Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 лютого 2026 року справа №520/29624/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Харківської міської ради
та Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради
про визнання протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач-1) та Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправними і скасувати рішення Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 20.03.2025 №3-М-20/03-94 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №ЗВ-16.02.2024-84859 від 16.02.2024 року про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 у спосіб, визначений Законом України №2923-IX "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України" від 23.02.2023 та Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги є-Відновлення, затвердженим постановою КМУ від 21 квітня 2023 року №381, та прийняти відповідне рішення.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 23.01.2024 внаслідок ракетної атаки російських окупаційних військ знищено приватний будинок, який належить позивачу на праві приватної власності. У зв'язку із цим, звернувся до Комісії Харківської міської ради з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України із заявою про отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна. Рішенням Комісії №Г-2-4432/0/88-25.08-31-10980/0/129-25 від 10.10.2025 відмовлено у наданні компенсації за вказаний об'єкт нерухомого майна, у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23.02.2023 №2923-IX. Позивач вважає, що оскільки він є власником знищеного майна, право власності на яке підтверджується відповідними документами, тому рішення відповідачем за вказаних посилань прийнято незаконно. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач-2 15.12.2025 через систему "Електронний суд" надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач-1 надав до суду письмові пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову.
Позивач 16.12.2025 подав до суду відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача та підтримав свою правову позицію.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 23.01.2024 внаслідок ракетної атаки російських окупаційних військ знищено приватний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №2065183763101.
Власник будинку є учасником бойових дій, що підверджується посвідченням НОМЕР_1 від 14.07.2015 та діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України.
У день події Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області складено первинні документи та розпочато кримінальне провадження №12024221130000186.
Позивач звернувся до Комісії Харківської міської ради з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України із заявою про отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Рішенням Комісії від 10.10.2025 № Г-2-4432/0/88-25.08-31-10980/0/129- 25 відмовлено в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для відмови вказано, що у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" від 23.02.2023 року №2923-IX.
Рішенням Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 20.03.2025 №3-М-20/03-94 відмовлено в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач, вважаючи, що відповідачами прийнято протиправні та необґрунтовані, а відтак такими, що підлягають скасуванню рішення, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України" (далі - Закон України 2923-IX) цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до підпункту а) пункту 4 частини першої статті 1 Закону України 2923-IX знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до підпункту а) пункту 1 частини першої статті 2 Закону України 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є, зокрема, власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Згідно частини другої статті 4 Закону України 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації: 1) в електронній формі - засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг; 2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.
Частиною п'ятою статті 4 Закону України №2923-IX встановлено, що подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до ч.астини четвертої статті 4 Закону України №2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються: щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна; документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
У відповідності до частини шістнадцятої статті 4 Закону України №2923-IX реєстрація заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі.
Згідно частини сімнадцятої статті 4 Закону України №2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Частиною вісімнадцятою статті 4 Закону України 2923-IX заявник, який подав заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна в електронній формі, автоматично засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг отримує повідомлення про реєстрацію поданої заяви.
Постановою КМУ від 21.04.2023 №381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення (далі - Порядок 381).
Компенсація надається за умови, що об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні (пункт 6 Порядку).
Положеннями пункту 7 Порядку 381 визначено, що для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі - уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Комісія є консультативно-дорадчим органом, підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу. Уповноважений орган забезпечує дотримання комісією вимог цього Порядку. Положення про комісію, її персональний склад затверджуються уповноваженим органом.
Наказом Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 19.06.2023 №210 утворено Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, затверджено її персональний склад, а також затверджено Положення про комісію.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про комісію (додаток 2 до наказу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 19.06.2023 №210), Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі комісія), є консультативно-дорадчим органом, що утворюється Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради, діє на території Харківської міської територіальної громади для розгляду питань надання компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення".
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування» зазначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Главою 2 розділу 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, в галузі житлово-комунального господарства (стаття 30).
На офіційному сайті Харківської міської ради за посиланням https://www.dzkh.city.kharkiv.ua/ зазначено, що одним з основних завдань Департаменту житлово-комунального господарства є координація роботи з питань щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».
Згідно Додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 22.11.2023 №450/23, Департамент житлово-комунального господарства є структурним підрозділом виконавчого комітету Харківської міської ради, який є виконавчим органом міської ради.
Отже, Департамент житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради є уповноваженим органом, яким утворено Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Згідно пункту 3 Порядку №381, отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об'єкта, право власності якого підтверджено.
Пунктом 8 Порядку 381 передбачено, що Комісія відповідно до цього Порядку, зокрема:
- розглядає заяви;
- встановлює наявність/відсутність права та підстав для надання компенсації та пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації відповідно до цього Порядку.
Відповідно до пункту 12 Порядку №381, за результатами розгляду заяви комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п'яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У рішенні про відмову у наданні компенсації обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Відтак, за наслідками розгляду заяви комісія може прийняти рішення про відмову в задоволенні заяви, або наданні такої компенсації, однак таке рішення обов'язково має бути обґрунтованим, тобто в ньому мають бути вказані підстави для його задоволення чи відмови.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви позивача про отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , Комісія прийняла рішення від 10.10.2025 № Г-2-4432/0/88-25.08-31-10980/0/129- 25 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Підставою для відмови вказано - у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 року №2923-IX.
Рішенням Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 20.03.2025 №3-М-20/03-94 було затверджено рішення Комісії про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 .
Надаючи оцінку доводам відповідачів, покладеним в основу прийняття спірних рішень, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України №2923-IX від 23.02.2023 підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви.
В той же час, частиною третьою статті 2 Закону України №2923-IX від 23.02.2023 встановлено, що отримувачами компенсації не можуть бути:
1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини.
Аналогічний перелік осіб, які не можуть бути отримувачами компенсації за знищене/ пошкоджене майно, встановлено пунктом 4 Порядку №381.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути отримувачами відповідної компенсації.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 2065183763101.
Судовим розглядом не встановлено, а відповідачами не доведено, що позивач є особою, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції"; не є особою, яка має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини КК України; не є спадкоємцем зазначених осіб.
Таким чином, позивач не входить до переліку осіб, які не можуть бути отримувачами компенсації відповідно до приписів Закону України №2923-IX від 23.02.2023, а тому рішення про відмову йому в наданні компенсації на підставі пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України 2923-IX є протиправним, таким, що суперечить приписам чинного законодавства.
Разом із тим, обґрунтовуючи правомірність своїх дій Харківська міська рада в відзиві на позовну заяву зазначає, що підставою для відмови слугували висновки - у зв'язку із поданням заяви, а у зв'язку з подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону (у зв'язку з тим, що пошкоджений житловий будинок може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту та реконструкції).
Крім того, відповідач поряд із підставою для відмови в наданні компенсації на підставі пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України №2923-IX вказує і іншу підставу, яка не передбачена наведеною нормою, а саме - "у зв'язку з тим, що пошкоджений житловий будинок може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту та реконструкції". Так, на думку відповідачів, позивач не може бути особою отримувачем компенсації, оскільки не вважають, що об'єкт нерухомості можна кваліфікувати у якості знищеного нерухомого майна.
Проте суд наголошує, що така підстава відмови взагалі відсутня у Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України №ЗМ-20/03-94 від 20.03.2025, вказані висновки не були висловлені під час вирішення питання про відмову або наданні такої компенсації, що в силу частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позбавляє права відповідача як суб'єкта владних повноважень посилатися на них.
Щодо доводів відповідача про неможливість здійснення компенсації за знищене майно, оскільки пошкоджений житловий будинок може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту та реконструкції, суд вважає їх такими, що не спростовують висновки суду в частині прийняття невмотивованого рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином суд дійшов до висновку про визнання протиправним і скасувати рішення Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 20.03.2025 №3-М-20/03-94 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою м. Харків, Данилівський проїзд І, будинок №7.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №ЗВ-16.02.2024-84859 від 16.02.2024 року про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна за адресою м, Харків, Данилівський проїзд І, будинок №7 у спосіб, визначений Законом України №2923-IX "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України" від 23.02.2023 та Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги є-Відновлення, затвердженим постановою КМУ від 21 квітня 2023 року №381, та прийняти відповідне рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин кожної конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконані всі умови, передбачені законодавством, необхідні, зокрема, для отримання платником податків податкових пільг.
Враховуючи, що відповідачами не досліджено всі обставини, викладені у заяві, не прийнято належним чином вмотивоване рішення про відмову або про надання компенсації, суд приходить до висновку про наявність в цьому випадку дискреції Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.
Як наслідок суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав позивача, є зобов'язання Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №ЗВ-16.02.2024-84859 від 16.02.2024 року про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна за адресою м, Харків, Данилівський проїзд І, будинок №7 у спосіб, визначений Законом України №2923-IX "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України" від 23.02.2023 та Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги є-Відновлення, затвердженим постановою КМУ від 21 квітня 2023 року №381, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правових висновків суду.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 7, 72-74, 77, 78, 139, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243), Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 43927048) про визнання протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати рішення Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 20.03.2025 №3-М-20/03-94 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №ЗВ-16.02.2024-84859 від 16.02.2024 року про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 у спосіб, визначений Законом України №2923-IX "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України" від 23.02.2023 та Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги є-Відновлення, затвердженим постановою КМУ від 21 квітня 2023 року №381, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА