про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/546/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Адвокат Бобик Й.Б. звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області податкові повідомлення-рішення:
- від 10.03.2025 №0015250-2409-2411-UA73040190000062796 на 14200,00грн. за 2024рік;
- від 10.03.2025 №0015251-2411-UA73040190000062796 на 44311,10 грн. за 2024 рік;
- від 10.03.2025 №0015249-2409-2411-UA73040190000062796 на 2667,83 грн. за 2024 рік;
- від 15.02.2024 №0035168-2409-2411-UA73040190000062796 на 2517,53 грн. за 2023 рік;
- від 04.06.2024 №0397388-2409-2411-UA73040190000062796 на 13400,00грн. за 2023рік;
- від 04.06.2024 №0397389-2409-2411-UA73040190000062796 на 41814,70грн. за 2023рік;
- від 05.06.2023 №0110864-2409-2411-UA73040190000062796 на 40566,50грн. за 2022рік;
- від 05.06.2023 №0110866-2409-2411-UA73040190000062796 на 13000,00грн. за 2022рік;
- від 05.06.2023 № 0110865-2409-2411-UA73040190000062796 на 2442,38 грн. за 2022 рік.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Так, відповідно до частини другої статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Саме на застосування загального строку у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору наголошував Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 березня 2023 року у справі №440/11471/21.
Так, у позові представник позивача вказує, що листом №13823/6/24-13-13-09-03 від 17 липня 2025 року ГУ ДПС у Чернівецькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що по ньому обліковується податковий борг на загальну суму 163801,85 грн. та надіслало рішення про опис майна в податкову заставу.
Тобто саме 17 липня 2025 року позивач дізнався про порушення свого права, однак до суду із позовом звернувся лише 09.02.2026 року.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду з даним позовом.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин його пропуску.
Окрім цього, суд зазначає, що в силу ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір згідно з ч.1 ст.3 Закону №3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328грн.
За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн).
Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов майнового характеру на загальну суму 174920,04грн, за подання якого розмір судового збору (з урахуванням пільги подання позову через електронний суд 0,8) становить 1399,36грн.
Водночас, позивачем не подано належних доказів сплати судового збору, або ж документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Кушнір