Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 лютого 2026 р. № 520/28446/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Вартових Неба, буд. 55А, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61072) в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 1-й під.,4-йпов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
1. Зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», охоронний № 7113-Ха та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.05.1980 № 334 за адресою «пл. Радянської України, 1» під охоронним № 271)», а саме:
- нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № І загальною площею 105,5 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І, загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1623328663101) в нежитловій будівлі літ. А-6-8 загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою м. Харків, майдан Конституції, будинок 1.
- нежитлові приміщення 6-го поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, № 16-:-20, № І, 7-го поверху № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 232983363101) опис: нежитлові приміщення 6-го (шостого) поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, №16-:-20, № І, загальною площею 238,6 кв. м. та нежитлові приміщення 7-го поверху (сьомого поверху) № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ загальною площею 107, 2 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-6-8» загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що частина пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення «Палац Праці» з охоронним номером 7113-Ха, яка зведена в 1916 році та становить культурну цінність, маючи власника (користувача), перебуває без належного захисту від пошкодження, руйнування або знищення, що беззаперечно свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів з метою укладення охоронного договору, який встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.
Харківська обласна державна (військова) адміністрація у наданих поясненнях просила позовні вимоги керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.
Представником відповідачки надано до суду відзив на позов, в якому зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 не припускалася будь-якого порушення законодавства, яке регулює питання укладання охоронного договору, а позов прокурора без належних на це правових підстав заявлений передчасно, без встановлення доведеності виконання відповідними органами охорони культурної спадщини обов'язку щодо належного повідомлення власника за встановленою формою про те, що належний такому власнику об'єкт нерухомості належить до пам'ятки.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
З наявних доказів, за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 1 розташована пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», яка взята на державний облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних від 30.05.1980 № 334 охоронним номер 271 та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7113-Ха.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності ОСОБА_1 перебувають:
- нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № І загальною площею 105,5 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І, загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1623328663101 на підставі договору дарування серія та номер: 145, виданий 16.01.2019;
- нежитлові приміщення 6-го поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, № 16-:-20, № І, 7-го поверху № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 232983363101) - опис: нежитлові приміщення 6-го (шостого) поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, №16-:-20, № І, загальною площею 238,6 кв. м. та нежитлові приміщення 7-го поверху (сьомого поверху) № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ загальною площею 107, 2 кв. м. в літ. «А-6-8» на підставі договору дарування, серія та номер: 144, виданий 16.01.2019, видавник: ПН ХМНО Луценко В.
З моменту набуття права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна ОСОБА_1 не вжито заходів щодо укладення охоронних договорів на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № І загальною площею 105,5 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І, загальною площею 237,1 кв. м. та нежитлові приміщення 6-го поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, № 16-:-20, № І, 7-го поверху № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 232983363101) в літ. «А-6-8» за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 1, що є частиною пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», що підтверджується листом Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 12.09.2025 за № 05-22/2315.
З огляду на ці обставини позивач заявляє про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі за текстом - Закон №1697-VII) встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України Про охорону культурної спадщини.
За приписами статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Частиною 2 статті 5 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам'ятки.
За змістом частин 1, 3 та 4 статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч. 1 ст. 24 Закону України Про охорону культурної спадщини).
Статтею 25 Закону України Про охорону культурної спадщини визначено, що надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
З аналізу вищенаведених норм права слідує, що об'єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. У той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.12.2019 справа № 806/1536/18, сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону № 1805-ІІІ. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. З аналізу наведених вище норм права вбачається, що об'єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. У той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) (в редакції Порядку на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) охоронний договір укладається на пам'ятку чи її частину за видами об'єктів культурної спадщини.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) в охоронному договорі зазначається режим використання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.
Згідно з п. 13 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) після внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об'єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1768 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) охоронний договір на пам'ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки:
1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п'ять років. Якщо стан пам'ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам'ятці, - протягом п'яти календарних днів після його зміни;
2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
3) технічний паспорт;
4) план пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта);
5) план території пам'ятки;
6) паспорт пам'ятки (форма якого визначається МКІП).
Таким чином, з аналізу положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.
Такий самий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16, у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18 та у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.
Отже, ОСОБА_1 була зобов'язана протягом місяця з моменту отримання у власність частини пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», що розташована за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 1, укласти охоронний договір з Харківською обласною військової адміністрацією, Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16, від 19.02.2021 №826/25854/15 та від 23 травня 2024 року у справі №320/5145/23.
Суд зауважує, що Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації направлено лист-припис від 02.04.2025 за № 05-25/869 ОСОБА_1 , із зобов'язанням укласти охоронний договір, на який відповідь відповідачкою не надано.
Отже, твердження відповідачки ОСОБА_1 про те, що станом на 28.11.2025, починаючи з 16.01.2019 вона від відповідного органу охорони культурної спадщини не отримувала у відповідності до п. 13 вказаного Порядку № 1768 будь-якого письмового повідомлення щодо внесення до відповідного Державного реєстру нерухомих пам'яток України належних їй на праві власності нежитлових приміщень, не відповідає дійсності.
Водночас, доказів звернень відповідачки до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо укладення охоронного договору за період з дати реєстрації права на вказаний об'єкт до дня звернення прокуратури до суду з цим позовом матеріали справи не містять.
При цьому станом на дату розгляду справи охоронний договір, передбачений статтею 23 Закону №1805-III, на вищевказаний об'єкт історії та архітектори місцевого значення між ОСОБА_1 та Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації не укладено.
Зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд визнає доведеним факт порушення відповідачем вимог статті 23 Закону №1805-III.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», що розташована за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 1, а саме - нежитлових приміщень 4-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № І загальною площею 105,5 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І, загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1623328663101) та нежитлових приміщень 6-го поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, № 16-:-20, № І, 7-го поверху № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 232983363101) в нежитловій будівлі літ. «А-6-8» загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою м. Харків, майдан Конституції, будинок 1.
За таких обставин, оцінивши докази наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 належить задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Вартових Неба, буд. 55А, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61072) в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 1-й під.,4-йпов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», охоронний № 7113-Ха та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.05.1980 № 334 за адресою «пл. Радянської України, 1» під охоронним № 271)», а саме:
- нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № І загальною площею 105,5 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І, загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1623328663101) в нежитловій будівлі літ. А-6-8 загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою м. Харків, майдан Конституції, будинок 1.
- нежитлові приміщення 6-го поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, № 16-:-20, № І, 7-го поверху № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 232983363101) опис: нежитлові приміщення 6-го (шостого) поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, №16-:-20, № І, загальною площею 238,6 кв. м. та нежитлові приміщення 7-го поверху (сьомого поверху) № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ загальною площею 107, 2 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-6-8» загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова