з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
Справа №500/4121/20
12 лютого 2026 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №500/4121/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки виданої Тернопільським апеляційним судом №01-17/69/2020 від 04.03.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду №01-17/69/2020 від 04.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок) згідно квитанції №25245 від 11.12.2020.
13.01.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить змінити спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (юридична адреса: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.03.2021 у сумі 762563,56 грн (сімсот шістдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят три гривнi 56 копійок).
Ухвалою суду від 14.01.2026 заяву позивача від 13.01.2026 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №500/4121/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.01.2026 прийнято заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №500/4121/20 до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Встановлено боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк до 10.02.2026 для надання письмових пояснень по суті заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №500/4121/20.
У визначений судом строк відповідач своїм правом не скористався та пояснень по суті заяви не надав.
При вирішенні по суті заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у цій справі суд виходить з наступного.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021, яке набрало законної сили 23.02.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки виданої Тернопільським апеляційним судом №01-17/69/2020 від 04.03.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду №01-17/69/2020 від 04.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Як слідує з матеріалів справи на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №500/4121/20 нарахована доплата в сумі 762563,56 грн за період з 19.02.2020 по 31.03.2021, яка обліковується в автоматизованій системі обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі), рішення суду в цій частині буде виконуватися в порядку черговості при надходженні коштів.
Отже, відповідач виконав частину дій задля забезпечення виконання рішення суду щодо виплати присуджених коштів і хоч остаточна виплата коштів не проведена, проте відповідач не відмовляється виплачувати нараховані кошти за вказаним судовим рішенням. Невиплата цих коштів обумовлена об'єктивними причинами, а саме відсутністю достатніх асигнувань з Державного бюджету України на виконання судових рішень
Суд також зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по довічному грошовому утриманні судді у відставці і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у цій справі має зобов'язальний характер, судом при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по довічному грошовому утриманні судді у відставці позивачу. Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по довічному грошовому утриманні судді у відставці судом не здійснювався, тому зміна способу виконання вказаного судового рішення із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично буде зміною рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено загальними приписами статті 378 КАС України.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
У постанові від 24.12.2014 у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі №456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.
Також Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а сформульовано такий правовий висновок: "Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті". Такої позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а та від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Враховуючи такі висновку суду касаційної інстанції, а також спосіб відновлення порушеного права позивача, обраний судом при ухваленні рішення, через зобов'язання відповідача вчинити певні дії, та беручи до уваги, що стягнення конкретних сум невиплаченого довічного грошового утримання судді у відставці не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то необхідно дійти висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021.
Додатково суд зауважує, що виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по довічному грошовому утриманні судді у відставці позивачу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18).
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у цій справі (в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду №01-17/69/2020 від 04.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 заборгованість зі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.03.2021 у сумі 762563,56 грн.)
На переконання суду, право позивача (стягувача) на здійснення виплати заборгованості довічного грошового утримання судді у відставці не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості довічного грошового утримання судді у відставці, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Подібного підходу дотримується Восьмий апеляційний адміністративний суд у постановах від 07.07.2025 у справі №460/11345/21, від 24.07.2025 у справі №380/14970/22, від 23.07.2025 у справі №460/8843/21, від 14.08.2025 у справі №380/14596/22.
На спростування мотивів позивача з посиланням на чинну редакцію статті 378 КАС України як підставу для задоволення поданої заяви, суд зазначає, що положення абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) необхідно розуміти таким чином, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили дійсно є самостійною (тобто, іншою, ніж визначено абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України) підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Проте, таку підставу не можна вважати безумовною, тобто, такою, що зобов'язує суд безальтернативно задовольнити подану стягувачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, позаяк у кожному конкретному випадку суд має надати оцінку змісту резолютивної частини судового рішення та причинам його невиконання, при цьому, частина перша статті 378 КАС України щодо права (а не обов'язку суду) за заявою стягувача встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання також підлягає застосуванню.
Відтак, з наведених мотивів у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 295, 378 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 12 лютого 2026 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.