Справа № 320/10137/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
13 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 01.09.2025 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Київській області від 06.11.2023 №137, виданої станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати відповідача з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Київській області від 06.11.2023 №137, виданої станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, яке набрало законної сили 09 липня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Київській області від 06.11.2023 №137, починаючи з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Київській області від 06.11.2023 №137, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/10137/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 320/10137/24.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №320/10137/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої пенсії в сумі 124403,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою заяву про встановлення способу та порядку виконання рішення суду задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання сторони не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку із чим, судом апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Задовольняючи заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 320/10137/24, суд першої інстанції виходив того, що у ході проведених виконавчих дій з листів боржника встановлено, що, на виконання рішення суду позивачу нараховано суму доплати в розмірі 124403,00 грн, яка включена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, яке набрало законної сили 09 липня 2024 року, у частині здійснення виплати пенсії не виконується більше 2 місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що, згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини 1 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, яке набрало законної сили 09 липня 2024 року, зокрема, зобов'язано відповідача здійснити нарахування й виплату пенсії на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Київській області від 06.11.2023 №137, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.05.2025 №1000-0202-8/71616, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №320/10137/24, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії в межах зобов'язальної частини та нараховані кошти в сумі 124403,00 грн, які будуть виплачені в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило, що доплати пенсій, на виконання рішень судів здійснюються при проведенні фінансування Пенсійним фондом України виплатних відомостей для здійснення цих виплат.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №320/10137/24 у частині здійснення виплати пенсії не виконується більше 2 місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що, згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладених в постановах у постановах від 07.03.20t8 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, такі висновки зроблені Верховним Судом до внесення Законом України від 21.11.2024 №4094-IX змін до статті 378 КАС України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задоволено заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/10137/24.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Від повідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.
Відсутні також підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 229, 254, 294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
СуддяО. В. Епель
(Повний текст постанови складено 13.02.2026)