12 лютого 2026 року
м. Київ
справа №320/21013/23
адміністративне провадження № К/990/5863/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 320/21013/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2023 року № 245/ж10/3100040202 в частині податкових накладних № 110 та № 112, винесене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким в частині податкової накладної № 110 визначено штраф у розмірі 5 820,84 грн, а в частині податкової накладної № 112 визначено штраф у розмірі 1 020,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року відкрито провадження у цій справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року, позов задоволено.
До суду першої інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд відшкодувати на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8100,00 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 320/21013/23 задоволено частково.
Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8100,00 грн (вісім тисяч сто гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/21013/23 - відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року, прийнята за результатами його апеляційного перегляду, з моменту їх ухвалення стали невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 320/21013/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко