Головуючий І інстанції: А.Б. Головко
13 лютого 2026 р. Справа № 440/7351/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/7351/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 31.05.2024, передбачену ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення";
- зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 31.05.2024, передбачену ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" з врахуванням суми індексації грошового забезпечення, право на яку виникло за період до січня 2023 року, виходячи з обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком із застосуванням березня 2018 року, як місяця підвищення грошових доходів, з наступного за яким починається обчислення індексу споживчих цін, що склалися у 2023 році.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що право на індексацію грошового забезпечення, яке виникло до січня 2023 року повинно бути збережено у 2024 році як гарантований Законом механізм підвищення грошових доходів населення, спрямований на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожання споживчих товарів і послуг, враховуючи, що розмір окладів військовослужбовців не змінювався з березня 2018 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив його скасувати та прийняти нову постанову, якої задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що Постановою Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 встановлено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Вказана постанова Уряду набрала чинності з 01 березня 2018 року та була чинною протягом спірного періоду. Отже, обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 01 березня 2018 року.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року. Індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв'язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року. З огляду на викладене, у період з січня 2024 року по травень 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 не було правових підстав для нарахування позивачу індексації як предмета позовних вимог у поточній справі.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2024 №123 головний сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 30.03.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.06.2024 №136 вказано, що у 2024 році згідно статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" зазначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населенню проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024. Початок нарахувань індексів інфляції з січня 2024 року, відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 04.01.2024 №2/0/214-24, зазначено, що грудень 2023 року стає тим, що ми називаємо базовим місяцем для розрахунку індексації.
Не погодившись з наведеною позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року. Індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв'язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у період з січня 2024 року по травень 2024 року у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу поточної індексації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затверджений Порядок № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та введення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери і не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
У редакції постанови від 09.12.2015 №1013 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
«З 01.12.2015 замість «базового» місяця введено поняття «місяць, у якому відбулося підвищення» - у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку №1078.
На переконання колегії суддів, наведене зумовлює висновок суду про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Внаслідок внесених постановою №1013 змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Колегія суддів звертає увагу на те, що посадові оклади військовослужбовців визначається постановою Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені з 01.03.2018 постановою № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Отже, з набранням чинності постановою №704 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Тож, оскільки підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовців відбулось на підставі постанови №704», яка набрала чинності 01.03.2018, то нарахування й виплата поточної індексації з 01.03.2018 військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та деяким іншим осіб мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів - березень 2018 року.
У цій справі спірним періодом щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, з урахуванням базового місяця - березень 2018 року, є січень 2024 року - січень 2025 року.
Статтею 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX) установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що в 2024 році показник (індекс) інфляції розраховується послідовно та накопичується від початку періоду, тобто з 01 січня 2024 року.
Тобто, правове регулювання спірних правовідносин було змінено на початку спірного періоду, а тому безпідставними є доводи позивача щодо застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін обчислених наростаючим підсумком починаючи з березня 2018 року.
Наразі, індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що, Міністерство соціальної політики України у листі від 04.01.2024 №2/0/214-24 надало роз'яснення, що підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у січні 2024 року не відбувається, а отже обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починає здійснюватися з січня 2024 року.
Пунктом 11 Порядку №1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
За інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін: у січні 2024 року індекс споживчих цін становив 100,4%, у лютому 2024 року100,3%, у березні 2024 року100,5%, у квітні 2024 року100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2%.
Індекс споживчих цін за наростаючим підсумком з січня по червень 2024 року перевищив 103% (103,8% - за посадами працівників, у яких посадові оклади підвищені з 1 січня 2024 року ((100,0% (місць підвищення приймається 100,4% х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%) і 104,3% - за посадами, працівників і військовослужбовців, у яких не відбулось підвищення посадових окладів, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік обчислення індексу споживчих цін провадиться з 1 січня 2024 року (100,4% х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%) індексація нараховується в серпні.
Отже, індексації в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) підлягають грошові доходи (заробітна плата, грошове забезпечення) починаючи з серпня поточного року (2024 року).
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що Порядок №1078 пов'язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Так, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Тобто, спеціальним законодавчим актом, який регулює порядок індексації грошових доходів, зміну базового місяця для подальшої індексації обумовлено саме підвищенням тарифних ставок (окладів). Збільшення інших складових заробітної плати (грошового забезпечення) без зміни тарифної ставки (окладу) не тягне зміни розрахунку суми індексації.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Як було зазначено вище, підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року. Індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв'язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у період з січня 2024 року по травень 2024 року у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу поточної індексації.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2024 по 31.05.2024.
За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що рішення суду першої інстанції в є протиправним не знайшли свого підтвердження.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 по справі № 440/7351/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло