Справа № 560/19753/25
іменем України
12 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Камянець-Подільського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Камянець-Подільського району Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного фукціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області вiд 07.08.2025 р. №103/25/3154/В. про відмову у визнанні ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Зобов'язати експертну команду з оцінювання повсякденного фукціонування особи в особі Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю до Центру оцінювання функціонального стану особи для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання позивача особою з інвалідністю, з урахуванням наданих ОСОБА_1 медичних документів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що вона отримала рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Багатопрофільна центральна районна лікарня" Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (далі - відповідач) області вiд 07.08.2025 №103/25/3154/В. Згідно критеріїв постанови №1338 позивачці не встановлено групу інвалідності. Вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, незаконним, порушує гарантовані Конституцією та Законами України права та свободи осіб з інвалідністю, принцип недискримінації, державні гарантії соціального захисту, медичного та професійного забезпечення.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.08.2025 №103/25/3154/В прийняте уповноваженим суб'єктом у межах повноважень та відповідно до порядку і критеріїв, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1338. Під час проведення оцінювання було враховано надані позивачкою медичні документи, здійснено аналіз функціональних обмежень та їх впливу на повсякденне функціонування особи, за результатами чого встановлено відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що згідно довідки до акта огляду МСЕК серія АВ №0061094 від 026.06.2019 проведено позивачці огляд та встановлено ІІІ групу інвалідності вперше (причина, захворювання з дитинства). Інвалідність встановлена на строк до 01.07.2022, дата чергового переогляду 06.2022.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №042397 від 05.07.2022 проведено позивачці огляд та встановлено ІІІ групу інвалідності (причина, захворювання з дитинства до 18 років). Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2025, дата чергового переогляду 05.07.2025.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Камянець-Подільського району Хмельницької області від 07.08.2025 №103/25/3154/В встановлено відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.
Однак, позивачка вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, незаконним, порушує гарантовані Конституцією та Законами України права та свободи осіб з інвалідністю, принцип недискримінації, державні гарантії соціального захисту, медичного та професійного забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон №875-ХІІ).
Відповідно до ч. ст. 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Частиною 1 ст. 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Медико-соціальна експертиза - це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий ч.1 ст. 1 Закону України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні").
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (ч.3 ст. 7 Закону № 2961-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 затверджено Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок №1338).
Цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).
Направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.
Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд.
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).
Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання.
Пунктом 10 Порядку №1338, визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Відповідно до п.34, 36 Порядку №1338, експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п.40 Порядку №1338, за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено; наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному сторонньому догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315); ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого.
Відповідно до п.53 Порядку №1338, після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Згідно п.57 Порядку №1338, рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.
Отже, з огляду на наведене вище, суд вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.08.2025 №103/25/3154/В прийняте уповноваженим суб'єктом у межах повноважень та відповідно до порядку і критеріїв, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1338.
Суд також зазначає, що згідно оскаржуваного рішення встановлено, що під час проведення оцінювання було враховано надані позивачкою медичні документи, здійснено аналіз функціональних обмежень та їх впливу на повсякденне функціонування особи, за результатами чого встановлено відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.
Посилання позивачки на те, що їй у попередні роки була встановлена інвалідність, не може розцінюватися як безумовна підстава для її повторного встановлення за результатами оцінювання, проведеного у 2025 році, оскільки частиною першою статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування.
А отже факт попереднього встановлення інвалідності не має автоматичного характеру, а рішення приймається з урахуванням фактичного стану здоров'я особи на момент проведення відповідної оцінки.
При цьому, позивачка не погоджується з неналежним врахуванням медичних документів, однак суд вважає, що наявність медичного діагнозу сама по собі не є достатньою підставою для встановлення інвалідності без підтвердження відповідного ступеня стійких функціональних обмежень, визначених чинними критеріями оцінювання повсякденного функціонування особи.
Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №826/12123/17 та від 17 лютого 2022 року у справі №240/5405/20 зазначив, що адміністративний суд не наділений повноваженнями підміняти собою спеціалізований експертний орган і здійснювати переоцінку медичних показників, а перевіряє виключно дотримання процедури, меж повноважень та законність прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Суд також враховує те, що посиланнями позивачки на нормативно-правові акти, які втратили чинність і не застосовуються до правовідносин є безпідставними, оскільки вони нормативні акти втратили чинність після набрання постановою Кабінету Міністрів України №1338 чинності, яка застосовується до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу позивачки, що її вимога про зобов'язання відповідача передати матеріали справи до Центру оцінювання функціонального стану особи також є необґрунтованою, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №1338 передбачає таку передачу лише у визначених законом випадках, зокрема за результатами контролю або у разі встановлення порушень процедури оцінювання, яких у даному випадку не встановлено.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на наведені вище обставини суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Камянець-Подільського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Комунальне некомерційне підприємство «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Камянець-Подільського району Хмельницької області (вул. Івана Виговського, 30,с. Мукша Китайгородська,Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.,32319 , код ЄДРПОУ - 02004829)
Головуючий суддя О.П. Шевчук