13 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/13535/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування протоколу (постанови),
17.12.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати протокол/постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - ЦВЛК) від 15.07.2025 № 2025-0715-1040 у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2023 щодо нього.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що оспорюваний протокол/постанова Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.07.2025 № 2025-0715-1040 у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2023 щодо нього прийнятий в порушення вимог пункту 2.3.4 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402), оскільки відповідачем не вживалися заходи щодо огляду особи, щодо направлення у заклади охорони здоров'я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, також не було здійснено повідомлення позивача про перегляд такої постанови. Також позивач зазначає, що слідчий/співробітник поліції/ співробітник Служби безпеки України в межах кримінального провадження, як сторона обвинувачення немає повноважень на здійснення запитів з метою доручення державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним особам державної форми власності проведення перевірки щодо правомірності прийняття постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо фізичної особи, відповідно у відповідача, як суб'єкта владних повноважень були відсутні правові підстави приймати запит слідчого (вх. № 20933 від 17.10.2024) і додатки до цього запиту - медичну документацію щодо ОСОБА_1 , 1976 року народження. Окрім того позивач зазначає, що підставою проведення перевірки правомірності прийняття постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_1 подано не уповноваженою особою і протиправно надана медична документація, а тому відповідачем порушена процедура прийняття оспорювання рішення.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 22.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.. .
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначає, що згідно із пунктом 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023, введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» у ЦВЛК ЗС України створено робочу групу із перевірки обґрунтованості рішень військово-лікарських комісій щодо визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану; зазначеною робочою групою станом на теперішній час здійснюється зазначена перевірка постанов позаштатних військово-лікарських комісій та приймаються постанови ВЛК ЦВЛК ЗС України щодо їх скасування/відміни; за запитом слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Чернігівській області щодо правомірності прийняття постанов військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 ЦВЛК прийнято відповідне рішення. Також відповідач зазначає, що повідомлення, виклик, присутність військовозобов'язаних стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК (в тому числі постанови ВЛК ТЦК та СП) Положенням № 402 не визначено; також Положенням № 402 не зобов'язано ЦВЛК ЗС України направляти військовозобов'язаних у заклади охорони здоров'я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, повідомляти їх про перегляд постанов.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18.04.2021, що підтверджується записом в пункті 6 розділу 1 військового квитка серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_1
12.07.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача було зафіксовано діагноз: цукровий діабет вперше виявлений, стан декомпенсації. Надано висновок про тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров'я терміном на 6 місяців на підставі статті 56 графи ІІ розладу хвороби, що підтверджується копією довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.07.2022 № 1403.
19.01.2023 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку згідно розділу ІІ ст. 13А розладу хвороб, затвердженого наказом МО України № 402 від 2008 року в редакції, що діяла на час проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії на ім'я ОСОБА_1 (додаток 4 до Положення № 402) зареєстрованої за № 349 від 19.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наслідками проведення огляду ВЛК 19.01.2023 року встановлений діагноз. На підставі статті 13А графи ІІ розладу хвороб, затвердженого наказом МО України № 402 від 2008 року постанова ВЛК: непридатний до військової служби з виключенням з обліку.
Пункт 15 Розділу І «Відношення до військової служби» військового квитку на ім'я Позивача міститься запис про визнання непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. ІІ ст. 13А розладу хвороб, затвердженого наказом МО України № 402 від 2008 року призовною ( медичною) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 19.01.2023 року.
В розділі VІ військового квитка наявний штамп про зняття з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.01.2023 і наявний запис з посиланням на підпункт 3 пункту 6 статті 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
03.06.2024 позивач оновив данні військово-облікового документу через застосунок Резерв+.
Відповідно до військово-облікового документа сформованого 10.03.2025 наявні відомості, що позивача виключено, категорія обліку - не військовозобов'язаний, підстави зняттявиключення - непридатні, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_6 , постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК - 19.01.2023.
27.09.2025 за вимогою застосунку Резерв+ позивач оновив данні військово-облікового документа і з'явилась інформація про перебування позивача на військовому обліку.
Відповідно до військово-облікового документа сформованого 28.09.2025 наявні відомості, що позивач на обліку, категорія обліку - військовозобов'язаний, підстави зняттявиключення - відомості відсутні, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_6 , постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК - 19.01.2023.
За розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформованими 29.09.2025, ОСОБА_1 : категорія обліку - військовозобов'язаний, підстави зняттявиключення - відомості відсутні, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата взяття на облік - 26.09.2025, дата ВЛК - 19.01.2023, постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку.
Судом встановлено, що за запитом слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Чернігівській області щодо правомірності прийняття постанов військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_7 , зокрема щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 (лист від 20.09.2024 № 74/12/4183) Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України було розглянуто довідку ВЛК від 19.01.2023 № 349; картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного від 14.07.2022, від 04.02.2023, № 349 від 19.01.2023, виписка із медичної картки стаціонарного хворого від 11.11.2022 № 15271, та прийнято рішення у формі протоколу від 15.07.2025 № 2025-0715-1040, за яким одноголосно прийнято рішення про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 19.01.2023.
Оскаржуваний позивачем протокол був направлений листом ЦВЛК ЗС України від 01.08.2025 № 598/4/18150 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 для прийняття відповідного рішення. Протокол ЦВЛК на адресу позивача не направлявся.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправним протокол/постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.07.2025 № 2025-0715-1040 у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2023 щодо нього, звернувся до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон № 2232-ХІІ ( у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На підставі частини другої цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Тобто, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Частиною першою статті 3 Закону № 2232-XII визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення за №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1.1. глави 1 Розділу І Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ.
Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, у тому числі, аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:
до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
військовослужбовців до військової служби;
військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;
військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;
кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;
кандидатів до військової служби за контрактом;
кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;
військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, серед інших, ВЛК ТЦК та СП.
Отже, військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка провела медичний огляд позивача і за його результатами склала довідку ВЛК від 19.01.2023, є позаштатною постійно діючою ВЛК.
За змістом підпунктів 2.3.1 та 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, серед іншого, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Главою 3 розділу І Положення №402 визначено порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК.
Так, відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
З огляду на аналіз підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК наділена правом «розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України», а тому ЦВЛК мала законне право скасувати оформлену ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 довідку 19.01.2023.
При цьому, відповідно до наявного у матеріалах справи протоколу засідання ВЛК ЦВЛК від 15.07.2025, приймаючи спірне рішення (протокол) комісія дослідила довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача, копії документів з кримінального провадження, зокрема картки обстеження та медичного огляду від 14.07.2022, від 02.02.2023, №349 від 19.01.2023; виписку із медичної картки стаціонарного хворого №15271 від 11.11.2022, вимоги Положення №402 та встановила, що відповідно до вимог пункту «а» статті 13 Пояснення, щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення) - діагноз має передбачати стійкі значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією 13,7 ммоль/л) і глюкозурією, ацетонурією, схильністю до частих гіперглікомічних станів, кетозом, універсальною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), які потребують і/п компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше. Разом з тим картки обстеження та медичного огляду оформлені з порушенням вимог Додатка 13 до Положення, а саме, на місці для фотокартки відсутня фотокартка оглянутого військовозобов'язаного, яка повинна бути скріплена гербовою печаткою ТЦК та СП, в пункті 9 відсутні результати додаткових методів обстеження, в пункті 11 відсутні імена, прізвища та підписи членів військово-лікарської комісії. Враховуючи невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 13 Розкладу хвороб, та те що відсутні дані про цукровий діабет з високою гіперглікемією, і глюкозурією, ацетонурією, схильністю до частих гіпоглікемічних станів, кетозом, універсальною ангіопатією, які потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше, порушення вимог Положення щодо оформлення Додатку 13, є підставою для скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_1 , 1976 року народження, згідно довідки ВЛК від 19.01.2023 №349 «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Щодо доводів позивача про те, що запит слідчого не міг слугувати підставою для перегляду виданої йому позаштатною постійно діючою ВЛК довідки, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рішення Ради з національної безпеки і оборони України від 30.08.2023, введеного в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року №576/2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» у ЦВЛК ЗС України створено робочу групу із перевірки обґрунтованості рішень військово-лікарських комісій щодо визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно абзацу четвертого пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Відповідно до пункту 3.1 Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за №94/29962.
Таким чином, пункт 3.1 Положення №402 містить бланкетну норму, що вказує на необхідність відповідності звернення вимогам Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції №735, однак не встановлює коло осіб, які можуть подати відповідне звернення. Разом з цим, вимоги про те, що звернення може бути подане виключно особою, якої постанова стосується, пункт 3.1 Положення №402 не містить.
Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, суд вважає, що запит слідчого міг слугувати підставою для перегляду постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача.
Слід також додати, що вимога про перегляд постанов була зумовлена встановленими у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, за ознаками яких певні посадові особи у період з 2022 року по лютий 2024 року вчиняли злочини, пов'язані із оформленням військово-облікових документів (довідок ВЛК та карт медичного огляду та обстеження) чоловікам призивного віку, із внесеними до них заздалегідь неправдивими даними про те, що вони непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку, з подальшим внесенням до військових квитків або тимчасових посвідчень військовозобов'язаних відповідної позначки, які надають їм підстави для виїзду за межі України.
Суд повторно зазначає, що ЦВЛК, яка є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, на підставі наданих підпунктом 2.3.4 Положення №402 повноважень, мала право розглядати, переглядати, скасовувати постанову будь-якої ВЛК Збройних Сил України, у тому числі постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача.
При цьому обов'язковий виклик або присутність громадян, стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК, нормами Положення №402 не передбачені, як і не передбачено обов'язку ЦВЛК ЗС України направляти військовозобов'язаних у заклади охорони здоров'я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, або повідомляти їх про перегляд постанов.
Слід зауважити, що Положенням № 402 не зобов'язано ЦВЛК ЗС України направляти військовозобов'язаних у заклади охорони здоров'я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, повідомляти їх про перегляд постанов.
Водночас, що при наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності, він мав право, самостійно або під час проведення повторного медичного огляду, особисто звернутися до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно вимог Положення № 402, із пакетом документів, які б підтверджували протилежне.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: «…у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини, суд не встановив допущення ЦВЛК процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення (протокол від 15.07.2025 № 2025-0715-1040), у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний у цій справі протокол/постанова Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.07.2025 № 2025-0715-1040 у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2023 стосовно позивача, відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, тому вона не може бути визнана протиправною та скасована судом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні цього позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення на користь позивача судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування протоколу (постанови), - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА