Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 лютого 2026 р. № 520/26484/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку з непридатністю до військової служби;
2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку з непридатністю до військової служби згідно інформації у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 05 березня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби. Зазначені обставини слугували підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Адміністративний позов та ухвалу суду від 08.10.2025 направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства засобами поштового зв'язку та отримано ним 21.10.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового зв'язку.
Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та згідно відомостей, що містяться у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 05 березня 2008 року та військово-обліковому документі Резерв+, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
За даними військово-облікового документу Резерв+, уточненими 01.07.2024, фактичне місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Як зазначає у позовній заяві позивач, у зв'язку з повномасштабною агресією рф проти України він тимчасово вибув до Івано-Франківської області, де в подальшому на виконання вимог до статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", після прибуття на нове місце проживання в семиденний строк звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
За результатом звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач був направленні проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
18.03.2022 року ОСОБА_1 за результатами пройденої ним ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби на підставі ст. 5а графи III Розкладу хвороб з виключенням з військового обліку.
Відповідна відмітка проставлена у військовий квиток серії НОМЕР_2 (стор. 26 "19. Відмітка про виключення з військового обліку).
Під час перевірки категорії обліку через застосунок Резерв+ позивачем виявлено, що вказані відомості не були внесені до Єдиного держави реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" (далі - Реєстр).
У зв'язку з цим, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про внесення відомостей про виключення з військового обліку №982 від 18 липня 2025 року в порядку, визначеному п. 4 Порядку від 16 травня 2024 р. №559, з проханням актуалізувати відомості у Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) у відповідності до записів, що містяться у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 05 березня 2008 року, шляхом внесення даних про виключення останнього з військового обліку.
Листом №7407 від 07 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив наступне: "Виключення непридатних до військової служби за станом здоров'я з військового обліку відбувається при наявності належним чином оформленого висновка лікаря, свідоцтва про хворобу, довідки ВЛК, заяви. Зміни у Реєстрі проводяться автоматично, через взаємодію з іншими Реєстрами, або сертифікованими операторами на підставі наданих законним чином документів. Оператор перевіряє надані документи до ТЦК та СП, якщо немає зауважень і розбіжностей вносить зміни до Реєстру. Якщо виключення відбулось раніше та вноситься до військово-облікового документу у зв'язку з його втратою, або не внесені дані до реєстру, то висновок лікаря, довідка ВЛК та книга протоколів ВЛК які знаходяться в архіві ІНФОРМАЦІЯ_9 , розглядаються відповідною особою, яка має електронний ключ для внесення даних до реєстру з архіву та виправлення помилок. У період проведення мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_10 у разі прибуття громадян зі зверненням до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою внесення в Єдиному державному Реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів змін до їх персональних даних на підставі документів які були видані іншим районним ТЦК та СП та ВЛК інших районів - внесення таких змін заборонено. Виходячи з вищевикладеного ввести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі довідки №53/70/1678 виданої 18.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_11 , через операторів у ІНФОРМАЦІЯ_10 наразі немає можливості".
Вважаючи протиправними вказані дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Цей конституційний обов'язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
За змістом частин 3, 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За нормами частини 3-5 статті 33 Закону №2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232).
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, обов'язки щодо взяття та виключення з військового обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
23.02.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого визначено: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Закон України від 16.03.2016 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Приписами статей 1, 2 Закону №1951- VІІІ встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
В частинах 8-9 статті 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ закріплено, що органами ведення Реєстру, серед іншого, є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які і забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Як зазначено в пункті 17-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VІІІ, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Отже, обов'язок щодо внесення актуальних даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У спірних правовідносинах, як самостійно зазначено позивачем у позовній заяві, позивач тимчасово вибув до Івано-Франківської області, де в подальшому на виконання вимог до статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", після прибуття на нове місце проживання в семиденний строк звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
За результатом звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач був направленні проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
18.03.2022 року ОСОБА_1 за результатами пройденої ним ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби на підставі ст. 5а графи III Розкладу хвороб з виключенням з військового обліку.
Відповідна відмітка проставлена у військовий квиток серії НОМЕР_2 (стор. 26 "19. Відмітка про виключення з військового обліку).
Отже, відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням із військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів повинен був вносити саме ІНФОРМАЦІЯ_12 , при якому позивач проходив ВЛК.
Проте, в межах даної справи позивачем не оскаржується бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо невнесення вказаних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Натомість, позивачем оскаржується бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Натомість, з огляду на викладене, такого обов'язку у ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент визнання позивача непридатним до військової служби у 2022 році не виникло.
Отже, з огляду на викладене протиправної бездіяльності по відношенню до позивача з боку ІНФОРМАЦІЯ_13 у спірних правовідносинах судом не встановлено.
Доказів звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку за висновками пройденої ВЛК, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби згідно інформації у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 05 березня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 12.02.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з'єднання, безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко