну суму 19 532,00 грн (згідно рахунку № 7225 від 08.02.2021 (копія додається), які були оплачені у повному розмірі 11.02.2021 р. (акти звірки, платіжне доручення № 767 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 11.02.2021, видаткова накладна № 9710 від 11.02.2021);
08.02.2021 автомобільні шини марки PIRELLI, моделі Ice Zero FR XL, розміру 235/60R18 M+S 107Н, у кількості 4 шт. на загальну суму 12 908,00 грн. (згідно рахунку № 7227 від 08.02.2021, які були оплачені у повному розмірі 11.02.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 768 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 11.02.2021, видаткова накладна № 9713 від 11.02.2021;
15.02.2021 автомобільні шини марки AMTEL, моделі NORDMASTER K-245, розміру 185/65R14 M+S 86Q, у кількості 4 шт. на загальну суму 3 256,00 грн (згідно рахунку № 8794 від 15.02.2021), які були оплачені у повному розмірі 15.02.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 769 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 15.02.2021, видаткова накладна № 10266 від 15.02.2021);
02.04.2021 автомобільні шини марки KLEBER, моделі TRANSPRO, розміру 215/65R16С 109/107Т, у кількості 4 шт. на загальну суму 10 600,00 грн (згідно рахунку № 1536738 від 02.04.2021, які були попередньо оплачені у повному розмірі 02.04.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 537 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 02.04.2021, видаткова накладна № 24469 від 05.04.2021);
02.04.2021 автомобільні шини марки NOKIAN, моделі NORDMAN SX2, розміру 205/55R16 91Н, у кількості 2 шт. на загальну суму 2 782,00 грн (згідно рахунку № 31071 від 22.04.2021), які були попередньо оплачені у повному розмірі 28.04.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 659 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 28.04.2021, видаткова накладна № 34977 від 28.04.2021);
01.11.2021 автомобільні шини марки MICHELIN, моделі AGILIS ALPIN, розміру 215/65R16С M+S 109/107R, у кількості 4 шт. на загальну суму 14 792,00 грн (згідно рахунку № 88617 від 01.11.2021), які були оплачені у повному обсязі 04.02.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 1692 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 01.11.2021, видаткова накладна № 91562 від 01.11.2021);
01.11.2021 автомобільні шини марки NOKIAN, моделі NORDMAN RS2 XL, розміру 185/60R14 82R M+S, у кількості 4 шт. на загальну суму 5 240,00 грн (згідно рахунку № 88691 від 01.11.2021), які були попередньо оплачені у повному розмірі 01.11.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 1696 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 01.11.2021, видаткова накладна № 92030 від 02.11.2021);
01.11.2021 автомобільні шини марки MICHELIN, моделі X-ICE SNOW SUV, розміру 235/55R20 M+S 102H, у кількості 4 шт. на загальну суму 32 588,00 грн (згідно рахунку № 88704 від 01.11.2021), які були попередньо оплачені у повному обсязі 01.11.2021 (акти звірки, платіжне доручення № 1698 згідно виписки АТ «Кредобанк» за 01.11.2021, видаткова накладна № 94862 від 08.11.2021);
22.06.2022 автомобільні шини марки PIRELLI, моделі SCORPION VERDE, розміру 225/65R17 102H, у кількості 4 шт. на загальну суму 15 080,00 грн (згідно рахунку № ТШ0025222 від 22.06.2022, які не були оплачені (акти звірки та створена позивачем видаткова накладна № ТШ0028026 від 24.06.2022 про відвантаження та передачу автомобільних шин відповідачу.
Разом сума основного боргу становить 15 080, 00 грн.
Отже, ПП «Шипшина» виконало свої зобов'язання по поставці товару та наданню послуг ТОВ «АСПЕТ ІНВЕСТБУД», натомість останнім не були виконані свої зобов'язання по оплаті за своєчасно поставлені товари.
18.06.2025 ПП «Шипшина» було направлено дві вимогу відповідачу на фактичну адресу: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-Б та на адресу реєстрації: 69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 11-А про сплату боргу, а також, попереджено про те, якщо останній не оплатить заборгованість у розмірі 15 080,00 грн, то позивач буде змушений звернутися до суду із вимогою примусового стягнення існуючої заборгованості та нарахованих штрафних санкцій.
Відповідач не скористався правом відповіді на зазначені вимоги, не вчинив жодних дій щодо погашення заборгованості.
Порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати у повному обсязі наданих послуг та поставленого позивачем товару, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням, відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Статтями 202, 203, 205 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України).
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 642 ЦК України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує, що між позивачем та відповідачем в силу ст. ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, виникли зобов'язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки та договір про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передачі товару підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковими накладними, копії яких позивачем додані до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідачем здійснено частково, про що свідчать виписки за рахунками, внаслідок чого сума основного боргу становить 15080,00 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач 18.06.2025 спрямував на адресу відповідача вимоги про сплату боргу, які залишено без реагування.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань щодо оплати товару в розмірі 15080,00 грн не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 15080,00 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1590,22 грн за загальний період прострочення з 25.06.2022 по 29.12.2025 та інфляційні втрати у розмірі 5536,24 грн.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Тому у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку 3% річних, їх нарахування здійснено позивачем з 25.06.2022 по 29.12.2025 на суму основного боргу 15080,00 грн, оскільки, за доводами позивача, рахунок на оплату товару був виставлений 22.06.2022 і повинен був бути оплачений протягом 3-х робочих днів, то період заборгованості розпочинається з 25.06.2022.
Однак, доводи позивача є безпідставними, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за товар, тобто, носить інформаційний характер. Обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статті 530 ЦК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки товару.
Суд здійснив перерахунок 3% річних (з урахуванням направлення позивачем 18.06.2025 вимоги відповідачу та виникнення зобов'язання зі сплати коштів відповідно до ст. 503 ЦК України, згідно якої боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги), звідси 3% річних склали 231,78 грн, а саме за період з 26.06.2025 по 29.12.2025, що нараховано на суму боргу у розмірі 15080,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 231,78 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат за загальний період прострочення, суд зазначає наступне.
Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Суд, з урахуванням наведеного та з урахуванням направлення позивачем вимоги про сплату заборгованості відповідачу, здійснив перерахунок інфляційних втрат за період прострочення, починаю липня 2025 року по грудень 2025 року, та визначив, що розмір інфляційних втрат за вказаний період становить 211,71 грн.
Приймаючи до уваги зазначене, суд дійшов до висновку про задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 211,71 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.
Стосовно стягнення з відповідача 2356,61 грн пені, суд зазначає таке.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки неустойка, є способом забезпечення виконання зобов'язань, на неї поширюються відповідні положення правових норм щодо таких забезпечень.
Тож, згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо неустойки вчиняється у письмовій формі.
Доказів укладання сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання суду не надано, тому суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 2356,61 грн пені.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються судом частково.
Стосовно судового збору суд зауважує, що частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем подано позов до суду через систему «Електронний суд», відтак у даному випадку розмір судового збору становить 2422,40 грн.
Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судового збору в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23155 від 18.12.2025, яка знаходяться в матеріалах справи.
З наведеного слідує, що судовий збір внесено позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 605,60 грн., підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України у зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, судовий збір у сумі 605,60 грн буде повернутий позивачу ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1530,92 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» (69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд 11-А; код ЄДРПОУ 37879327) на користь Приватного підприємства “ШИПШИНА» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 357; код ЄДРПОУ 35145549) - 15080 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят) грн 00 коп. основного боргу; 211 (двісті одинадцять) грн 71 коп. інфляційних втрат; 231 (двісті тридцять одна) грн 78 коп. 3% річних та 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн 92 коп. судового збору.
Видати наказ набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.02.2026.
Суддя Т.А. Азізбекян