12 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14211/25 пров. № А/857/45099/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Носа С. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 380/14211/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХАНА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Кисильова О.Й., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 30 вересня 2025 року ),-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДХАНА» ( далі - ТОВ «ДХАНА») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області ( далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2 ), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість;
зобов'язати відповідача-2 поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з 01.12.2020 (дати реєстрації платником податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 438813213335;
зобов'язати відповідача-2 поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки позивача, в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття Головним управлінням ДПС у Львівській області рішення від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Дхана» є юридичною особою та здійснює господарську діяльність за КВЕД є 19.10 Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення (основний). 01.12.2020 ТОВ «Дхана» зареєстроване платником ПДВ.
19.06.2025 відповідач-1 прийняв рішення № 9847 про анулювання ТОВ «Дхана» реєстрації платника ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, яка передбачає анулювання реєстрації у разі, якщо платник протягом 12 послідовних податкових місяців подає декларації, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. У оспорюваному рішенні комісія контролюючого органу дійшла висновку про відсутність такої діяльності у ТОВ «Дхана» за період з 01.05.2024 до 30.04.2025. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Рішення № 9847 про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідач-1 прийняв 19.06.2025, проаналізувавши діяльність Підприємства лише до 30.04.2025, у той час, як граничний термін подання податкової декларації за травень 2025 року, який є наступним податковим періодом і свідчить про здійснення господарської діяльності ТОВ «Дхана», припадав на 20.06.2025.
Позивач стверджує, що своєчасно 20.06.2025 подав податкову декларацію за травень 2025 року, що підтверджує здійснення господарські операції (продаж товару). Таким чином, на момент прийняття рішення контролюючий орган не мав повної інформації щодо діяльності Підприємства за весь період, або ж свідомо проігнорував її.
Наголошує, що подання Підприємством декларацій за жовтень та листопад 2024 року із нульовими показниками не свідчить про повну відсутність господарської діяльності або втрату наміру її здійснювати. Навпаки, факт отримання ТОВ «Дхана» податкової накладної №5 від 23.10.2024 та № 17 від 22.11.2024, які відображають придбання товарів/послуг та формування податкового кредиту у відповідному періоді, є беззаперечним доказом здійснення позивачем господарських операцій з метою формування податкового кредиту. Це спростовує висновок контролюючого органу про відсутність постачання/придбання товарів/послуг протягом 12 послідовних податкових місяців, оскільки навіть за відсутності реалізації, придбання товарів/послуг є складовою господарської діяльності платника ПДВ та свідчить про його намір здійснювати оподатковувані операції. На переконання позивача відповідач-1 не довів відсутність у ТОВ «Дхана» ознак платника ПДВ, які є підставою для анулювання. Формальне посилання відповідача-1 на пункт «г» підпункту 184.1 статті 184 П Податкового кодексу України без належного обґрунтування та врахування фактичних обставин діяльності позивача, є необґрунтованим та протиправним.
Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 380/14211/25 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана».
Зобов'язано Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» платником податку на додану вартість з 01.12.2020 (дати реєстрації платником податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість зі збереженням індивідуального податкового номера 438813213335.
Зобов'язано Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття Головним управлінням ДПС у Львівській області рішення від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачами подані апеляційні скарги, в якій зазначають, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Львівській області зазначає, що задекларована сума від'ємного значення ТОВ «ДХАНА» у складі податкового кредиту не є фактом придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту протягом 12 послідовних податкових місяців.
З урахуванням приписів ст. 184 ПКУ та Положення № 1130, у Головного управління ДПС у Львівській області наявні підстави для прийняття рішення від 19.06.2025 № 9847.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
Нормами ПК України та Порядку № 569 не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ, без проведення обчислення відповідно до формули визначеної пунктом 9 Порядку №569, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника ПДВ.
В апеляційній скарзі ДПС України зазначає, що судом не враховано практику з аналогічних питань, зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.06.2025 у справі № 160/23059/24 зазначив: «Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Позивачем відповідні операції у податковій звітності відображено не було, що ним й не заперечується.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дхана» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020, номер запису: 1004121020000003241, код ЄДРПОУ 43881323, за адресою: 81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Львівська, буд. 95.
01.12.2020 ТОВ «Дхана» зареєстроване платником ПДВ (індивідуальний податковий номер 438813213335).
19.06.2025 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло Рішення № 9847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» (код ЄДРПОУ 43881323, ІПН 438813213335).
Як підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ вказано, що платник ТОВ «Дхана» (код ЄДРПОУ 43881323, ІПН 438813213335) протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, а саме протягом періоду з 01.05.2022 до 30.04.2023.
Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що твердження відповідачів про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту є безпідставним та таким, що спростовується наданими позивачем доказами
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 Податкового кодексу України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Пунктами 184.5-184.6 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14 листопада 2014 року (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).
Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Окремо слід звернути увагу на те, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (зі змінами, внесеними Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо, зокрема, подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.
У вказаному Порядку наведені підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів).
Крім того, пунктом 3 Порядку встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок.
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №225, зокрема до платників податків, у яких після дати набрання чинності Порядком №225 з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділу II, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Також колегія суддів апеляційного суд зазначає, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов'язку.
Як встановлено судом першої інстанції, що підставою для прийняття рішення від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ контролюючий орган зазначив п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України протягом періоду з 01.05.2024 до 30.04.2025.
15.04.2021 ТОВ «Дхана» та ТОВ «Бохем-Буд» уклали Договір оренди приміщення за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Львівська, буд. 95 для здійснення господарської діяльності.
10.10.2023 ТОВ «Дхана» та ЛКП «Зелене місто» підписали Протоколом про наміри, предметом якого є постачання твердого пластику, при цьому Сторони мають першочергове право на укладення відповідної угоди.
Також в ЄРПН зареєстровані податкова накладна № 5 від 23.10.2024 (реєстраційний номер 9429339328) щодо придбання ТОВ «Дхана» культиватора акумуляторного та податкова накладна № 17 від 22.11.2024 (реєстраційний номер 9429339329) щодо придбання ТОВ «Дхана» обігрівачів автомобільних дизельних, які відображають придбання товарів/послуг та формування податкового кредиту у відповідному періоді.
20.06.2025 ТОВ «Дхана» подана декларація з ПДВ за травень 2025 року з додатком 2, згідно із якою задекларована сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3188171,00 грн.
Також суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що станом на день прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення, контролюючим органом протиправно не враховано, що ще не сплинув строк, протягом якого платник податку має право включити сплачені в ціні товару кошти до податкового кредиту і відобразити у податкових деклараціях суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачами не доведено наявність пасивної поведінки суб'єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.
Одним із видів діяльності ТОВ «Дхана» є виробництво піролізної рідини з відходів пластику. Даний вид діяльності є новим на українському ринку та потребує великої кількості підготовчої документації та технічних проектів. Устаткування, котре необхідне для переробки відходів пластику, є технічно складним та виготовлялося на індивідуальне замовлення відповідно до розроблених проектів. Період виготовлення даного обладнання з додатковими вузлами складає 24 місяці.
Як стверджує позивач, виробничі потужності виробника згаданої вище установки фактично опинилось під обстрілами окупанта. З огляду на це, в цілях безпеки, працівники підприємства змінили своє місце перебування, що у свою чергу відтермінувало завершення виготовлення та введення в експлуатацію даного обладнання. Незважаючи на складність в організації виробничого процесу наявність наміру здійснювати активну господарську діяльність підтверджується укладеним 10.10.2023 Протоколом про наміри між ТОВ «Дхана» та ЛКП «Зелене місто» про постачання твердого пластику.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Дхана» здійснювало господарську діяльність, а отже подання нульових декларацій зумовлене специфікою діяльності підприємства, а не фактичною відсутністю діяльності, що спростовує доводи відповідачів про відсутність у позивача операцій з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відтак, твердження відповідачів про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту є безпідставним та таким, що спростовується наданими позивачем доказами
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що рішення від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.
Також апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції в частині зобов'язання ДПС України поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з 01.12.2020 (дати реєстрації платником податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 438813213335 та поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки позивача, в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття Головним управлінням ДПС у Львівській області рішення від 19.06.2025 № 9847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).
Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДПС України.
При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.
Згідно із п. 200-1.3 статті 201-1 ПК України у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума УНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету ( п. 200-1.8 статті 200-1 ПК України).
Отже, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16.
Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував, що вимога позивача поновити його облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є ефективним способом захисту та підлягає задоволенню.
Водночас зобов'язання ДПС України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не можна розцінювати як переймання судом на себе дискреційних повноважень податкового органу, оскільки дискреційність повноважень передбачає можливість діяти на власний розсуд, у той же час, як у випадку скасування на підставі рішення суду анулювання реєстрації платником ПДВ Державна податкова служба України безальтернативно протягом трьох робочих днів зобов'язана відновити в СЕА ПДВ облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, реєстраційного ліміту (сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН) та здійснити перерахунок.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 380/14211/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
С. П. Нос