Справа № 320/28468/24 Головуючий у 1-й інстанції: Білоноженко М.А.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
12 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Файдюка В.В., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач/ГУ ПФУ у Київській області) про:
- визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області, яке полягає у нездійсненні перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %, керуючись пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсії з 22 березня 2024 року, ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %, керуючись пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила про те, що відповідач протиправно провів перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з використанням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, замість 1, 35 %.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивачки було здійснено відповідачем у повній відповідності до чинного на момент такого перерахунку законодавства, зокрема пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким з 01 жовтня 2017 року для перерахунку раніше призначених пенсій прямо передбачено застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 %. Зміна цієї величини з 1, 35 % до 1 % була компенсована одночасним підвищенням показника середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії, а законодавець додатково встановив гарантію незменшення фактично виплачуваного розміру пенсії. При цьому судом не встановлено, а позивачкою не доведено, що внаслідок проведеного перерахунку її пенсія зменшилась, що виключає твердження про звуження змісту чи обсягу конституційних прав. Також суд виходив з усталеної практики Верховного Суду, яка підтверджує правомірність застосування показника 1 % після 01 жовтня 2017 року та відсутність зворотної дії закону в часі, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку органу Пенсійного фонду та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про правомірність дій органу Пенсійного фонду, оскільки не врахував, що на момент призначення їй пенсії у 2011 році величина оцінки одного року страхового стажу законодавчо становила 1, 35 %, і саме цей показник має застосовуватись при подальших перерахунках. Автоматизований перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року із застосуванням показника 1 % є протиправним, оскільки фактично призвів до погіршення її пенсійного забезпечення та суперечить пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також вона вказує, що суд першої інстанції формально сприйняв доводи відповідача та не надав належної оцінки тому, що орган Пенсійного фонду не приймав індивідуального рішення за її заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта 1, 35 %, обмежившись листом-роз'ясненням. Така поведінка відповідача свідчить про протиправну бездіяльність, а суд, відмовляючи у позові, неправильно застосував норми матеріального права, не врахував гарантії недопущення звуження змісту та обсягу соціальних прав і дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком з 2011 року, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %, керуючись пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 22 березня 2024 року № 1000-0214-8/52218 ГУ ПФУ у Київській області на звернення ОСОБА_1 надано роз'яснення, відповідно до якого їй проведено автоматизований перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідно до законодавчих актів, прийнятих Урядом із розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу 1 %. Також зазначено, що такий перерахунок здійснено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII із застосуванням середнього показника заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3 764, 40 грн. У листі вказано, що величина оцінки одного року страхового стажу визначена на рівні 1 %, без урахування кратності 1, 35 %, у зв'язку з чим з 01 жовтня 2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 було збільшено з 3 994, 01 грн до 5 227, 95 грн. Водночас орган Пенсійного фонду наголосив, що звернення позивачки розглянуто за правилами Закону України «Про звернення громадян», а будь-яких підстав для проведення додаткового перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки страхового стажу 1, 35 % законодавством не передбачено.
Вважаючи вказані дії протиправними, позивачка звернулась до суду з позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
З матеріалів справи слідує, що починаючи 01 квітня 2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, що призначена згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV.
Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV із урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Спірним питанням у цій справі є правомірність здійснення перерахунку пенсії на підставі положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).
Пунктом 6 Порядку № 124 встановлено, що під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1, 35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1, 08 %.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон № 2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.
Таким чином Законом № 2148-VІІІ з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Тобто, при перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.
Таким чином, враховуючи те, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 580/6509/23.
Посилання апелянтки на те, що відповідач не ухвалив окремого індивідуального рішення за її заявою не впливає на вирішення справи, оскільки з листа відповідача від 22 березня 2024 року вбачається мотиви і підстави відмови у збільшенні спірних відсотків.
Оформлення відмови листом, а не рішенням, не перешкодило позивачці звернутися до суду, який перевірив правильність правових позицій обох сторін спору.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Файдюк В.В.
Штульман І.В.