Справа № 560/3092/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
13 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 27.05.2025 в задоволенні позову відмовив. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами скарги зазначає, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що військовою частиною отримані довідки за формою встановленою Окремим дорученням Міністра оборони України №5718/3 від 06.03.2023, які є підставою для виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 07.04.2023 по 24.04.2023 та з 15.06.2023 по 29.06.2023, у зв'язку із чим останнього включено до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.04.2025 №821 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» і виплату буде здійснено у встановленому Законом порядку.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відміткою у його військовому квитку.
Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди за періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, 30.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацом 5 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29 (далі Окреме доручення), яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
Пунктом 3 Окремого доручення передбачено, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
Як встановлено судом першої інстанції позивач, зокрема, у періоди з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2026 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Військової частини НОМЕР_2 від 16.11.2024 №№6165, 6163, які видані на підставі бойових розпоряджень командира 3 отбр № 1887 кп/дск від 19.03.2023; № 2332 кп/дск від 06.04.2023; № 2788 кп/дск від 23.04.2023; №3383 кп/дск від 19.05.2023; № 4061 кп/дск від 14.06.2023; №4443 кп/дск від 28.06.2023; № 4816 кп/дск від 14.07.2023; рапорту ТВО начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь у виконанні бойових завдань; рапорту командира зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь у виконанні бойових завдань; рапорту командира зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь у виконанні бойових завдань.
Представником відповідача надано до суду копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 № 821 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану", згідно якого судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2026 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Також, судом з матеріалів справи, а саме довідки Військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2024 №2024/2091 встановлено, що позивачу за січень 2023 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Водночас доказів участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф про України в період з 01.04.2023 по 06.04.2023 включно та з 20.05.2023 по 14.06.2023 включно, матеріали справи не містять.
Отже, як вірно зазначає суд першої інстанції, за відсутності довідки (за формою, наведеною в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298), підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 01.04.2023 по 06.04.2023 включно та з 20.05.2023 по 14.06.2023 включно у відповідача не було.
Додатково суд першої інстанції наголошував, що в межах розгляду цієї справи суд не ставить під сумнів ймовірну участь позивача у бойових діях або інших заходах за спірний період, проте при прийнятті цього рішення виходить виключно із існуючої доказової бази, наявної у справі, яка стосується стверджуваної бездіяльності відповідача.
Крім того, колегія суддів враховує, що спірним у цих правовідносинах є наявність у позивача права на виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, 30.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2026 за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії).
Також, суд першої інстанції витребував у військової частини НОМЕР_1 : інформацію чи залучався ОСОБА_1 до безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів в періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023 року; копії бойових наказів (бойових розпоряджень), які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів в періоди з 01.01.2023 но 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023; копію бойового розпорядження відповідно до якого ОСОБА_1 вибув на виконання бойових завдань у періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023; копії журналів бойових дій або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів у періоди з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023; копію рапорту командира військової частини про участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань у періоди 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.04.2023 по 07.04.2023, з 07.04.2023 по 24.04.2023, з 20.05.2023 по 15.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023.
На виконання даної ухвали військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що бойові накази (бойові розпорядження) на підставі яких виконувались бойові завдання видавались для зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , в той же час рішення про виконання бойового завдання тим чи іншим військовослужбовцем приймалось безпосередньо командиром підрозділу, а фіксування виконання бойового наказу (бойового розпорядження) відбувалось у журналі бойових дій підрозділу.
Також, відповідачем було надано витяг із журналу бойових дій Зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 №23 від 25.03.2022, яким підтверджується, що в період що в період з 19.01.2023 по 31.01.2023 ст. сержант ОСОБА_1 в складі МВГ №1 Зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 виконував завдання в районі АДРЕСА_1 .
За інші спірні періоди відсутні будь-які бойові накази на виконання позивачем бойових завдань і як наслідок відсутні і записи про його безпосередню участь в журналі бойових дій, причиною такої відсутності є те, що позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях в дані періоди.
Таким чином, відповідачем були надані всі наявні документи, що витребовувались ухвалою суду, позивачем за спірні періоди будь-яких інших документів, що підтверджують його безпосередню участь у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії також надано не було.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.