13 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/9806/25 пров. № А/857/44176/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №380/9806/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції Лунь З.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 05.12.2024 №121130004830 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком достроково; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 28.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 05.12.2024 №121130004830 позивачу протиправно відмовлено у достроковому призначенні пенсії, хоча станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком в позивача були наявні три обов'язкові умови для призначення пенсії за віком достроково, а саме: вік не більше 1,5 роки до досягнення пенсійного віку, наявність необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу та факт звільнення з роботи у зв'язку, зі скороченням чисельності штату працівників.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що пенсійним органом прийнято законне та обгрунтоване рішення, а тому відсутні підстави для його скасування. Так, у поданих позивачем до пенсійного органу документах міститься ряд розбіжностей, які не дозволяють задовольнити заяву позивача.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2024 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було додано паспорт; довідку про РНОКПП; клопотання центру зайнятості про достроковий вихід на пенсію; довідку центру зайнятості про період перебування на обліку; анкету опитування.
Заява позивачки та додані документи були скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.12.2024 №121130004830 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV.
За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.
Приписами частин 1, 2 статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 за №5067-VI (надалі по тексту також - Закон №5067-VI) унормовано, що особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності протягом семи календарних днів підходящої для них роботи, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виплата пенсії, призначеної достроково згідно з цією статтею, допомоги на поховання та оплата послуг за їх доставку у період до досягнення особою пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюються Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що сплачуються Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у порядку, встановленому Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Пенсійним фондом України за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах соціального захисту населення та зайнятості населення.
Підтвердження страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюється шляхом обміну інформацією між Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Пенсійним фондом України у визначеному ними порядку за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах соціального захисту населення та зайнятості населення.
З вище наведених положень пункту 6 частини першої статті 115 Закону №1058-IV та статті 49 Закону №5067-VI слідує, що умовами для призначення дострокової пенсії за віком є: (1) розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України); (2) на день звільнення особі має залишатись не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; (3) реєстрація особи протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; (4) відсутність протягом семи календарних днів підходящої для особи роботи; (5) наявність у особи страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
28.11.2024 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. До означеної заяви позивачка, долучила паспорт; довідку про РНОКПП; клопотання центру зайнятості про достроковий вихід на пенсію; довідку центру зайнятості про період перебування на обліку; анкету опитування.
Відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком у зв'язку з розбіжністю дати звільнення з роботи між наказом та записами в трудовій книжці та відсутністю оформленої належним чином довідки про перебування на обліку в центрі зайнятості, та дефектами трудової книжки, а саме, що надана довідка від 24.10.2024 № Е120824/102024/0001, видана Лисичанським МЦЗ не містить посилання на первинні документи та підстави видачі щодо перебування на обліку з 13.08.2024 по 01.10.2024 та отриманні допомоги по безробіттю, а також, що за записом №2 трудової-книжки від 15.07.2024 про звільнення з 10.08.2024 (підприємство - ТОВ «Спецсервіс Енерго») не зазначена посада та відсутній підпис відповідальної особи, яка вносила запис про звільнення з роботи. Дата звільнення (10.08.2024) згідно з трудовою книжкою не відповідає даті звільнення (05.08.2024) згідно копії наказу про звільнення від 10.08.2024 №24-Б5, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс Енерго».
Так, відповідач зазначає, що згідно із записами трудової книжки позивачка звільнена з 10.08.2024 року, а згідно з наказом про звільнення, з 05.08.2024 року. Однак, ні наказу про звільнення, ані копії трудової книжки до заяви про призначення пенсії позивачка не додавала.
Згідно з статтями 1, 12-1, 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд України та його структурні підрозділи, - є розпорядниками, та органами, уповноваженими відповідно до Закону вести реєстр застрахованих осіб загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснюють заходи щодо отримання інформації з нього.
Отже, відповідач у разі виявлених ним розбіжностей, може сформувати витяг з реєстру застрахованих осіб та отримати достовірні відомості щодо трудової діяльності, зокрема, підстав та дати останнього звільнення з відомостей реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як видно з Витягу з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування від 16.10.2024 з ТОВ "СПЕЦСЕРВІС-ЕНЕРГО" позивачку було звільнено 10.08.2024 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.
Відповідно до пункту 1 статті 40 КзПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Таким чином, позивачку звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КзПП України, отже дотримано умову для призначення дострокової пенсії за віком згідно з пунктом 6 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV та статті 49 Закону № 5067-VI.
Станом на дату звільнення (10.08.2024) позивачці виповнилось 58 років, 11 місяців і 17 днів, а до досягнення 60 років їй залишалось 1 рік і 14 днів, тобто не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умовою для дострокового призначення пенсії також є наявність у особи страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
За змістом абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Як видно зі спірного рішення, загальний страховий стаж позивачки становить 40 років і 24 дні, що є достатнім для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 6 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.
Відповідно до довідки Лисичанського МЦЗ від 24.10.2024 за №Е120824/10/2024/0001, позивачка з 13.08.2024 по 01.10.2024 перебувала у цьому органі на обліку як безробітна. Водночас згідно з Витягом з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування від 16.10.2024 з ТОВ «СПЕЦСЕРВІС-ЕНЕРГО» позивачку було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП 10.08.2024. Отже, була проведена реєстрація позивачки протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Щодо зазначеного у спірному рішенні, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.03.2024 №1603-5003486984 про фактичне місце проживання/перебування не містить інформації про назву населеного пункту (зазначено р-н Шевченківський, вул.Героїв Сталінграду, буд. 5), а також, що клопотання на достроковий вихід на пенсію від 01.10.2024 №К 120801102024001, видане Лисичанським міським центром зайнятості видане на бланку установи, де зазначена адреса Лисичанського міського центру зайнятості - вул. Сосюри, 273 м. Лисичанськ Луганська область, 93100, в той час як згідно з наказом № 309 м. Лисичанськ - тимчасово окупована російською федерацією територія України з 03.07.2022, слід зазначити, що формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а, від 23 жовтня 2019 року у справі №263/3783/17, від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 20 січня 2021 року у справі №588/647/17, від 18 листопада 2022 року у справі №560/3734/22 та інших.
Крім того, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачкою документів, складених Лисичанським МЦЗ, відповідач згідно з частиною третьої статті 44 Закону № 1058-IV мав право перевірити обґрунтованість їх видачі та достовірність, звернутися до Лисичанського МЦЗ за отриманням документів, що стали підставою для оформлення клопотання та довідки. Проте відповідачем таких дій не вчинено.
Щодо відсутності в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.03.2024 №16035003486984 інформації про назву населеного пункту (зазначено район Шевченківський, вул. Героїв Сталінграду, буд.5), то ні Законом № 1058-IV, ані Порядком №22-1 не визначено довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, як документ, котрий необхідно надати заявнику при зверненні із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.
До цього ж суд зазначає, що такий недолік, як відсутність у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи інформації про назву населеного пункту не може бути підставою для позбавлення права позивача на пенсійне забезпечення.
З урахуванням системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, зібраних у справі, апеляційний суд висновує про протиправність спірного рішення, а відтак судом першої інстанції прийнято законне та обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/9806/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук