Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 лютого 2026 р. справа №520/29184/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненкно, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 10 лютого 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.02.2015 року рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Окрім того, у 2025 році позивач набув 3 групу інвалідності на підставі наявного захворювання, що вважає достатніми підтвердженнями своєї непридатності до військової служби. Натомість, відповідачем вчинено протиправну бездіяльність в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку, а згідно даних із застосунку "Резерв+", позивач перебуває на військовому обліку та визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення. Позивач вважає, що відповідачем порушено його права в частині невнесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку та ненадання відповіді на звернення в установленому законом порядку. Тож із метою відновлення власних прав, вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.11.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач надав до суду пояснення, в яких зазначив, що в межах спірних правовідносин діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством, наголошував, що в особовій справі позивача відсутній первинний документ про визначення ступеня придатності до військової служби позивача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсзяі.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) є інвалідом, згідно наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 20.08.2025 і дійсним до 31.05.2027, та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_3 , 08.11.2001 позивач був призваний на військову строкову службу та проходив службу на посаді стрільця-зенітника, згодом - кулеметника роти охорони у військовій частині НОМЕР_4 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 від 21.04.2003 №85 звільнений (демобілізований) в запас.
10.02.2015 року рішенням військово-лікарської комісії при Фрунзенському (нині - Немишлянському) РВК м.Харкова позивач визнаний непридатним до військової служби, згідно пункту "а" статті 13 графи ІІ (цукровий діабет І типу) Розкладу хвороб "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402) з виключенням із військового обліку, про що свідчить запис у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_3 . Окрім того, позивач має встановлену групу інвалідності, згідно наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , посвідчення видане 20.08.2025, термін дії - до 31.05.2027.
За твердженням позивача, 09.02.2025, при встановленні застосунку "Резерв+", він виявив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (колишній ІНФОРМАЦІЯ_7 ) має посаду кулеметника.
Отримавши повістку, позивач з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де його було направлено на проходження медичного огляду ВЛК.
На підставі протоколу військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.05.2025 №32025-0514-0943-4579-7, позивач визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення за гр ІІ ст 13 пункту "б" графи 1 Розкладу хвороб "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 17.11.2008 року за №1109/15800.
Не погодившись із таким висновком, 20.09.2025 позивач засобами поштового зв'язку звернувся на адресу відповідача із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджено записом у військовому квитку.
Листом від 04.10.2025 позивача повідомлено, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , і за рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.05.2025 №2025-05-14-0943--4579-7 був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення за статтею 13"б" групи ІІ.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку протиправними, позивач звернувся до суду для належного захисту своїх прав із зазначеним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Цей конституційний обов'язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
За змістом частин 3, 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За нормами частини 3-5 статті 33 Закону №2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232).
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, обов'язки щодо взяття та виключення з військового обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
23.02.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого визначено: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Закон України від 16.03.2016 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Приписами статей 1, 2 Закону №1951- VІІІ встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
В частинах 8-9 статті 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ закріплено, що органами ведення Реєстру, серед іншого, є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які і забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Як зазначено в пункті 17-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VІІІ, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Отже, обов'язок щодо внесення актуальних даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.
Абзацом 1 підпункту б пункту 20.3 Положення № 402 (чинному на момент проходження позивачем ВЛК) передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів постанови ВЛК приймаються, зокрема, такого змісту:
… б) "Непридатний":
до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби за контрактом; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних десантних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до підводного водіння танків; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (п.п. 2.5.1).
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом МОУ від 14.08.2008 №402, визначено обов'язок лікарів провести медичний огляд для вивчення та оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, відповідно до п. 3.2 якого кожний військовозобов'язаний під час дії правового режиму воєнного стану оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Медичний огляд військовозобов'язаних під час мобілізації, на особливий період проводиться в порядку, встановленому главою 3 розділу ІІ Положення № 402.
Підпунктом 3.3 пункту 3 глави 3 розділу І Положення №402 зазначено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) визначено, зокрема: - скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»; - скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим; - дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
З урахуванням вищезазначеного, відповідно до законодавчих, нормативних та керівних документів, військово-лікарські комісії (штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі)) мають свої окремі структурні підрозділи, штат, порядок формування, підпорядкованість та підзвітність.
ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до законодавчих, нормативно-правових актів та керівних документів - не наділений повноваженнями втручатись у робочу діяльність військово-лікарської комісії, здійснювати контроль, керівництво над будь-якою ВЛК, а також надавати оцінку висновкам, діям чи бездіяльності членів військово-лікарської комісії.
Отже, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку, щодо його придатності, проведення повторного або контрольного медичного огляду - позивач має право звернутись до вищої штатної ВЛК (ВЛК регіонів або Центральної військово-лікарської комісії) для перегляду відповідного висновку, оскільки постанова військово-лікарської комісії (ВЛК) регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК, а постанови Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Таким чином позивач, вважаючи неправильними висновки лікарів про його придатність до військової служби, вправі ініціювати їх перегляд відповідними штатними ВЛК, оскільки виключно на військово-лікарські комісії покладений обов'язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та військовозобов'язаних.
Між тим, у ході судового розгляду встановлено, що позивач добровільно з'явився на виклик ІНФОРМАЦІЯ_8 за повісткою та пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 та був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення за гр ІІ статті 13"б" Розкладу хвороб Положення №402.
Під час розгляду вказаного публічно-правового спору позивачем не доведено вчинення ним дій, спрямованих на визначений чинним законодавством порядок оскарження рішень ВЛК. Натомість, 20.09.2025 позивач звернувся на адресу відповідача із заявою щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку на підставі рішення попереднього медичного огляду ВЛК - від 10.02.2015 року.
Статтею 9 Закону №1951-VІІІ встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Як стверджує позивач, будучи впевненим в тому, що він не є військовозобов'язаним, 09.02.2025 він встановив мобільний застосунок "Резерв+", з відомостей якого дізнався про те, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 . Але згідно наявної в матеріалах справи копії військово-облікового документу позивача із застосунку "Резерв+", ним здійснено уточнення військово-облікових даних 18.05.2024. Тобто, від моменту оновлення військово-облікових даних до отримання повістки про виклик до органу ведення військового обліку та визначення рішенням ВЛК ступеня придатності до військової служби, у позивача не виникало сумніву щодо правильності визначеної в електронному військово-обліковому документі інформації про його військовий облік.
Приписами статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент набуття позивачем статусу непридатного до військової служби) встановлено правила, що регулюють взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього. Так, частиною 6 статті 37 визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до частини 10 статті 38 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент проходження позивачем ВЛК), призовники та військовозобов'язані, в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, позивачу встановлено групу інвалідності та видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_5 від 20.08.2025, дійсне до 31.05.2027. Натомість, будучи 16.05.2025 року визнаним придатним до служби у військових частинах забезпечення, позивач не ініціював повторне проходження медичного огляду ВЛК у зв'язку з набуттям групи інвалідності та можливого погіршення стану його здоров'я.
Отже застосування позивачем як окремої додаткової підстави для виключення з військового обліку отриманої ним групи інвалідності в зазначеному спорі не підлягає застосуванню з огляду на визначений судом вище порядок оскарження висновків військово-лікарських комісій про ступінь придатності до військової служби.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду належних доказів, що з боку відповідача було допущено будь-які порушення під час проходження медичного огляду ВЛК, за результатом якого було складено висновок про придатність позивача до військової служби у військових частинах забезпечення.
Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура проходження медичного огляду військово-лікарською комісією 16.05.2025, позивачем не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Окрім того, суд зазначає, що на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії при Фрунзенському (нині - Немишлянському) РВК м.Харкова (10.02.2015 року), за результатом якої позивач визнаний непридатним до військової служби, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів офіційно не був введений в експлуатацію, отже, твердження позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, є безпідставними.
А тому суд не знаходить підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , внести до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у зв'язку з непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 10 лютого 2015 року.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, враховуючи те, що в досліджуваних правовідносинах встановлено, що відповідач за розглядом заяви позивача не прийняв встановленого чинним законодавством рішення суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з частиною 1 статті 295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 12.02.2026, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко