Справа № 560/18681/25
іменем України
12 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.09.2025 року, яка була відправлена ним за допомогою засобів АТ «Укрпошта» 25.09.2025 року та прийняти за результатами розгляду рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та має діючу відстрочку від проходження військової служби під час мобілізації. Він належним чином уточнив свої військово-облікові дані через електронний кабінет «Резерв+». Водночас, у застосунку «Резерв+» позивачу було неправомірно відображено порушення правил військового обліку та оголошення його в розшук, хоча фактично він не отримував повістки до зазначеного відділу до дати її явки (17.03.2025), а оповіщення відбулося лише 18.03.2025, тобто після встановленого терміну.
Позивач вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України № 559 та Єдиним державним реєстром «Оберіг» передбачено, що облік військовозобов'язаних ведеться за достовірними даними та відповідно до встановленого порядку оповіщення. Таким чином, вважає, що дії відповідачів, що призвели до внесення неправдивих даних про порушення військового обліку, суперечать законодавству, порушують права позивача та можуть призвести до необґрунтованого притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та зобов'язаний з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду. Позивач не надав відомостей про результати медичних оглядів, не з'явився за повісткою у визначений строк та не повідомив про поважні причини неприбуття, чим порушив вимоги законодавства щодо військового обліку. Відповідно до закону та правил ведення Єдиного державного реєстру, наявність у системі позначки про порушення обліку є законною реакцією органу військового управління на невиконання позивачем обов'язків. Таким чином, дії відповідачів були правомірними і відповідали вимогам законодавства щодо ведення військового обліку та мобілізаційної підготовки. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок), який належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву чи інших документів до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на день звернення до суду перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та мав статус «військовозобов'язаний».
Позивач уточнив свої військово-облікові дані (адресу проживання, контактні дані, адресу електронної пошти) через електронний кабінет військовозобов'язаного та застосунок «Резерв +», що підтверджується відповідною відміткою у застосунку та номером у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» 230320219326490300015.
Позивач також має діючу відстрочку від проходження військової служби під час мобілізації відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
31.07.2025 року позивач оновив застосунок «Резерв+» та виявив відмітку про порушення правил військового обліку. У витягу причина розшуку не була зазначена. Дата початку розшуку визначена 31.05.2025 року.
01.09.2025 року після чергового оновлення застосунку причина розшуку змінилася на «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
25.09.2025 року позивач отримав у застосунку «Резерв+» розширені дані з Єдиного державного реєстру, які засвідчили, що в розділі «Правопорушення» відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.
Адвокат позивача 06.08.2025 року надіслав адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 із проханням надати роз'яснення щодо зазначеного порушення та копії документів, що підтверджують порушення.
У відповіді на запит (Вих. № 2/5909 від 26.08.2025 року) зазначено, що згідно з даними АІТС «Оберіг» позивач з 31.05.2025 року перебуває у розшуку за неявку за повісткою на 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Повістка направлялася відповідно до розпорядження № 135 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте на вказану дату позивач не з'явився.
Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо позивача не складалося, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася.
Вважаючи дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , протиправними, останній звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 №1487 затвердив "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном". (далі - Порядок №1487).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII), єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1951-VII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Своєю чергою, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Матеріали справи не містять документального підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.
При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку РЕЗЕРВ+ (який є складовою Реєстру), відповідач відобразив інформацію про те, що ним скероване електронне звернення до органів Національної поліції України про розшук і доставлення позивача до .
Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема факту притягнення до адміністративної відповідальності.
Як наслідок, відсутність юридичного факту притягнення до адміністративної відповідальності особи - унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку цією особою.
Суд встановив, що позивач має діючу відстрочку від проходження військової служби під час мобілізації відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак з 31.05.2025 року перебуває у розшуку за неявку за повісткою на 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Водночас протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо позивача не складалося, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася.
Таким чином, оскільки, відповідно до відомостей, наявних у суду, притягнення до відповідальності позивача не було, відомості про порушення ним правил військового обліку до Реєстру відносно нього внесені безпідставно. Протилежного відповідачем не доведено.
Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлення звернення до органів Національної України про наявність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача органів ТЦК та СП.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Оскільки за приписами частини восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання відповідача, як органу ведення Реєстру, вчинити певні дії.
Враховуючи викладене, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до органів ТЦК та СП.
Оцінюючи позовні вимоги в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2025 року, яка була направлена засобами АТ «Укрпошта» 25.09.2025 року, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами отримання позивачем розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 25.09.2025 року у розділі «Правопорушення» відомості щодо притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
Крім того, відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 (вих. № 2/5909 від 26.08.2025 року), протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, відносно позивача не складався, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася.
Таким чином, станом на час розгляду справи судом відсутні докази відкриття відносно позивача адміністративного провадження чи перебування на розгляді будь-якої справи про адміністративне правопорушення, що вимагало б обов'язкового прийняття відповідачем процесуального рішення за результатами розгляду відповідної заяви.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси особи. Водночас позовна вимога не може бути задоволена за відсутності встановленого факту порушення права або наявності обов'язку суб'єкта владних повноважень, який не був виконаний.
Оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність відкритого адміністративного провадження щодо позивача, а також не встановлено факту ухилення відповідача від розгляду звернення у спосіб, що порушує права позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для часткового задоволення позову у спосіб визначений судом.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок) на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 рн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлення звернення до органів Національної України про наявність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача органів ТЦК та СП.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок) повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до органів ТЦК та СП.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський