12 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/326/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНСАЙД ЛАЙТ" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНСАЙД ЛАЙТ" звернулось до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Чернівецької митниці від 17.12.2024 №UA408000202472 та №UA408000202473.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду від 31.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позову.
03.02.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків та платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.03.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митним органом за результатами проведення документальної невиїзної перевірки було складено акт, яким встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 49, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 257 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 17.12.2024 №UA408000202472 та №UA408000202473. Позивач вважає винесені рішення протиправними, оскільки вважає, що під час оформлення імпортованого товару ним було сплачено в повному об'ємі всі обов'язкові митні платежі, подані всі необхідні документи, зокрема, сертифікат про походження товару, а тому контролюючий орган, у відповідності до пункту 54.4 статті 54 ПК України не мав правових підстав самостійно визначати базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3.6 статті 54 ПК України.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що митницею проведено документальну невиїзну перевірку щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСАЙД ЛАЙТ» вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару задекларованого за митною декларацією. За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки встановлено невідповідність даних щодо вартості товару, зазначених в поданих платником податків під час митного оформлення документах, зокрема, щодо вартості товару, не відповідають даним щодо вартості товару, зазначеній у документах, отриманих від митної адміністрації країни відправлення Республіки Туреччина. За таких обставин, вважає, що ТОВ "ВІНСАЙД ЛАЙТ" під час декларування митної вартості товару за митною декларацією, свідомо надано недостовірну інформацію щодо вартості ввезеного товару, чим умисно вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру належних до сплати митних платежів.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
07.11.2022 ТОВ «ВІНСАЙД ЛАЙТ» подано до митного оформлення митну декларацію ІМ 40ДЕ №22UA408020053481U0, відповідно до якої з метою випуску у вільний обіг заявлено товар:
1) «Кондитерські вироби - желейні цукерки з різними смаками та ароматами в асортименті, без вмісту жирових добавок. Склад: крохмальна патока, цукор, загущувач, натуральні фруктові соки, кислотності (лимонна кислота), ароматизатори, барвники. В первинній упаковці: SAADET POVI MARSHMELOW(30gr*24pcs*6bxs) - 294шт. SAADET JELOPYFAMILY JELLY (1000gr*12bags) - 720шт. SAADET POVI TWIST MARSHMELOW (30gr*12pcs*4cartela) -140шт. SAADET POVIMARSHMELOW (60gr*24pcs) -535шт. SAADET POVI MARSHMELOW (20gr*24pcs*12bxs)-518. Торговельна марка : SAADET Країна виробництва : TR Виробник : SAADET GIDA PAZARLAMA SAN. VE TIC. LTD. A.S.», код 1704906500 згідно з УКТЗЕД;
2) «Крохмаль кукурудзяний, використовується для харчової промисловості, для власного виробництва, в первинній упаковці: EMSLAND GROUP STARCH / крохмаль -12шт.», код 1108120000 згідно з УКТЗЕД;
3) «Тверда прозора смола розчинна клітковина, отримана з акації сенегальської та акації сеял. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Використовується як складова при промисловому виробництві харчових продуктів. Для власного виробництва. В первинній упаковці. ALAND ROBERT GUMARABIK (25кд*20)-20шт.», код 1301200000 згідно з УКТЗЕД;
4) «Одноосновна карбонова стеаринова кислота. Біла кристалічна речовина, нерозчинна у воді. Призначена для власного використання при виробництві кондитерських виробів: POLYNT MALIK ASIT (25kg*20) -20шт.», код 3823110000 згідно з УКТЗЕД;
5) «Природний, дрібномелений мікронізований карбонат кальцію, незабарвлений, без гідрофобного покриття, без запаху, з вмістом СаСОЗ >98,5%, а також в невеликій кількості кремнію, сірки, заліза, тощо. Не містить дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння. Використовується у харчовій промисловості. Призначений для власного використання при виробництв і кондитерських виробів: TURCAB AST GIDA CALCIT (25kg*40) -1шт.», код 2509000000 згідно з УКТЗЕД (а.с.21-23).
Заявлена в МД фактурна вартість товару, відповідно до поданого інвойсу від 03.11.2022 №SDH20222000000991 становить 16526,21 дол. США.
Митна вартість заявленого товару, визначена за основним методом, становить 648740,37 грн.
За результатом митного оформлення ввезеного товару сплачено митні платежі у сумі 193764,46 грн., у тому числі: ввізне мито (вид платежу - 020) - 53346,98 грн., податок на додану вартість (вид платежу - 028) - 140417,48 грн.
На підставі наказу Чернівецької митниці від 29.10.2024 №199, митницею проведено документальну невиїзну перевірку щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСАЙД ЛАЙТ» вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару задекларованого за митною декларацією.
За результатами проведеної перевірки митним органом складено акт від 28.11.2024 за №20/24/7.2-19/44258870, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНСАЙД ЛАЙТ»:
- пункту 1 статті 49, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 92 617,92 грн.
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 213154,76 грн (а.с.8-15).
На підставі висновків акту перевірки від 28.11.2024, враховуючи розрахунок заниження податкового зобов'язання по товарах, задекларованих за митною декларацією ІМ 40ДЕ №22UA408020053481U0 від 07.11.2022, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення: №UA408000202472 від 17.12.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання" на 92617,92грн за податковими зобов'язаннями; №UA408000202473 від 17.12.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну)" на 213154,75 грн за податковими зобов'язаннями, 53288,69 за штрафними санкціями (а.с. 16-19).
Вважаючи прийняті митним органом податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ст.49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Відповідно до ч.1 ст.271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.
Ввізне мито, відповідно до положень ст.272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Пунктом 54.4 статті 54 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Положеннями підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Положеннями пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також орган доходів і зборів має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір. При цьому підставою для проведення документальної невиїзної перевірки є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться.
Так, дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки відповідачем було опрацьовано лист Держмитслужби від 08.06.2023 №26/26-04/7.2/1409 «Про опрацювання відповіді митних органів Турецької Республіки» від 13.04.2023 UTR 29980007-724.01.03/UA-84319062-84541284.
Вказаний лист надійшов до митних органів у відповідності з положеннями Протоколу 2 «Про взаємну адміністративну допомогу в митних справах» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Держмитслужбою до митної адміністрації Республіки Туреччина направлено запит (№15/1502/11/4943) стосовно перевірки відповідності заявлених відомостей про товар ввезений за митною декларацією, відомостям і документам, які знаходяться в справах компанії «SAADET GHDA PAZARLAMA SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) або пред'являлись митним органам Республіки Туреччина.
Листом від 13.04.2023 UTR 29980007-724.01.03/UA-84319062-84541284 надійшла відповідь на запит, згідно з якою митною адміністрацією Турецької Республіки повідомлено, що торговим підприємством «SAADET GHDA PAZARLAMA SAN. VE TIC. A.S» на умовах поставки «FCA ISTANBUL» відправлено товар «кондитерські вироби» кількістю 2209 місць (коробок) вагою брутто 19145 кг, нетто 16165,76 кг (відповідає відомостям, зазначеним у МД та товаросупровідних документах) та вартістю 43138,00 дол. США.
Також, разом з листом-відповіддю митною адміністрацією Турецької Республіки надано копію митної декларації країни відправлення, за якою здійснено митне оформлення товару у країні продажу від 03.11.2022 № 22341300ЕХ00914777 (а.с. 43).
З метою ідентифікації, в ході перевірки, митним органом здійснено співставлення та порівняння інформації про товар, отриманої від платника податків під час декларування ввезеного товару за митною декларацією, з даними про товар, що стали відомі за результатом опрацювання документів, отриманих від митної адміністрації Республіки Туреччина.
За результатом співставлення встановлено наступне:
- одержувачем товару згідно імпортної митної декларації є ТОВ «ВІНСАЙД ЛАЙТ " (графа 8), що відповідає даним зазначеним у експортній декларації країни відправлення товару;
- у графі 31 імпортної митної декларації та у графі 31 експортної декларації країни відправлення наведено однакові відомості про заявлений товар;
- згідно графи 2 імпортної митної декларації експортером товару є «SAADET GHDA PAZARLAMA SAN. VE TIC. A.S», що відповідає даним графи 2 експортної декларації країни відправлення;
- згідно з графою № 38 імпортної митної декларації вага нетто товару становить: -16165,76 кг, що відповідає вазі нетто зазначеним у графі №38 експортної декларації країни відправлення.
За результатом співставлення даних, встановлено наступні розбіжності:
- за митною декларацією вартість товару заявлено декларантом в розмірі 16526,21 дол. США, однак, згідно з графою 22 митної декларації (експортної) від 03.11.2022 №22341300ЕХ00914777 на адресу ТОВ "ВІНСАЙД ЛАЙТ" відправлено товар вартістю 43138,00 дол. США, що на 26611,79 дол. США більше, ніж заявлено ТОВ «ВІНСАЙД ЛАЙТ» в поданих декларантом митниці документах для здійснення митного оформлення товарів за МД.
Оцінивши доводи учасників по справі, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 58 МК України, визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
Відповідно до положення частини 3 статті 295 МК України, для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.
Частинами 1 та 4 статті 289 МК України визначено, що обов'язок зі сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.
Частиною 2 статті 293 МК України визначено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Згідно з п.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК України з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 цього Кодексу.
Як свідчать обставини справи, за результатами документальної невиїзної перевірки, митним органом було встановлено, що товар, вказаний в отриманих від митної адміністрації Республіки Туреччина документах, можна однозначно ідентифікувати як такий, що був оформлений позивачем за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 07.11.2022 №UA408020/2022/ 053481.
За результатом співставлення даних, встановлено розбіжності: згідно графи 22 імпортної митної декларації від 03.11.2022 №22341300ЕХ00914777 на адресу ТОВ "ВІНСАЙД ЛАЙТ" відправлено товар вартістю 43138,00 дол. США, проте за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 07.11.2022 №UA408020/2022/053481. вартість становить 16526,21 дол.США, що на 26611,79 дол. США більше, ніж в документах при декларуванні вказаного товару.
Отже, дані щодо вартості товару зазначені у експортній декларації та інвойсі поданих платником податків під час митного оформлення не відповідають даним щодо вартості товару зазначеній у документах отриманих від митної адміністрації країни-походження товару Республіки Туреччина.
З урахуванням викладеного, суд висновує, що ТОВ "ВІНСАЙД ЛАЙТ" під час декларування митної вартості товару за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 07.11.2022 №UA408020/2022/053481 було надано недостовірну інформацію щодо вартості ввезеного товару, що призвело до зменшення розміру належних до сплати митних платежів.
Щодо доводів позивача про безпідставність перевірки сертифіката про походження товару та правильності інформації, яка міститься в ньому, суд зазначає таке.
Частина 3 статті 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Відповідно до ч.8 ст.43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Так, зі змісту акта перевірки вбачається, що контролюючим органом не ставилось під сумнів питання походження товару чи достовірності даних зазначених у поданому платником податків сертифікаті про походження товару №Y0273529 від 03.11.2022, як стверджує позивач у поданому позові.
Основним критерієм перевірки за вказаним актом від 28.11.2024 була виключно вартість товару зазначена у поданій позивачем митній декларації ІМ40 ДЕ від 07.11.2022 №UA408020/2022/053481 на основі співставлення з документально підтвердженими відомостями про даний товар країни-експортера.
При цьому, як вбачається з доводів позову, позивачем не заперечується достовірність даних отриманих відповідачем від митної адміністрації країни-походження товару Республіки Туреччина, зокрема, щодо вартості товару ввезеного за митною декларацією ІМ40 ДЕ від 07.11.2022 №UA408020/2022/053481. Заперечень до Акта перевірки від 28.11.2024 від позивача на адресу митного органу також не надходило.
Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Пунктом 123.2 ст.123 ПК України передбачено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже застосування п.123.2 та п.123.3 ст.123 ПК України можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.
При цьому, згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто з системного аналізу викладених норм можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
У свою чергу, як визначено п.112.2 ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення п.109.3 ст.109 ПК України містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 ПК України. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПК України, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Також Верховний Суд у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21 та інші сформулював висновки, за змістом яких обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу в підвищених розмірах є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
Суд зауважує, що невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу.
У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчиненні податкового правопорушення.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 123.2 статті 123 ПК України, є обов'язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Зважаючи на ту обставину, що подані позивачем дані щодо вартості товару при оформленні митної декларації ІМ40 ДЕ від 07.11.2022 №UA408020/2022/053481 не відповідають даним щодо вартості товару зазначеній у документах країни-походження товару Республіки Туреччина, а саме: експортній декларації від 03.11.2022 №22341300ЕХ00914777, інвойсу SDH 2022000000991, суд доходить висновку, що ТОВ "ВІНСАЙД ЛАЙТ" під час декларування митної вартості товару свідомо надано недостовірну інформацію щодо вартості ввезеного товару, чим умисно вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру належних до сплати митних платежів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 25% обґрунтовано покладені на платника податків, зважаючи на недобросовісну поведінку позивача та порушення обов'язку діяти з належною обачністю.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач діяв законно та обґрунтовано, у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам діючим законодавством, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення від 17.12.2024 №UA408000202472 та №UA408000202473, є такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а підстави для їх скасування відсутні.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНСАЙД ЛАЙТ" (пров. Складський, 11Б, м.Чернівці, 58018 ЄДРПОУ 44258870);
Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248М, м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 43971359).
Суддя В.О. Кушнір