П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25426/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 р. у справі № 420/25426/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" до Одеської митниці, за результатом якого позивач просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500090/2025/000040/2 від 08.07.2025;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2025/000085 від 08.07.2025.
стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2025/000085 від 08.07.2025. У задоволенні решти позову відмовив.
Не погодившись із даним судовим рішенням, представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 02.02.2026 суд залишив без руху апеляційну скаргу Одеської митниці у зв'язку з несплатою апелянтом судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом до суду надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості відстрочення - продовження Одеській митниці строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Так, за приписами ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, та ч.1 цієї ж статті визначені особи, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» закріплено те, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Більше того, щодо сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини стосовно її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат щодо сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви або скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність встановленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.
Разом із тим, підстави для задоволення клопотання відповідача, у даному випадку, відсутні, оскільки наведені ним обставини не є поважними підставами для відстрочення сплати судового збору, а заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.03.2020 у справі № 420/3173/19, ухвалах від 30.12.2020 у справі № 560/3049/20, від 28.04.2022 у справі № 240/12834/21, у справі № 560/8944/20, у справі № 300/3392/21, у справі № 240/10120/21, у справі № 380/6677/21, ухвалі від 04.05.2022 у справі № 120/4055/21-а, ухвалі від 12.05.2022 у справі № 620/7674/21, ухвалі від 09.06.2022 у справі № 380/12274/21 та ухвалі від 20.06.2022 у справі № 380/7161/21.
Отже клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу, ч.1 якої, у свою чергу, передбачено, що залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає, що по даній справі є усі підстави для продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору, а тому клопотання апелянта підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.121,298,325,329 КАС України,
Клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Клопотання Одеської митниці про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги - задовольнити.
Продовжити Одеської митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 420/25426/25 на 10 днів з дня отримання ухвали.
У разі неусунення недоліків в зазначений вище строк апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Голуб