П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 523/21361/25
Перша інстанція: суддя Сувертак І.В.,
повний текст судового рішення
складено 08.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Голуб В.А.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2025 року у справі № 523/21361/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (інспектор Богдан Ольга Юріївна) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (інспектор Богдан Ольга Юріївна) та просив скасувати постанову інспектора 1 взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Богдан Ольги Юріївни, серія ЕНА № 5870630 від 05.10.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 340 гривень. Також позивач просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 5870630 від 05.10.2025 відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Пересипський районний суд міста Одеси задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (інспектор Богдан Ольга Юріївна) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Скасував постанову інспектора 1 взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Богдан Ольги Юріївни, серія ЕНА № 5870630 від 05.10.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 340 гривень. Закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 5870630 від 05.10.2025 відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд вказав, що відповідач в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення покликається на відеозаписи з приладу «TruCam» та фотознімок, проте як це вбачається з оскаржуваної постанови від 05.10.2025 серії ЕНА № 5870630 інформацію щодо здійснення фото- або відеофіксації правопорушення, яке ставиться у вину позивачу, з технічних записів, яким здійснено таку відеофіксацію, встановити неможливо, оскільки в графі 7 «До постанови додаються» постанови серії ЕНА № 5870630 відповідна інформація відсутня, а відтак такі відеозаписи, не можна вважати належними та допустимими доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив наступне. Так, апелянт вказав, що судом неповно було досліджено зміст оскаржуваної постанови серії ЕНА № 5870630 від 05.10.2025, у блоці № 5 якої на виконання ст. 283 КУпАП інспектором зазначено технічні засоби фіксації правопорушення: «Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM ТС 008449. камери 471602 471497». Крім того зазначив, що на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем було надано всі наявні докази адміністративного правопорушення, а саме компакт-диск з відеозаписами з приладу вимірювання швидкості TruCam ТC008449 та портативних відеореєстраторів поліцейських № 471602 і № 471497, а також інші матеріали, що є належними, допустимими та достатніми доказами по справі.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд скасувати рішення Пересипського районного суду м. Одеси по справі № 523/21361/25 від 08.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву громадянина ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5870630 від 05.10.2025, - без задоволення.
ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що відсутність в оскаржуваній постанові відомостей про фото або відеозапис, тобто фактичні докази у справі - є безумовною підставою для визнання такого рішення (постанови) незаконним та закриття провадження у справі, тобто у зв'язку з відсутністю наведених елементів у рішенні (постанови). З огляду на вказане, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів зауважує, що адміністративна справа надійшла до П'ятого апеляційного адміністративного суду 10 лютого 2026 року, а тому апеляційна скарга розглянута протягом розумного строку.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; та інше.
Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
За приписами п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam ТC008449.
Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відтак, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Це узгоджується з позицією, яку висловив Верховний Суд у постанові від 26.04.2014 у справі № 200/5590/17, відповідно до якої технічні засоби, якими здійснено фото або відеозапис не можуть вважатися належними доказами по справі якщо постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилання на них.
Колегія суддів звертає увагу, що спірна постанова серії ЕНА № 5870630 від 05.10.2025 містить посилання на те, що швидкість вимірювалась приладом TruCam 008449, камери 471602471497 (а.с.38).
Отже, надані апелянтом фото і відео на підтвердження порушення позивачем ст. 122 КУпАП, є належними та допустимими доказами.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності у графі 7 «До постанови додаються» відомостей про докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема відеозаписи з приладу «TruCam» та фотознімок, на які покликається відповідач, то такі відеозаписи та фотознімки не можна вважати належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є проявом надмірного формалізму.
Так, дійсно, вимоги КУпАП зобов'язують контролюючий орган вказувати технічні засоби, якими здійснюється фіксація правопорушення, що і було зроблено апелянтом. Разом з тим, не зазначення у графі 7 «До постанови додаються» додатків, не може спростовувати факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
При цьому, ОСОБА_1 не спростовано, що 05.10.2025 ним скоєно адміністративне правопорушення, а саме перевищення швидкості на 26 км/год на ділянці Київ-Одеса М-05, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення також підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи міститься експертний висновок Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації від 15.12.2023 щодо приладу вимірювання TruCam № ТС008449. Термін дії експертного висновку - протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування (а.с. 50).
А відтак, на думку колегії суддів, дані вказаного вимірювального приладу щодо швидкості руху транспортного засобу є належними доказами щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Щодо здійснення вимірювання швидкості руху автомобілю, тримаючи прилад TruCam в руках та відсутність знаку, який інформує про змонтовану/розміщену фототехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.
Отже, колегія суддів вважає, що в силу приписів ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» відповідач мав право використовувати прилад TruCam тримаючи його в руках, оскільки дана норма закону не виключає можливість використання органами поліції вимірювачів швидкості руху тримаючи їх в руках, які не є стаціонарними.
Щодо наявності або відсутності попереджувальних дорожніх знаків, які мають бути встановлені на ділянках дороги, де здійснюється контроль швидкості, а саме знаку 5.76, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 5 «Інформаційно-вказівні знаки» розділу 33 ПДР України передбачено знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Вказаний знак позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.
Тобто, як вбачається з назви знаку 5.76, його встановлюють на ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів в автоматичному режимі.
Як вбачається з матеріалів справи, з оскаржуваної постанови та не заперечується позивачем, вказану постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Розділ 33 «Дорожні знаки» ПДР України не містить попереджувального дорожнього знаку здійснення контролю швидкості за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів не в автоматичному режимі.
Таким чином, інспектор поліції має право здійснювати вимірювання швидкості руху ТЗ лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM, тримаючи його у руках, та без встановлення інформаційного знаку.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що постанову інспектора 1 взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Богдан Ольги Юріївни, серія ЕНА № 5870630 від 05.10.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено відповідачем правомірно та вона не підлягає скасуванню.
Посилання представниці позивача на те, що спірна постанова прийнята іншою собою, втім пояснення були надані особі чоловічої статті, колегія суддів вважає необґрунтованим, адже при фіксації адміністративного правопорушення були присутні два представника Національної поліції. Про вказане свідчать відеозаписи з нагрудної камери поліцейських.
Посилання представниці позивача на порушення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає необґрунтованим, адже ухвалою суду від 12.01.2026 даний строк був поновлений судом.
Щодо відсутності доказів на підтвердження повноважень апелянта, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна довіреність на підтвердження повноважень Морозова П.В.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.
Частиною третьою статті 272 КАС України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2025 року у справі № 523/21361/25 - задовольнити.
Рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2025 року у справі № 523/21361/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (інспектор Богдан Ольга Юріївна) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (інспектор Богдан Ольга Юріївна) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач В.А. Голуб
Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко