13 лютого 2026 р. Справа № 520/15224/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., м. Харків, повний текст складено 01.09.25 по справі № 520/15224/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області, перший відповідач), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС, другий відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, підписаний комісією Головного управління та затверджений начальником Головного управління Артемом Астаховим від 03.03.2025 р.;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Харківській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі втрати працездатності, встановленого за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або у встановленому законодавством порядку, у розмірі, що визначається у 20 відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності;
- визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги встановленої особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що настала внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби та скасувати рішення, оформлене Протоколом № 3 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 07.04.2025 року в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій прийняти нове рішення, в якому призначити одноразову грошову допомогу в розмірі втрати працездатності ОСОБА_1 , встановленого за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або у встановленому законодавством порядку, у розмірі, що визначається у 20 відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності.
В обґрунтування позовних вимог послалася на протиправність оскаржуваних дій ДСНС, які полягають у відмові ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі втрати працездатності, що настала внаслідок захворювань пов'язаних з проходженням служби з мотивів невідповідності причинного зв'язку захворювання вимогам підпункту 5 пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 357 (далі по тексту - Порядок № 357), оскільки жодна з осіб, яка підписала висновок від 03.03.2025 не уповноважена встановлювати або заперечувати причинний зв'язок захворювання з проходженням служби.
З огляду на викладене та те, що наданою позивачем довідкою № 457 Лікарсько-експертної комісії ГУ ДСНС у Харківській області від 19.07.2024, затвердженої Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України 27.07.2024 під № 1380 чітко встановлено «Діагноз та постанова ЛЕК про причинний зв'язок захворювання/поранення (травми, контузії, каліцтва : Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби цивільного захисту», наполягала на наявності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 спірної одноразової грошової допомоги.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі №520/15224/25 адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 , затверджений начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області 03.03.2025.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2025 про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням під час виконання службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та прийняти рішення у формі висновку про наявність підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з поданням його разом з необхідним пакетом документів до апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вул. Шевченка, 8, м. Харків, 61013) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Перший відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 520/15224/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що при розгляді справи судом першої інстанції не повністю з'ясовано усі обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, ігноруванням доказів, які були долученні до матеріалів справи, що є підставою для його скасування.
Наполягав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Порядок № 357 нібито не вимагає підтвердження факту отримання захворювання саме під час виконання службових обов'язків, ототожнюючи його із загальним зв'язком захворювання із проходженням служби, так як підпунктом 5 пункту 5 Порядку № 357 чітко передбачено, що одноразова грошова допомога у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності призначається і виплачується лише за наявності виключної умови, а саме - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво або захворювання) було отримано під час виконання службових обов'язків.
На переконання апелянта, наведене положення закріплює не загальний зв'язок захворювання із проходженням служби, а чітко встановлює прямий причинно-наслідковий зв'язок між виконанням конкретних службових завдань та настанням шкоди здоров'ю. У свою чергу, надані позивачем документи не підтверджують наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та виконанням службових обов'язків у розумінні Порядку № 357, що свідчить про відсутність у діях першого відповідача будь-яких ознак протиправності.
Вказав, що позивач обіймала посаду провідного фахівця юридичного сектору Головного управління ДСНС у Харківській області, а її посадова інструкція не містить обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю у ліквідації надзвичайних ситуацій чи виконання робіт підвищеного ризику, які могли б призвести до поранення, травми або захворювання під час виконання службових обов'язків. Також, матеріали справи не містять даних про проведення службового розслідування, яке б підтвердило факт отримання позивачем поранення/захворювання саме під час виконання службових обов'язків та встановило відповідний зв'язок, як цього вимагає Порядок № 357.
До того ж, ДСНС України реалізувало свої повноваження і вже ухвалило рішення про відмову в призначенні допомоги на підставі Порядку № 357, яке є окремим індивідуальним актом, який ОСОБА_1 мала право оскаржити, але суд першої інстанції фактично підмінив собою комісію, скасовуючи висновок Головного управління та зобов'язуючи повторно розглядати заяву.
Другий відповідач також подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №520/15224/25 повністю та постановити нове судове рішення у справі № 520/15224/25, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у діях другого відповідача будь-яких ознак протиправності, оскільки ОСОБА_1 не було надано як до комісії так і до матеріалів справи документів, які б підтверджували наявність у позивача права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 5 частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у зв'язку із захворюванням під час виконання службових обов'язків (як приклад: постанова ЛЕК, постанова ЦЛЕК, довідка ЛЕК щодо пов'язаності її захворювання з травмою отриманою під час виконання службових обов'язків, Акт розслідування нещасного випадку, який би підтверджував факт отримання травми особою під час виконання (фактичного) нею службових обов'язків).
Натомість у матеріалах справи містяться документи, які підтверджують те, що відповідна комісія Головного управління неодноразово робила висновки щодо заяви позивача, до повноти поданих документів та повертала їх на доопрацювання.
Наголошував, що Довідка ЛЕК щодо пов'язаності захворювання особи з «проходженням служби цивільного захисту» та довідка ЛЕК щодо пов'язаності захворювання особи з «виконанням службових обов'язків» є різними за своєю суттю та причинно-наслідковим зв'язком, а тому їх не можна ототожнювати, оскільки процедура їх отримання, встановлення втрати працездатності різна.
З огляду на те, що за змістом постанови ЛЕК про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії каліцтва), вказаних у довідці від 19.07.2024 № 457, отримані захворювання ОСОБА_1 пов'язані з проходженням служби цивільного захисту, а не виконанням службових обов'язків, вважає, що позивач не набула права на отримання спірної грошової допомоги.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають відхиленню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходила службу в ГУ ДСНС у Харківській області з 22.06.2007 по 22.10.2024, звільнена зі служби наказом (по особовому складу) № 527 від 22.10.2024 за станом здоров'я.
Відповідно до довідки № 457 Лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС у Харківській області від 19 липня 2024 року затвердженої ЦЛЕК ДСНС України 27.07.2024 № 1380 - Діагноз та постанова ЛЕК про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва: Захворювання, ТАК, пов'язані із проходженням служби цивільного захисту. На підставі статті 41б, 39в, 71б, графи ІІІ Переліку захворювань та Таблиці додаткових вимог_графи_визначеного наказом МВС України від 28.12.2023 №1079 "Про затвердження Положення про діяльність ЛЕК ДСНС України". Обмежено придатна до служби цивільного захисту.
При звільненні зі служби цивільного захисту (за станом здоров'я) 22.10.2024 інспектором управління персоналу ГУ ДСНС України у Харківській області позивачу видано під особистий підпис направлення на МСЕК для встановлення відсотку втрати працездатності та визначення групи інвалідності.
У подальшому, до комісії МСЕК для встановлення відсотку втрати працездатності позивачем надані направлення ГУ від 22.10.2024, витяг наказу про звільнення, паспорт, трудова книжка, історія хвороби, медичні висновки та довідка № 457 Лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС у Харківській області від 19 липня 2024 року, затверджена ЦЛЕК ДСНС України 27.07.2024 №1380.
07.01.2025 позивач пройшла комісію з оцінювання повсякденного функціонування особи, результатом якого є Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України 10 грудня 2024 року № 2067. Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи /Номер витягу 169/25/529/В; Дата прийняття рішення 01.02.2025; Номер рішення169/25/529/В/ містить у пункті 17.2.3 Причина втрати професійної діяльності - поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання в осіб з числа правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у пункті 17.2.4. відсоток втрати професійної діяльності - 20%, у пункті 17.2.5 - встановлено з 22.10.2024.
06.02.2025 позивач звернулась до ГУ ДСНС у Харківській області із заявою з додатками (вхідний № 65/2461 від 06.02.2025) про виплату одноразової грошової допомоги, яка передбачена пунктом 5 частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, у зв'язку із захворюванням під час виконання службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
18.02.2025 ГУ ДСНС у Харківській області листом № 65050/1753/65141 повернуто позивачу на доопрацювання документи, які подані із заявою 06.02.2025.
Вдруге, 24.02.2025 позивач звернулась із заявою до ГУ ДСНС у Харківській області (вхідний № 65/3725 від 24.02.2025) про виплату одноразової грошової допомоги, яка передбачена пунктом 5 частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, у зв'язку із захворюванням під час виконання службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Додатками до заяви подані: копія паспорта ОСОБА_1 на 3 арк; копія РНОКПП на 1 арк; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ( ОСОБА_1 ) на 4 арк.
Листом ГУ ДСНС у Харківській області від 24.04.2025 № 65050-4095/65151 "Про надання інформації", що не заперечується відповідачами, повідомлено, що комісією з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту розглянуто надані позивачем документи щодо виплати грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Відповідно до інформації, внесеної до протоколу № 3 від 07 квітня 2025 року, на засіданні вказаної комісії прийнято рішення відмовити позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
07.05.2025 позивачем зі спірного питання направлено лист-запит на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
30.05.2025 позивач отримала відповідь в листі ДСНС України від 22.05.2025 № 04-11777/30 «Про розгляд звернення», в якому повідомлено, що 07.04.2025 на засіданні комісії ДСНС прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, як особі, яка втратила 20% професійної працездатності. Підстав для скасування зазначеного рішення ДСНС не встановлено. А також проінформовано позивача, що відповідно до пункту 28 Порядку 357 рішення ДСНС про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене в судовому порядку відповідно до законодавства. Додатком надано Витяг з протоколу засідання комісії ДСНС від 07.04.2025 № 3.
22.05.2025 позивачем направлено запит до ГУ ДСНС у Харківській області про надання належним чином завіреної копії висновку про наявність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, який ГУ ДСНС у Харківській області сформовано та направлено на засідання комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
На даний запит позивачу надано висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, затверджений начальником Головного управління Артемом Астаховим, в якому зазначено, що «наявна невідповідність причинного зв'язку захворювань, що отримані ОСОБА_1 під час проходження служби, що підтверджується довідкою лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС України № 457 від 19.07.2024, вимогам підпункту 5 пункту 5 Порядку № 357, що свідчить про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 ».
Позивач, вважаючи протиправними вказані дії та рішення відповідачів, звернулась з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 , затвердженого начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області від 03.03.2025, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки вважав, що у ГУ ДСНС у Харківській області був відсутній інший спосіб дії аніж прийняття рішення у формі висновку про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги для направлення його до ДСНС центрального рівня, яке у тримісячний строк з дня реєстрації такого висновку приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, так як у розумінні Порядку № 357 повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності права на отримання відповідної грошової допомоги має ДСНС центрального рівня, а не територіальне ДСНС.
З цих же підстав судом відхилено доводи першого відповідача про те, що втрата працездатності та виявлені захворювання жодним чином не могли бути отримані позивачем під час виконання службових обов'язків, оскільки надання оцінки таким обставинам та відповідно прийняття відповідного рішення про призначення одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, віднесено до компетенції ДСНС, а не ГУ ДСНС у Харківській області.
З метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов'язати Головне управління ДСНС України у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 24.02.2025 про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням під час виконання службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та прийняти рішення у формі висновку про наявність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги з поданням його разом з необхідним пакетом документів до апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Водночас, судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДСНС України у Харківській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі втрати працездатності, встановленого за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або у встановленому законодавством порядку, у розмірі, що визначається у 20 відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, та зобов'язання Державну службу України з надзвичайних ситуацій прийняти нове рішення, в якому призначити одноразову грошову допомогу в розмірі втрати працездатності ОСОБА_1 , встановленого за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або у встановленому законодавством порядку, у розмірі, що визначається у 20 відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, з огляду на їх передчасність та заявлення на майбутнє, адже висновок про наявність підстав для призначення та виплати позивачу спірної грошової допомоги Головним управлінням ДСНС України у Харківській області ще не складений.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення переглядається в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок різного тлумачення сторонами підстав для призначення особі одноразової грошової допомоги в розмірі втрати працездатності, встановленого за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або у встановленому законодавством порядку, у розмірі, що визначається у 20 відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною п'ятою статті 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - центральні органи виконавчої влади), органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади (далі - інші органи державної влади), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, встановлює права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - суб'єкти господарювання), а також інших юридичних осіб (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України).
Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом
Відповідно до статті 115 Кодексу цивільного захисту України, держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Главою 25 Кодексу цивільного захисту визначено пільги для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей, зокрема, одноразову грошову допомогу.
Так, відповідно до частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Кодексом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі, зокрема, отримання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання нею службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення їй інвалідності.
За змістом частини 4 статті 118 Кодексу цивільного захисту України порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - одноразова грошова допомога) визначено положеннями Порядку № 357.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 357 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, отримання особою рядового чи начальницького складу поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання нею службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення їй інвалідності.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 357 для виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності без встановлення їй інвалідності особа рядового чи начальницького складу подає до органу чи підрозділу цивільного захисту рапорт (заяву) про виплату одноразової грошової допомоги в паперовій формі, до якої додаються:
копія документа, що посвідчує особу;
копія документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податку із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
копія довідки медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
За змістом пунктів 15-21 Порядку № 357 органи та підрозділи цивільного захисту за наявності технічної можливості отримують інформацію, що міститься в документах, передбачених пунктами 13 і 14 цього Порядку, через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.
Формування документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в органах та підрозділах цивільного захисту здійснюється підрозділами з питань роботи з персоналом (кадрами) у взаємодії з бухгалтерськими службами.
Одноразова грошова допомога призначається ДСНС та виплачується органами та підрозділами цивільного захисту, з яких було звільнено особу рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня його виникнення.
Органи та підрозділи цивільного захисту після встановлення кола осіб, визначених у пунктах 7 і 8 цього Порядку (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), протягом 15 календарних днів з дня реєстрації заяви приймають рішення у формі висновку про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі чи подано не за належністю).
Повернення документів заявникам на доопрацювання здійснюється органами та підрозділами цивільного захисту протягом трьох календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення з обґрунтуванням причин такого повернення.
Після усунення виявлених недоліків особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть повторно звернутися до органів та підрозділів цивільного захисту в межах строку, визначеного пунктом 18 цього Порядку.
Органи та підрозділи цивільного захисту протягом 10 календарних днів подають разом із документами, передбаченими пунктами 13 або 14 цього Порядку, до апарату ДСНС висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, до якого (за потреби) додаються:
витяг з наказу про виключення особи рядового чи начальницького складу з кадрів ДСНС (за наявності);
копії документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання особи, зокрема про те, що поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання не пов'язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (крім випадку доведення такої особи до самогубства, встановленого судом);
копія постанови центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС або лікарсько-експертної комісії ДСНС про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що отримані особою рядового чи начальницького складу;
довідка органу чи підрозділу цивільного захисту, яким попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
копія особистого розпорядження (за наявності).
ДСНС у тримісячний строк з дня реєстрації висновку приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги, яке в десятиденний строк надсилається разом із документами, зазначеними у пунктах 13, 14 і 20 цього Порядку, органам та підрозділам цивільного захисту для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання.
Наказ про виплату одноразової грошової допомоги видається органами та підрозділами цивільного захисту в десятиденний строк з дня отримання рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку про те, що чинним законодавством передбачено чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати спірної одноразової грошової допомоги, а також встановлено, що за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ГУ ДСНС уповноважено або прийняття рішення у формі висновку про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги або повернути документи на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі чи подано не за належністю).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, позивачем, разом із заявою від 24.02.2025 (вхідний № 65/3725 від 24.02.2025) про призначення одноразової грошової допомоги у разі отримання особою рядового чи начальницького складу захворювання під час виконання нею службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подано до ГУ ДСНС у Харківській області копії документів, зокрема: документа, що посвідчує особу; РНОКПП позивача; витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Колегія суддів зазначає, що першим відповідачем не приймалося рішення про повернення наданих позивачем разом із заявою від 24.02.2025 документів на доопрацювання.
Таким чином, перший відповідач вважав, що наданих ОСОБА_1 документів є достатньо та подані такі за належністю, у зв'язку з чим, комісією з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту прийнято Висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, затверджений начальником ГУ ДСНС України у Харківській області 03.03.2025, яким відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з посиланням на відсутність підстав для оформлення позивачу виплати одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, оскільки захворювання ОСОБА_1 було отримано не під час виконання службових обов'язків, а під час проходження служби.
Разом з цим, за вимогами пункту 19 Порядку № 357 ГУ ДСНС у Харківській області, як орган та підрозділ цивільного захисту після встановлення кола осіб, визначених у пунктах 7 і 8 цього Порядку (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), протягом 15 календарних днів з дня реєстрації заяви повинно було прийняти або рішення у формі висновку про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі чи подано не за належністю).
Враховуючи, що підстав для повернення документів на доопрацювання, зокрема, подання документів не в повному обсязі або не за належністю першим відповідачем не встановлено (у вказаному висновку не відображено таких обставин), у ГУ ДСНС у Харківській області був відсутній інший спосіб дії аніж прийняття рішення у формі висновку про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги для направлення його до ДСНС центрального рівня, яке у тримісячний строк з дня реєстрації такого висновку приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання.
Колегія суддів наголошує, що у розумінні Порядку № 357 повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності права на отримання відповідної грошової допомоги має ДСНС центрального рівня, а не територіальне ДСНС.
Доводи першого відповідача про те, що втрата працездатності та виявлені захворювання жодним чином не могли бути отримані під час виконання службових обов'язків, оскільки встановлені та виявлені вже після фактичного звільнення зі служби позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки надання оцінки таким обставинам та відповідно прийняття відповідного рішення про призначення одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, віднесено до компетенції ДСНС, а не ГУ ДСНС у Харківській області по справі.
Крім того, виконання службових обов'язків відбувається саме під час проходження служби особами рядового та начальницького складу цивільного захисту.
Так, за визначенням, наведеним у пунктах 2, 13 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (далі - Положення № 593) служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період, а особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують службові обов'язки: на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять); під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби; під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов'язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).
Положеннями пункту 9, 10, 11, 12 Положення № 593 передбачено, що загальний період служби цивільного захисту включає час перебування особи рядового і начальницького складу на службі цивільного захисту і встановлюється у календарному обчисленні, а у випадках, визначених законодавством, - у пільговому обчисленні.
Першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання та призначення на посаду в органах та підрозділах цивільного захисту.
Служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 357, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) вважаються такими, що виконують службові обов'язки, за наявності умов, визначених Положення № 593.
Згідно з пунктом 13 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують службові обов'язки:
1) на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби;
3) під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов'язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, починаючи із 22.06.2007 проходила службу в ГУ ДСНС у Харківській області та 22.10.2024 звільнена зі служби цивільного захисту за підпунктом 3 пункту 176 Положення № 593 (за станом здоров'я) (наказ № 527 від 22.10.2024).
Довідка Лікарсько-експертної комісії ГУ ДСНС України у Харківській області про причинний зв'язок захворювання № 457 від 19.07.2024 року та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.02.2025 № 169/25/529/Р (номер витягу 169/25/529/В) підтверджують факт того, що захворювання позивача набуті нею безпосередньо під час служби в лавах ДСНС.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність складеного ГУ ДСНС у Харківській області висновку про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 , затверджений начальником Головного управління ДСНС України у Харківській області 03.03.2025 та наявність підстав для його скасування.
Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У справі, що переглядається, повноваження щодо розгляду заяви ОСОБА_1 були реалізовані першим відповідачем шляхом прийняття оскаржуваного Висновку.
Будь-яких застережень щодо неналежності звернення позивача чи неповноти долучених документів Висновок першого відповідача, наданий у відповідь на отриману від ОСОБА_1 заяву, не містить.
За змістом пункту 20 Порядку № 357 органи та підрозділи цивільного захисту протягом 10 календарних днів подають разом із документами, передбаченими пунктами 13 або 14 цього Порядку, до апарату ДСНС висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Враховуючи, що підстав для повернення документів на доопрацювання не встановлено, існує лише один вид - прийняти рішення у формі висновку про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги. Отже, у першого відповідача відсутній вибір між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання Головного управління ДСНС України у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 24.02.2025 про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням під час виконання службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та прийняти рішення у формі висновку про наявність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги з поданням його разом з необхідним пакетом документів до апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 520/15224/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко